- •1.Завдання клінічної імунології та алергології.
- •2.Структура та функції імунної системи.
- •3. Етапи онтогенезу імунної системи.
- •4. Центральні та периферичні органи імунної системи.
- •5.Особливості функціонування імунної системи в дітей різного віку.
- •6.Особливості функціонування імунної системи в осіб похилого віку.
- •7.Клітинні природжені фактори захисту, їх взаємодія в реалізації імунної відповіді.
- •8.Моноцитарно - макрофагальна система: функції, особливості, роль у становленні та реалізації імунної відповіді. Сучасні аспекти фагоцитозу.
- •9.Кілінговий ефект як складова імунобіологічного нагляду. Основні типи кілерних клітин, їх функція та властивості. Роль гранулоцитарних клітин крові в формуванні імунної відповіді.
- •10. Гуморальні фактори природженого імунітету.
- •11.Система комплементу. Біологічні наслідки активації системи комплементу.
- •12.Антигени: будова, функції. Гаптени.
- •19. Імунні комплекси, їх роль у розвитку патології.
- •20. Цитокіни - медіатори імунної системи. Інтерлейкіни, класифікація, функції та участь в імунних процесах.
- •22. Імунологічна система слизових оболонок. Лімфоїдна тканина,асоційована з шлунково-кишковим трактом.
- •23. Сучасне уявлення про структуру та функцію головного комплексугістосумісності. Будова антигенів hla. Схильність до захворюваньзалежно від hla-фенотипу.
- •Лимфаденопатия
- •30. Імунопатогенез, стадії розвитку, класифікація віл - інфекції/сніДу.
- •31. Клініко-лабораторні критерії діагностики, принципи лікування віл-
- •32. Основні принципи профілактики віл-інфекції/сніДу в Україні.
- •33. Стреси, розлади нейрогуморальної та імунної регуляції.
- •34. Синдром швидкої втомлюваності (клініка, діагностика, принципи лікування).
- •Этиология и патогенез
- •35. Класифікація шкідливих факторів довкілля, періоди їх впливу на стан імунної системи.
- •36. Трансплантаційна імунологія. Імунологічні показання та протипоказаннядо трансплантації органів і тканин. Селекція пари донор-реципієнт.
- •37. Передіснуючі антилімфоцитотоксичні антитіла, їх прогностична цінність.
- •38. Особливості пред- і післятрансплантаційного імунологічногомоніторингу. Типи кризу відторгнення, їх клініко-імунологічнахарактеристика та прогнозування.
- •39. Імунний статус вагітних.
- •40. Імунологія лактації.
- •41. Імунологія запліднення.
- •42. Імунозалежні форми непліддя в шлюбних парах. Причини та механізмиутворення аутоантитіл до статевих клітин у чоловіків і жінок.
- •43. Імунопатогенез безпліддя, його діагностика. Імунологічні підходи долікування безпліддя.
- •44. Імунні взаємовідносини в системах "батько- мати", "мати- плід".
- •45. Антигени сперматозоїдів та яйцеклітин, антитіла до них, методи
- •46. Імунні конфлікти в системі "мати - плід": діагностика, лікування,
- •1. Аутоиммунные механизмы 1. Аутоімунні механізми
- •2. Избыточные аллоиммунные реакции 2. Надлишкові алоімунні реакції
- •1) Антитела к отцовским лейкоцитам 1) Антитіла до батьківських лейкоцитів
- •2) Антифосфолипидные антитела2) антифосфоліпідні антитіла
- •3) Антинуклеарные антитела3) антинуклеарні антитіла
- •3. Недостаточные защитные реакции - гестоз 3. Недостатні захисні реакції - гестоз
- •48. Імунні зміни в онкологічних хворих. Імунодіагностика в онкології.
- •49. Сучасні підходи до імунотерапії хворих з онкологічними хворобами.
- •50. Причини формування алергологічної патології. Стадії формуванняалергічної реакції.
- •51. Класифікація алергенів. Причини та механізми формування алергічних станів.
- •52. Методи діагностики алергій: лабораторні методи, шкірні та провокаційні проби.
- •53. Принципи антиалергічної терапії та імунотропних методів лікування в алергології.
- •54. Специфічна імунотерапія, механізм дії, показання та протипоказання, прогноз ефективності.
- •55. Поліноз, алергічний риніт, алергічний кон'юнктивіт: етіологія,імунопатогенез, клініка, імунодіагностика, основні принципиімунотерапії.
- •1. Цитологічне дослідження мазку-відбитку зі слизової оболонки носа (виявлення гипереозинофілії).
- •4. Бактеріологічне дослідження зі слизової оболонки носа (для виключення інфекційного риніту).
- •1.Сезонний ар:
- •1.1. У сезон пилкування.
- •1.2. Поза сезоном пилкування
- •2.Цілорічний ар.
- •2.Діагностика.
- •1. Цитологічне дослідження мазку-відбитку зі слизової оболонки носа (виявлення гіпереозинофілії).
- •3. Профілактично-лікувальні заходи
- •3.Лікування.
- •3.1. В сезон пилкування.
- •56. Медикаментозна алергія. Імунопатогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика.
- •Діагностика
- •Профілактично-лікувальні заходи
- •57. Поняття алергія та псевдоалергія, диференційна діагностика. Гістамін лібераційні механізми розвитку псевдоалергічних реакцій. Принципи лікування.
- •58. Розвиток псевдоалергічних реакцій при порушеннях активації системи комплементу та метаболізму арахідонової кислоти. Принципи лікування.
- •59. Визначення поняття аутоімунітету, аутоімунної хвороби або синдрому. Механізми зриву толерантності, генетичні передумови розвитку аутоімунних хвороб.
- •60. Класифікація, загальні принципи імунолабораторної діагностики аутоімунних хвороб.
- •61. Сучасні підходи до застосування імунотропних препаратів при лікуванні аутоімунних хвороб.
- •62. Лабораторні критерії імунодіагностики аутоімунних захворювань.
- •63. Класифікація імунотропних препаратів, механізм дії, побічний вплив.
- •64. Принципи клінічного застосування імунотропних препаратів, показаннята протипоказання до призначення, підбір дози, контроль за терапевтичною ефективністю.
32. Основні принципи профілактики віл-інфекції/сніДу в Україні.
ВОЗ выделяет 4 основных направления деятельности, направленной на борьбу с эпидемией ВИЧ-инфекции и её последствиями: 1. Предупреждение половой передачи ВИЧ, включающее такие элементы, как обучение безопасному половому поведению, распространение презервативов, лечение других ЗППП, обучение поведению, направленному на сознательное лечение этих болезней; 2. Предупреждение передачи ВИЧ через кровь путем снабжения безопасными препаратами, приготовленными из крови. 3. Предупреждение перинатальной передачи ВИЧ методами распространения информации о предупреждении передачи ВИЧ путем обеспечения медицинской помощи, включая консультирование женщин, инфицированных ВИЧ, и проведение химиопрофилактики; 4. Организация медицинской помощи и социальной поддержки больным ВИЧ-инфекцией, их семьям и окружающим. Передачу ВИЧ половым путём можно прервать обучением населения безопасному половому поведению, а внутрибольничную - соблюдением противоэпидемического режима. Профилактика включает правильное половое воспитание населения, профилактику беспорядочных половых связей, пропаганду безопасного секса (использование презервативов). Особое направление - профилактическая работа среди наркоманов. Поскольку предупредить ВИЧ-инфицирование наркоманов легче, чем избавить их от наркозависимости, нужно разъяснять способы профилактики заражения при парентеральном введении наркотиков. Снижение масштабов наркомании и проституции также входит в систему профилактики ВИЧ-инфекции. Для предупреждения передачи ВИЧ через кровь проводят обследование доноров крови, спермы, органов. Для предупреждения заражения детей подлежат обследованию на ВИЧ беременные. Пациенты с ЗППП, гомосексуалисты, наркоманы, проститутки обследуются в основном в целях эпиднадзора. Противоэпидемический режим в стационарах такой же, как при вирусном гепатите В, и включает в себя обеспечение безопасности медицинских манипуляций, донорской крови, медицинских иммунобиологических препаратов, биологических жидкостей, органов и тканей. Профилактика ВИЧ-инфицирования медицинского персонала сводится главным образом к соблюдению правил работы с режущими и колющими инструментами. В случае попадания инфицированной ВИЧ крови необходимо обработать кожу 70% спиртом, обмыть водой с мылом и повторно обработать 70% спиртом. В качестве превентивной меры рекомендован приём азидотимидина в течение 1 мес. Подвергшийся угрозе заражения находится под наблюдением специалиста в течение 1 года. Средства активной профилактики до сих пор не разработаны. Беременным ВИЧ-инфицированным назначают прием противоретровирусных препаратов в последние месяцы беременности и в родах в целях предотвращения рождения ВИЧ-инфицированного ребенка. Детям, рожденным от ВИЧ-инфицированных матерей, в первые дни жизни также назначают прием противоретровирусных средств, их сразу же переводят на искусственное вскармливание. Этот комплекс мероприятий позволяет снизить риск рождения инфицированного ребенка с 25-50% до 3-8%.