Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Микро.2011.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.11.2018
Размер:
1.39 Mб
Скачать

18. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі. Виробнича функція.

Виробнича функція показує залежність між максимально можливою кількістю продукції і витратами використовуваних факторів. Q=f(K,L,M), к-капітал, L-праця, м- заряд.

Властивості виробничої функції:

1. фактори виробництва є взаємодоповнюючі. K=0→Q(K,L)=0; L=0→Q(K,L)=0

2. взаємозамінність факторів. Q(K+∆K,L)=Q(K,L+∆L)

3. різні комбінації факторів, дають різні обсяги випуску.

4. Властивість монотонності: збільшення фактора призводить до збільшення обсягу випуску. K'>K→Q (K',L)>Q(K,L); L'>L→Q (K,L')>Q(K,L)

Для характеристики виробничої функції використовують такі категорії:

Сукупний продукт (TR) – кількість продукції, що виробляється при використанні певної кількості одного фактора (L) і незмінності іншого.

Середній продукт (AP) – це відношення сукупного продукту до кількості використованого виробничого фактору.

Граничний продукт (MP) – додаткова кількість продукту, отримана від використання додаткової одиниці змінного фактору.

При виготовленні продукції підприємство має такі витрати:

Сукупні (TC) – витрати виробництва на певний обсяг продукту.

Середні витрати (AC) – витрати виробництва на одиницю витрати в середньому.

Граничні витрати (MC) додаткові витрати на виготовлення додаткової одиниці продукції.

В результаті реалізації продукції підприємство отримує доходи:

Сукупний дохід (TR) – дохід від реалізації всього обсягу продукції.

Середній дохід (AR) – дохід від реалізації одиниці продукції в середньому.

Граничний дохід (MR) – додатковий дохід від реалізації додаткової одиниці продукції.

Метою підприємця є максимальний прибуток.

19. Виробнича функція з одним змінним фактором. Закон спадної віддачі фактора.

Існує певна межа зростання виробництва при збільшенні одного фактора, при незмінності інших факторів (закон спадної віддачі або продуктивності). Закон діє в короткостроковому періоді.

Q=f(K,L), K=const, L=var

Розглянемо дію закону на графіках сукупного, граничного і середнього продукту.

TP,MP,AP=f(x)

Найбільш ефективним є використання змінного фактора ВС. На ділянці CD відбувається відносне зменшення сукупного продукту. Після т.D відбувається абсолютне зменшення сукупного продукту.

20. Виробнича функція з двома змінними факторами. Віддача від масштабу.

Виробнича функція в тривалому періоді. Q=f(K,L), K=var, L=var.

Графічною ілюстрацією виробничої функції із змінними факторами K,L є ізокванта кожна точка якої показує комбінації факторів виробництва, використання яких забезпечує однаковий обсяг випуску.

Властивості ізокванти: 1)негативний нахил; 2)Ізокванти, розташовані далі від початку координат характеризують більший обсяг випуску.

Кут нахилу ізокванти показує від якої кількості капіталу виробник може відмовитися із введенням додаткової одиниці праці.

Із рухом вниз по ізокванті MRTSLK зменшується. Це показує зниження ефективності використання будь-якого фактора. Гранична норма технічного заміщення залежить від граничного продукту, праці і капітала.

В реальному виробництві зустрічаються такі конфігурації ізоквант:

Збільшення масштабу виробництва відбувається, коли фірма збільшує кількість використовуваних факторів в однакових пропорціях.

Q0=f(K,L), Q1=f(kK,kL), Q1=kQ0 – постійний еф. масштабу, Q1>kQ0 – зростаючий еф. масштабу, Q1<kQ0 – спадний еф. масштабу.

Віддачу від масштабу можна зобразити використовуючи показник віддачі – відстань уздовж променя проведеного з початку координат між ізоквантами, які характеризують кратні обсяги випуску.