48. Громадські блага і їх особливості. Роль держави у їх виробництві. Громадський вибір.

Суспільний товар складається з таких великих одиниць, що в більшості випадків не може бути проданим індивідуальним покупцям. На нього не поширюється принцип винятковості (полягає в тому, що хто хоче і може платити за товар – отримує його, а хто не може або не хоче платити – виключаються з числа споживачів, які дає це благо).

Суспільне благо неконкурентне, оскільки додаткові витрати окремого споживача = 0. Не існує ефективного способу відсторонення індивідів від користування вигодами цих благ із самого початку їх виникнення.

Вигоду від суспільних благ суспільство одержує завдяки їх виробництву. Крива попиту на суспільні блага будується шляхом додавання граничних корисностей усіх споживачів при кожному можливому обсягу споживання.

Визначення обсягу оптимальної пропозиції суспільного блага.

Крива МС показує граничні витрати виробництва додаткової одиниці суспільного блага. Крива попиту показує граничну суспільну корисність кожної одиниці суспільного блага. Ефективний випуск чистого суспільного блага досягається в т. Е.

Основна проблема пов'язана із благами полягає у тому, що споживач може користуватися вигодами певного продукту, нічого не витрачаючи на його виробництво.

Щоб суспільство користувалось суспільними благами, забезпечити їх повинна держава, а фінансувати виробництво необхідно за допомогою податків.

Суспільний вибір способу забезпечення громадян благами колективного користування визначається не ринком, а політичними процесами. Теорія суспільного вибору розрізняє дві основні моделі прийняття рішень щодо реалізації суспільних проектів: у моделі прямої демократії рішення найчастіше приймається більшістю голосів шляхом прямого голосування у формі референдумів; у моделі представницької демократії рішення приймаються голосуванням депутатів.

49. Недосконалість ринку. Економічна роль держави у ринковій економіці. Недосконалість державного регулювання.

Конкурентна ринкова система має суттєві недоліки, обмеження яких або управління є основою державного регулювання на мікроекономічному рівні.

Недосконалість ринку полягає в тому, що він не може забезпечити ефективність розподілу і використання ресурсів.

Причини недосконалості:

1)Влада монополістів; 2) існування суспільних благ; 3)наявність зовнішніх ефектів. 4)асиметрична ринкова інформація.

Це вимагає необхідність державного втручання в економіку. Держава використовує такі заходи:

1) забезпечує правову основу ефективної економічної діяльності; 2) створює умови для розвитку конкуренції; 3) проводить активну антимонопольну політику і здійснює контроль природних монополій; 4) здійснює розподіл ресурсів; 5) фінансує і виробляє суспільні блага; 6) сприяє поширенню об'єктивної інформації про якість, стандарти, безпеку і інші властивості споживчих товарів; 7) обмежує виробництво товарів з негативними зовнішніми ефектами і стимулює виробництво товарів з позитивними зовнішніми ефектами.

Держава прагне розв'язати 2 взаємопов'язаних питання:

1) забезпечити нормальну роботу ринку; 2) пом'якшити гострі соц.-ек. проблеми.

До недоліків держави відносять:

1) обмеження необхідної для прийняття рішень інформації; 2) недосконалість політичного процесу; 3) обмеженість контролю над бюрократичним апаратом; 4) нездатність держави повністю передбачити і контролювати наслідки (найближчі і віддалені) прийнятих нею рішень.