Автор а.Мошкарова і. Корисні поради:

1. Не звинувачуйте себе за скорочення, у результаті якого ви позбавились роботи.

2. Постарайтесь замінити свій гнів і невдоволення через втрату роботи у стимул для пошуку нового місця.

3. Усвідомте свої проблеми, пов'язані з втратою роботи, обговоріть їх з сім'єю, близькими друзями. Дайте зрозуміти дітям - вони не винні у тому, що раптово виникли негаразди в домі. Розділений з іншими тягар стає не таким важким.

4. Продумайте конкретний план пошуків роботи. Підготов­те резюме, читайте рекламні пропозиції щодо робочих місць, постарайтесь, щоб якомога більше людей знали про те, яка саме робота вам потрібна.

5. Якщо немає можливості повернутися на попереднє місце роботи чи ви втратили до неї інтерес, подумайте про курси перепідготовки. Оцініть свої можливості, свій потенціал та інтереси і використайте ситуацію для того, щоб вибрати свій напрям професійної діяльності.

6. Постарайтесь максимально зберегти підвалини і звички свого попереднього життя. Продовжуйте заняття, що приносять вам задоволення, і не втрачайте контакту з друзями.

7. Вишукуйте позитивні способи вираження своїх негатив­них емоцій: наприклад, займайтеся гімнастикою, що також до­поможе вам зберегти необхідну фізичну і моральну форму.

8. Влаштуйтесь на роботу на півставки, або станьте "підприє­мцем". Працюючи на дому, перетворіть своє хоббі у джерело прибутку.

9. Заповнюйте вільний час безплатною роботою як доброволець. Це зміцнить вашу повагу до самого себе.

II. Умови вибору професії.

ХОЧУ: професійні нахили та інтереси.

МОЖУ:

• стан здоров'я;

• професійна кваліфікація;

• професійні здібності.

ТРЕБА: попит на ринку праці і можливості працевлашту­вання.

У тому випадку, якщо ви зумієте поєднати "ХОЧУ", "МОЖУ"! "ТРЕБА", ваш професійний вибір буде вдалим. Іншими словами, ваше завдати полягає в тому, щоб знайти професію, яка:

• цікава і приваблива для вас;

• відповідає вашим можливостям;

• користується попитом на рийку праці.

III. Питання, які найчастіше зустрічаються на співбесіді.

* Чому ви хочете працювати саме за цією професією?

* Що ви знаєте про цю роботу; про нашу організацію?

* Чому ви вибрали саме цю кар'єру?

• Що ви будете робити, якщо... (далі, як правило, описуєть­ся яка-небудь критична ситуація)?

• Як би ви могли описати самого себе?

• Що ви хочете розповісти про себе?

• Які ваші головні сильні сторони?

• Які ваші головні слабкі сторони?

• Якого тину роботу ви любите більше всього?

* Якого типу роботу ви не любите більше всього?

• Які ваші інтереси поза роботою?

• Які досягнення чи результати у роботі приносять вам найбільше задоволення?

* Якою була ваша найсерйозніша помилка?

* Що б ви хотіли змінити у своєму минулому?

* Який стан вашого здоров'я?

* Які дисципліни подобались вам у школі найбільш?

• Що вам подобалось найбільше на попередній роботі, а що найменше?

• Чому ви залишили свою попередню роботу?

• Яке відношення має ваша освіта чи досвід трудової діяль­ності до даної роботи?

• На які зміни у вашій професійній кар'єрі ви розраховуєте?

• Які ваші життєві цілі? Як ви плануєте їх досягнути?

• Чим ви сподіваєтесь займатися через 5-10 років?

• На яку зарплату ви розраховуєте?

Деякі з питань, які слід поставити тому, хто проводить співбесіду:

• Як приблизно буде виглядати мій робочий день?

• Кому я буду безпосередньо підпорядковуватися? Чи можу я з ним зустрітися?

• Чи буде хтось у мене в підпорядкуванні? Чи можу я з ним зустрітися?

• Наскільки важливою є ця робота для організації (фірми)?

• Які є можливості для службового чи професійного зрос­тання?

• Чи можу я розраховувати на підвищення кваліфікації чи навчання за рахунок організації?

• Чому це місце залишив попередній працівник?

• Чим цей працівник займається тепер?

*У чому полягає головна проблема (завдання, мета)? IV. Стратегія пошукових телефонних дзвінків.

1. Підготовка. Слід розробити сценарій розмови заздалегідь. Подумайте про роботу:

• якого роду робота може вам підійти;

• з чим вона може бути пов'язана;

• яких навичок вона потребує.

Подумайте про роботодавця:

• чи є значною ця фірма, чим вона займається;

• звідки може з'явитися вакансія;

* з ким можна зв'язатися: з відділом кадрів, з менеджером, з керівником.

Подумайте про себе.

Згадайте свою трудову біографію. Що слід підкреслити? У чому може бути зацікавленим роботодавець? Що він скаже? Зробіть необхідними помітки - вони можуть виявитися корис­ними.

2. Довідайтеся про ім'я. Обов'язково з'ясуйте заздалегідь, хто конкретно відповідає в даній організації за підбір нових прац­івників вашої спеціальності,

3. Переборення заслону.

Важливо не лише знати, до кого звернутися, необхідно от­римати можливість реально поговорити з цією людиною. По­старайтесь не розкривати мету звернення завчасно - відповідь майже завжди буде негативною, а розмова - завершеною. Якщо секретар запитує про мету дзвінка, найрозумніше відпо­вісти, що це дзвінок, пов'язаний з прийомом на роботу, чи з питання, яке можна обговорити тільки з адресатом дзвінка. Якщо вам відповідають, що адресат дзвінка зайнятий чи його немає на місці, не погоджуйтесь иа розмову з іншим абонен­том: запитайте, коли потрібний вам співробітник повернеть­ся і перезвоніть у вказаний час.

4. Вміння подати себе.

Мета пошукового дзвінка - завоювати інтерес роботодав­ця, викликати у нього бажання зустрітися з вами і отримати більпіе відомостей про вас.

Розпочинаючи телефонну розмову, слід звернутися до ро­ботодавця по імені, представитися і розіграти "заготівку". Вона полягає в короткому повідомленні про позитивні якості шука­ча роботи - його досвід, кваліфікацію, інтереси, навички, здібності. Розповідь повинна звучати цікаво і в позитивному тоні. Не занижуйте свої здібності - це не час для скромності.

Потрібно пояснити співбесіднику причину дзвінка, наприк­лад: "Сергій Петрович Гладченко сказав, що вам потрібний слю­сар". Це є доказом того, що ви телефонуєте не "на удачу", а володієте якоюсь первинною інформацією. Не можна говори­ти: "Я телефоную, сподіваючись на випадок" чи "на удачу". Також не можна зізнаватися, що ім'я роботодавця ви знайшли в телефонному довіднику. Ви взагалі не повинні говорити, що телефонуєте з метою дізнатися, чи немає якої-небудь роботи.

5. Наполягайте.

Дайте роботодавцю подумати. Постарайтесь отримати згоду роботодавця на ознайомлення з вашими автобіографією і резюме.

Запитайте, чи знає роботодавець про можливі вакансії в інших відділах чи фірмах.

6. Завершіть розмову ввічливо і в позитивному настрої. Наприкінці розмови подякуйте своєму співбесіднику за витрачений час і допомогу.

V. Схема резюме.

1. П.І.Б., рік народження (вік), контактні телефони (до­машній і (чи) робочий).

2. Мета (навіщо ви звертаєтесь у дану фірму, яку роботу шукаєте).

3. Досвід роботи (у зворотньому хронологічному порядку, тобто починаючи з останнього місця роботи) за схемою:

• дата початку роботи - дата закінчення роботи;

• назва фірми і сфера її діяльності;

• назва вашої посади, кількість підлеглих (якщо вони були);

• опис ваших посадових функцій, рівень відповідальності і повноважень;

• приклади конкретних досягнень.

4. Освіта (у зворотньому хронологічному порядку, тобто починаючи з останнього місця навчання) за схемою:

• дата початку навчання - дата закінчення навчання;

• назва навчального закладу, факультет, спеціальність;

• присвоєна кваліфікація.

5. Додаткова освіта (курси, семінари, тренінги, стажування (за приведеною вище схемою).

6. Додаткові навички (ступінь володіння іноземними мова­ми, комп'ютером, наявність автомобіля, прав водія та ін.).

7. Ваші переваги (вкажіть декілька особистіших якостей, які відрізняють вас від інших і допомагають вам досягнути по­трібних результатів у роботі).

Це базові пункти. Можуть бути і додаткові пункти, наприк­лад, пункт про бажану зарплату. Але деякі менеджери з проблем персоналу ставляться до цього негативно.

Тема №3: Технології зв’язку з громадськістю

Ключові слова: паблік рилейшнз, технологія ПР, технологія, зв’язку з громадськістю.

Теоретичні завдання:

1. Що стало причиною широкого розвитку паблік рилейшнз?

2. Визначить сутність паблік рилейшнз.

3. Які відмінності паблік рилейшнз від журналістики, про­паганди, реклами ?

4. Назвіть складові технології ПР.

5. Які вимоги ставляться до спеціалістів в галузі ПР?

6. Охарактеризуйте технології зв'язку з громадськістю в практиці соціальної роботи.

7. На що спрямована програма пабліситі?

Практичні завдання

1. Проаналізувати технологію зв'язку з громадськістю для мо­лодіжних громадських організацій(див. дод. до теми №3 (модульII).

2.Розробити технологію зв’язку з громадськістю конкретного закладу (організації) соціальної сфери.

Література:

1. Моисеев ВЛ. Паблик рилейшенз - средство социальной коммуникации (Теория й практика). - К.: Дакор, 2002.

2. Посібник для молодіжних громадських організацій. - К.: Фонд підтримки молодіжних демократичних ініціатив, 2003.

3. Почепцов Г.Г. Паблік рилейшенз: Навч. посіб. - 2-е вид., випр. і доп. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2004.

4. Стратегія і тактика комунікацій із громадськістю для організацій третього сектора: методичний посібник / За ред. В.Г. Королька. - К., 2003.

Додаток до теми №3(модульII)

Громадські зв'язки для молодіжних організацій (МГО)

Враховуючи те, що діяльність молодіжних громадських організацій тісно пов'язана з усіма елементами суспільного життя, важливого значення набуває підтримка і поширення інформацї про роботу таких організацій. Цей матеріал має допомагати МГО отримати базову інформацію та виробити стратегію співпраці з ЗМІ, а також буде корисним для пла­нування та реалізації програми з питань зв'язків з громадсь­кістю для МГО.

Для МГО важливим є створення активної програми звязків з громадськістю, що посилить позитивне значення їх організаційної роботи. МГО, які зайняті загалом пошуком джерел для фінансування та виконанням різноманітних проектів, часто недооцінюють надзвичайну важливість такої програми. Залучивши для її реалізації порівняно невеликі кошти, діяльність МГО може стати набагато успішнішою і результативнішою.

Успіх роботи МГО залежить від поінформованості суспільства й зацікавленості друкованих та електронних ЗМІ на національному, регіональному та місцевому рівнях. Щоб забезпечити успіх виконання поставлених завдань, молодіжні організації повинні чітко викладати свої погля­ди, окреслювати сфери інтересів та позитивно висвітлювати свою діяльність так, щоб вони були зрозумілі різним вер­ствам населення.

Таке завдання вимагає встановлення двосторонніх звязків МГО із засобами масової інформації з метою підтримання постійних контактів з якомога ширшими ко­лами громадськості.

Розроблення та організація заходів, спрямованих на встановлення зв'язків з громадськістю

Стратегічне планування необхідне будь-якій організації, яка бажає скористатися можливістю поширення власної інформації через ЗМІ. Якщо організація не має такого плану, вона прире­чена на втрату свого часу на те, аби "дістатися" до ЗМІ, але аж ніяк не на посилення свого впливу. Потрібно допомогти вашим колегам зрозуміти важливість та ефективність активної, спла­нованої і спрямованої на результат стратегії співпраці зі ЗМІ. Кожен із членів вашої організації, а особливо той, хто буде підтримувати постійний зв'язок із ЗМІ і виступатиме в ролі "спікера" від імені МГО, має усвідомлювати, що досить просто­го згадування назви вашої організації час від часу в новинах, аби забезпечити вашій МГО можливість репрезентувати власні погляди на події, інформувати про свої інтереси, пояснювати мету своєї діяльності.

Непогано було б розробити довгостроковий план дій, спря­мованих на розвиток двосторонніх зв'язків з громадськістю: це необхідно для того, аби завжди бути впевненим, що широкий загал постійно буде поінформований через агентства новин про основні напрямки вашої діяльності. Необхідно регулярно нада­вати таку інформацію репортерам, що можуть впливати на ауди­торію, в якій ви насамперед зацікавлені.

Найголовнішим в організації роботи ПР, звичайно, є ство­рення списку ЗМІ для розповсюдженням інформації. Крім цьо­го, в офісному комп'ютері має бути окремий список з контакт­ною інформацію про всіх, хто безпосередньо готує новини в тих ЗМІ, з якими ви маєте робочі зв'язки, а саме: репортерів, редакторів, видавців, продюсерів програм, працівників теле- та радіоканалів, тобто всіх, до кого ви можете звернутися за допо­могою в разі потреби представлення широкій аудиторії інформації з того або іншого питання.

Одним із можливих шляхів створення такого списку є відстеження висвітлення вашої діяльності різними ЗМІ. Збирайте всі газетні статті, а також записуйте всі радіо- і телепрограми з матеріалами про вашу організацію. Слід особисто знати всіх журналістів, які позитивно висвітлювали роботу вашої організації, пам'ятати про них, і тоді, у майбутньому, ви зможе­те знову звернутися до них,