- •1.Завдання клінічної імунології та алергології.
- •2.Структура та функції імунної системи.
- •3. Етапи онтогенезу імунної системи.
- •4. Центральні та периферичні органи імунної системи.
- •5.Особливості функціонування імунної системи в дітей різного віку.
- •6.Особливості функціонування імунної системи в осіб похилого віку.
- •7.Клітинні природжені фактори захисту, їх взаємодія в реалізації імунної відповіді.
- •8.Моноцитарно - макрофагальна система: функції, особливості, роль у становленні та реалізації імунної відповіді. Сучасні аспекти фагоцитозу.
- •9.Кілінговий ефект як складова імунобіологічного нагляду. Основні типи кілерних клітин, їх функція та властивості. Роль гранулоцитарних клітин крові в формуванні імунної відповіді.
- •10. Гуморальні фактори природженого імунітету.
- •11.Система комплементу. Біологічні наслідки активації системи комплементу.
- •12.Антигени: будова, функції. Гаптени.
- •19. Імунні комплекси, їх роль у розвитку патології.
- •20. Цитокіни - медіатори імунної системи. Інтерлейкіни, класифікація, функції та участь в імунних процесах.
- •22. Імунологічна система слизових оболонок. Лімфоїдна тканина,асоційована з шлунково-кишковим трактом.
- •23. Сучасне уявлення про структуру та функцію головного комплексугістосумісності. Будова антигенів hla. Схильність до захворюваньзалежно від hla-фенотипу.
- •Лимфаденопатия
- •30. Імунопатогенез, стадії розвитку, класифікація віл - інфекції/сніДу.
- •31. Клініко-лабораторні критерії діагностики, принципи лікування віл-
- •32. Основні принципи профілактики віл-інфекції/сніДу в Україні.
- •33. Стреси, розлади нейрогуморальної та імунної регуляції.
- •34. Синдром швидкої втомлюваності (клініка, діагностика, принципи лікування).
- •Этиология и патогенез
- •35. Класифікація шкідливих факторів довкілля, періоди їх впливу на стан імунної системи.
- •36. Трансплантаційна імунологія. Імунологічні показання та протипоказаннядо трансплантації органів і тканин. Селекція пари донор-реципієнт.
- •37. Передіснуючі антилімфоцитотоксичні антитіла, їх прогностична цінність.
- •38. Особливості пред- і післятрансплантаційного імунологічногомоніторингу. Типи кризу відторгнення, їх клініко-імунологічнахарактеристика та прогнозування.
- •39. Імунний статус вагітних.
- •40. Імунологія лактації.
- •41. Імунологія запліднення.
- •42. Імунозалежні форми непліддя в шлюбних парах. Причини та механізмиутворення аутоантитіл до статевих клітин у чоловіків і жінок.
- •43. Імунопатогенез безпліддя, його діагностика. Імунологічні підходи долікування безпліддя.
- •44. Імунні взаємовідносини в системах "батько- мати", "мати- плід".
- •45. Антигени сперматозоїдів та яйцеклітин, антитіла до них, методи
- •46. Імунні конфлікти в системі "мати - плід": діагностика, лікування,
- •1. Аутоиммунные механизмы 1. Аутоімунні механізми
- •2. Избыточные аллоиммунные реакции 2. Надлишкові алоімунні реакції
- •1) Антитела к отцовским лейкоцитам 1) Антитіла до батьківських лейкоцитів
- •2) Антифосфолипидные антитела2) антифосфоліпідні антитіла
- •3) Антинуклеарные антитела3) антинуклеарні антитіла
- •3. Недостаточные защитные реакции - гестоз 3. Недостатні захисні реакції - гестоз
- •48. Імунні зміни в онкологічних хворих. Імунодіагностика в онкології.
- •49. Сучасні підходи до імунотерапії хворих з онкологічними хворобами.
- •50. Причини формування алергологічної патології. Стадії формуванняалергічної реакції.
- •51. Класифікація алергенів. Причини та механізми формування алергічних станів.
- •52. Методи діагностики алергій: лабораторні методи, шкірні та провокаційні проби.
- •53. Принципи антиалергічної терапії та імунотропних методів лікування в алергології.
- •54. Специфічна імунотерапія, механізм дії, показання та протипоказання, прогноз ефективності.
- •55. Поліноз, алергічний риніт, алергічний кон'юнктивіт: етіологія,імунопатогенез, клініка, імунодіагностика, основні принципиімунотерапії.
- •1. Цитологічне дослідження мазку-відбитку зі слизової оболонки носа (виявлення гипереозинофілії).
- •4. Бактеріологічне дослідження зі слизової оболонки носа (для виключення інфекційного риніту).
- •1.Сезонний ар:
- •1.1. У сезон пилкування.
- •1.2. Поза сезоном пилкування
- •2.Цілорічний ар.
- •2.Діагностика.
- •1. Цитологічне дослідження мазку-відбитку зі слизової оболонки носа (виявлення гіпереозинофілії).
- •3. Профілактично-лікувальні заходи
- •3.Лікування.
- •3.1. В сезон пилкування.
- •56. Медикаментозна алергія. Імунопатогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика.
- •Діагностика
- •Профілактично-лікувальні заходи
- •57. Поняття алергія та псевдоалергія, диференційна діагностика. Гістамін лібераційні механізми розвитку псевдоалергічних реакцій. Принципи лікування.
- •58. Розвиток псевдоалергічних реакцій при порушеннях активації системи комплементу та метаболізму арахідонової кислоти. Принципи лікування.
- •59. Визначення поняття аутоімунітету, аутоімунної хвороби або синдрому. Механізми зриву толерантності, генетичні передумови розвитку аутоімунних хвороб.
- •60. Класифікація, загальні принципи імунолабораторної діагностики аутоімунних хвороб.
- •61. Сучасні підходи до застосування імунотропних препаратів при лікуванні аутоімунних хвороб.
- •62. Лабораторні критерії імунодіагностики аутоімунних захворювань.
- •63. Класифікація імунотропних препаратів, механізм дії, побічний вплив.
- •64. Принципи клінічного застосування імунотропних препаратів, показаннята протипоказання до призначення, підбір дози, контроль за терапевтичною ефективністю.
64. Принципи клінічного застосування імунотропних препаратів, показаннята протипоказання до призначення, підбір дози, контроль за терапевтичною ефективністю.
Існує декілька класифікацій імунотропних препаратів. У клінічній практиці найчастіше застосовують наступну класифікацію:
І. Препарати фізіологічного (біологічного) походження
1. Препарати, які отримані з тимусу – імунотропні препарати центральної регуляції імуногенезу. Посилюють лімфопоез, індукцію диференціровки Т-клітин, посилюють відповідь Т-лімфоцитів на міогени, посилюють генерацію Т-клітин з супресорними та кілерними функціями, продукцію різних цитокінів.
Тимоптин, Вілозен (низькомолекулярний екстракт тимусу – мітогенна дія на Т-Лф, активація супресорних клітин, пригнічення продукції IgE та стимуляція продукції IgG та IgM, мембраностабілізуюча дія на базофіли обох типів), Тактивін, Тималін, Тимостимулін тощо.
2. Імуномодулятори кістково-мозкового походження (мієлопіди) – отримані з кісткового мозку імунорегуляторні пептиди широко кола дії, в т.ч. прискорення дозрівання В-Лф в кістковому мозку, в продуктивну фазу імунної відповіді підвищують кількість клітин, які продукують антитіла, підвищують загальну резистентність організму, можуть зменшувати біль, впливаючи на процеси передачі сенсорних сигналів в нервової системі, мають антистресорну дію, стимулюють В-систему на рівні вторинної імунної відповіді, впливають на червоний росток кровотворення (доцільне використання при злоякісних анеміях).
Мієлопід.
3. Препарати селезінки – поліпшує функцію печінки, азотистий обмін, білковий обмін, нормалізує клітинну систему імунітету, підвищує вміст Т-Лф, посилює їх здатність до відповіді на міогени та глюкокортикоїди, ↓ рівень ЦІК тощо.
Спленін.
4. Цитомедіни – низькомолекулярні пептиди, які мають функції тканевоспецифічних та міжклітинних месенджерів. Вважається, що вони відновлюють функцію ушкоджених внаслідок хвороби або старіння тих органів, з яких вони були отримані.
Простатилен, Епіталамін.
5. Рекомбінантні ростові фактори
Лейкомакс – посилює експресію HLA ІІ на фагоцитах людини, збільшує синтез антитіл, призводить до значного збільшення кількості нейтрофільних лейкоцитів у периферійній крові: ефект залежить від розміру дози.
Граноцит – є цитокіном і стимулює клітини-попередники лейкопоезу, збільшує кількість гранулоцитів у периферійній крові.
6. Системна ензимотерапія – сучасний метод лікування, заснований на комплексній дії доцільно спрямованих сумішей гідролітичних ензимів природного походження.
Вобензим, Флогензим, Вобе-Мугос.
7. Препарати імуноглобулінів для внутрішньовенного введення – замісна терапія при первинних та вторинних імунодефіцитах, або для імуномодулюючого лікування цих захворювань.
Сандоглобулін, Цитотек, Інтраглобін Р, Октагам, Пентаглобін N, Імуноглобулін нормальний людський для внутрішньовенного введення, Імуноглобулін антистафілококовий людський, γ-Глобулін нормальний, Комплексний імуноглобулінів препарат (КІП).
8. Цитокіни – інтерферони, інтерлейкіни, ФНП та інші – низькомолекулярні глікопротеіди, які здатні регулювати тривалість та силу реакцій імунітету, а також реакцій запалення.
ІІ. Продукти бактеріального (мікробного) походження – ефект стимуляції різних неспецифічних захисних факторів.
1. Вакцини, бактеріальні препарати
Вакцини: БЦЖ, Інфлувак тощо, бактеріальні продукти: лізати бактерій – Бронхомунал, Імудон, Ріновак, Респівакс, Бронховаксол, IRS-19; екстракти – Рібомуніл, Біостім, Уроваксом; ліпополісахаріди – Пірогенал, Продігіозан; дрожеві полісахаріди – Зімозан, Нуклеінат натрію, Бестатін, Бластен; Біоспорін, Лінекс, Дуфлак.
ІІІ. Синтетичні імунотропні препарати – специфічно впливають на Т-лімфоцити, активують їх проліферацію, синтез цитокінів, а саме ІЛ-2 та γ-ІНФ, Th1, експресію рецепторів на Т-клітинах, чим сприяють міжклітинній кооперації.
Синтетичні тимоміметики – Тимоген, Імунофан, Діуцифон, Метилурацил, Поліоксидоній, Галавіт, Гропринозин, Ізоприназин, індуктори ендогенного інтерферону: Аміксін, Камедон., Циклоферон, Неовір.
ІV. Вітаміни, вітамінні препарати та антиоксидантні комплекси – крім імуномодуляторної дії, беруть участь у метаболізмі і диханні клітин, а також у виконанні всіх інших функцій організму, м'які імуностимулятори, посилюють неспецифічну та гуморальну ланки імунітету, мають антиоксидантну дію.
V. Рослинні препарати – значною мірою є адаптогенами, впливають на імунну систему й активність імунних реакцій.
Препарати ехінацеї, елеутерокока, женьшеня, родіоли рожевої, аралії маньчжурської., алое. Імуномодулюючу дію мають часник, екстракт цибулі ріпчастої, калини, виноградне сусло, квасоля, соєві боби, препарат силібін, отриманий із будяка колючого; фловіни та флавоноїди, що містяться в цитрусових, червоному перці та інших плодах, забарвлених у помаранчево-червоний колір. Препарати кореню солодки мають різноманітні імунотропні впливи.
VІ. Ентеросорбенти – лікувальні препарати різної структури, що здійснюють зв'язування екзо- й ендогенних речовин у травному тракті шляхом адсорбції, абсорбції, іонообміну, комплексоутворення.
Ентеросгель, Смекта, Антрален, Мікотон.
VІІ. Імунодепресивні препарати – пригнічують реплікацію клітин шляхом блокади або деструкції ядерної ДНК, в результаті чого переривається необхідна для клітинного ділення реплікація.
65. Основні види імунореабілітація, її стратегія, тактика та основні принципи.
Імунореабілітація – комплекс лікувально-оздоровчих заходів, спрямованих на відновлення порушених функцій імунної системи. Ефект імунореабілітації може бути отриманий без посереднього впливу на імунну систему, за рахунок лікування патологічних станів, що безпосередньо сприяють розвитку імунного дисбалансу.
66. Кількісні та функціональні імунологічні тести. Імунограма, основніпоказники.
65. Методи визначення кількісних та функціональних характеристик Т-лімфоцитів: тести розеткоутворення, тести з використанням моноклональних антитіл, РБТЛ з мітогенами.
66. Методи визначення кількісних та функціональних характеристик В-лімфоцитів: тести розеткоутворення, тести з використання моноклональних антитіл, РБТЛ з мітогенами, рівня ЦІК.
67. Методи визначення фагоцитарної активності лімфоцитів.
68. Методи визначення концентрації сироваткових імуноглобулінівосновних класів.