§ 5. Ознаки держави, якими вона відрізняється від публічної влади первіснообщинного ладу

Такими ознаками публічної влади первіснообщинного ладу є:

1) соціальна однорідність общини, відсутність антагоністичних

суперечностей слугують підставою формування публічної влади (общинного самоврядування);

2) наявність публічної влади (общинного самоврядування), яка

безпосередньо збігається з общиною, виражає і захищає інтереси всіх її членів;

3) поширення публічної влади общини лише на кровних родичів

внаслідок кровнородинного поділу населення ;

4) відсутність у публічної влади общини апарату примусу, на

який вона офіційно могла б спиратися;

5. здійснення публичної влади без поділу на функції;

6. відсутність матеріальної основи публічної влади - збору

данини (податків) з населення;

7) регулювання відносин за допомогою неписаних правил пове- дінки (соціальних норм) - звичаїв (які з часом стали право- вими), ритуалів, традиційтощо.

Для публічної влади держави характерні:

1) соціальна неоднорідність, класова розшарованість суспіль-

ства, наявність антагоністичних суперечностей. Вони слугу­ють підставою формування публічної політичної влади, яким є державний апарат управління;

2) відокремленість публічної політичної влади (державного апа-

рату управління) від суспільства, вона виражає і захищає інтереси найбільш економічно забезпеченої частини (класу) суспільства;

3) поширення публічної влади держави на всю територію у

зв'язку з територіальним поділом населення (ззовні - дер­жавні кордони, усередині - адміністративно-територіальні одиниці);

4) опора апарату управління держави на апарат примусу (приду-

шення) - загони озброєних людей у вигляді війська, дружини, в'язниць (пізніше - армії, поліції");

5) розподіл функцій публічної влади держави - монарха, наміс-

ника, казначейства, контролюючих органів тощо (пізніше -законодавчих, виконавчих, судових органів);

6) наявність матеріальної основи функціонування влади дер-

жави - офіційної системи обкладання даниною, податками -спочатку натуральними, потім -грошовими;

7) наявність у суспільстві писаних загальнообов'язкових правил

поведінки - правових норм які становлять офіційну нормативну основу діяльності державної влади, підтримання правопорядку.

§ 6. Відмінності норм права від норм-звичаїв первісного суспільства

Розрізняють такі відмінності між соціальним регулюванням у первісному суспільстві (нормами-звичаями) і правовим регулюван­ням в державі (нормами права):

Норми-звичаї первісного суспільства:

• за способом виникнення - виникають поступово в процесі спільного життя людей внаслідок багаторазового повторення суспільних відносин; суб'єктом їх утворення є вся община, первісне суспільство;

• за вольовою спрямованістю норм - виражають волю (інтерес) всієї общини, роду або племені; нормують працю їх членів на суспільні потреби; регулюють відносини у процесі загаль­ного виробництва та розподілу продуктів тощо;

• за формою зовнішнього вираження - існують в усній, неписаній формі у свідомості людей, передаються з покоління в покоління;

• за часом набрання сили - виникають і відмирають поступово, без суворо встановленого порядку;

• за засобами регулювання — не знають поділу на права і обов'язки; спочатку використовують заборони (табу), зго­дом - зобов'язання і загальні дозволи як засоби соціального нормативного регулювання;

• за способом забезпечення виконання — здійснюються відпо­відно до звички, традицій, внутрішнього переконання, гро-

мадського осуду; у разі їх порушення примус виходить від роду (вигнання з общини, тілесні покарання, страта). Норми права в державі

• за способом виникнення - формуються в суспільстві, орга­нізованому в державу, внаслідок постійного повторювання однотипних відносин та формулюються (установлюються, деталізуються, санкціонуються) уповноваженими держав­ними органами (в тому числі судовими);

• за вольовою спрямованістю норм - виражають волю (інтерес) соціальної групи (класу, стану, касти), що знаходиться при владі; закріплюють економічну та соціальну нерівність; певною мірою регулюють загальносоціальні відносини (залежно від типу держави: рабовласницька, феодальна, буржуазна тощо);

• за формою зовнішнього вираження — є письмовими докумен­тами різноманітних правових форм: нормативно-правових актів, нормативно-правових договорів, правових прецедентів, правових доктрин, релігійно-правових текстів;

• за часом набрання сили - набирають сили чи припиняють дію офіційним шляхом, у суворо встановленому порядку (нормативно-правові акти, нормативно-правові договори тощо), а також у результаті індивідуального або колективного волевиявлення (індивідуальні і корпоративні договори та ін.);

• за засобами регулювання - передбачають поділ на суб'єктивні права і суб'єктивні юридичні обов'язки; установлюють пра­вові загальні дозволи, зобов'язання і заборони як засоби пра­вового нормативного регулювання;

• за способом забезпечення виконання - забезпечуються всіма засобами суспільного і державного впливу (переконання, зао­хочення і рекомендація, керівництво, контроль, особистий приклад), включаючи застосування державного примусу - у разі, якщо владні розпорядження не виконуються добровільно.