Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Л.А. Жук, І.Л. Жук, О.М.Неживець - Господарське....doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
20.11.2018
Размер:
1.85 Mб
Скачать

§ 2. Поняття і статус акціонерного товариства

Акціонерні товариства виникли в середині XIX ст., у період загальної індустріалізації економіки для задоволення колосальної потреби великих суднобудівних, залізничних і промислових підприємств. Чимало великих сучасних підприємств користуються послугами акціонерних товариств для фінансування власних технічних проектів.

Акціонерне товариство — одна з найбільш складних організаційно-правових форм підприємства. Створюється воно шляхом централізації коштів — об'єднання капіталу різних осіб. У ньому передбачається наявність декількох органів управління, внутрішнього і зовнішнього контролю, органів загальних зборів, розподіл між ними компетенцій, установлення порядку прийняття цими органами рішень, визначення можливості дії від їх імені, визначення відповідальності за заподіяні збитки тощо.

Акціонерним є товариство, що має статутний фонд, розділений на певну кількість акцій рівної номінальної вартості, і несе відповідальність за майно товариства.

Акціонерні товариства можуть бути (відповідно до ст. 81 Господарського кодексу України) закритими або відкритими.

Учасниками об'єднання капіталу шляхом створення акціонерного товариства можуть бути фізичні та

>>>107>>>

юридичні особи. При цьому учасники не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з його діяльністю, у межах вартості належних їм акцій. Учасники, що не цілком оплатили акції, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах неопла-ченої частини вартості належних їм акцій.

У процесі створення товариства його засновники поєднують своє майно на певних умовах, зафіксованих в установчих документах товариства. На основі такого об'єднаного капіталу надалі ведеться господарська діяльність з метою одержання прибутку. Засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними загальної діяльності із створення акціонерного товариства, відповідальність перед особами, що підписалися на акції, і третіми особами.

Внеском учасника товариства в об'єднаний капітал можуть бути кошти, а також будь-які матеріальні цінності, цінні папери, права користування природними ресурсами й інші майнові права, в тому числі право на інтелектуальну власність.

Вартість внесеного кожним засновником майна визначається в грошовій формі спільним рішенням учасників товариства. Об'єднане майно, оцінене в грошовому вираженні, складає статутний капітал товариства.

Для створення акціонерного товариства засновники повинні повідомити про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства.

Акціонерне товариство має право випускати цінні папери згідно з вимогами, установленими Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку. Закрите акціонерне товариство має право випускати лише іменні акції.

Акції купуються учасниками при створенні акціонерного товариства на підставі договору з його засновниками, а при додатковому випуску акцій у

>>>108>>>

зв'язку зі збільшенням статутного фонду — із товариством.

Перехід і реалізація права власності на акції здійснюються згідно із законодавством України.

При створенні акціонерного товариства акції можуть бути поширені шляхом відкритої підписки на них (у відкритих акціонерних товариствах) або розподілу всіх акцій між засновниками (у закритих акціонерних товариствах).

Відкриту підписку на акції із створення акціонерного товариства організовують його засновники. Засновники в будь-якому випадку зобов'язані бути власниками акцій на суму не менше 25 відсотків статутного фонду і терміном не менше двох років.

У випадках, коли всі акції акціонерного товариства розподіляються між засновниками, вони повинні внести в день скликання установчих зборів не менше 50 відсотків номінальної вартості акцій.

Акціонер у терміни, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства, зобов'язаний сплатити повну вартість акцій. У випадку несплати в установлений термін акціонер, якщо інше не передбачене статутом товариства, сплачує за час прострочення 10 відсотків річних від суми простроченого платежу.

При несплаті протягом трьох місяців після встановленого терміну платежу акціонерне товариство має право реалізувати ці акції в порядку, встановленому статутом товариства.

Установчі збори акціонерного товариства скликають у термін, зазначений у повідомленні, але не пізніше двох місяців з моменту завершення підписки на акції.

Установчі збори акціонерного товариства визнаються правомочними, якщо в ньому беруть участь особи, що підписалися більше ніж на 60 відсотків акцій, на які проведена підписка.

Голосування на установчих зборах проводиться за принципом: одна акція — один голос.

Рішення про створення акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій і представництв,

>>>109>>>

про обрання ради акціонерного товариства (спостережної ради), виконавчих і контролюючих органів акціонерного товариства і про надання пільг засновникам за рахунок акціонерного товариства повинні бути прийняті більшістю в 3/4 голосів присутніх на установчих зборах осіб, які підписалися на акції, а інші питання — простою більшістю голосів.

На установчих зборах акціонерного товариства вирішують питання про створення акціонерного товариства і затверджують його статут; зменшують розмір статутного фонду у випадках, коли в установлений термін підпискою на акції внесена не вся необхідна сума, зазначена в повідомленні; обирають раду акціонерного товариства (спостережну раду), виконавчий і контролюючий орган акціонерного товариства; визначають пільги, що надаються засновникам; затверджують оцінку внесків, внесених у натуральній формі, та інше.

Права юридичної особи акціонерне товариство здобуває з моменту його реєстрації в уповноваженому державному органі. При реєстрації видається свідоцтво про реєстрацію акціонерного товариства, де вказується дата і номер державної реєстрації, назва товариства, а також найменування органу, що реєст-РУЄ.

Акціонерне товариство — це складна організаційно-правова форма товариства, тому чинне законодавство передбачає і складну багатоступінчасту систему органів управління. До них належать загальні збори акціонерів, рада акціонерного товариства (спостережна рада), правління, голова правління, ревізійна комісія.

Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори. На загальних зборах мають право брати участь всі акціонери незалежно від кількості і класу акцій, власниками яких вони є. Брати участь у загальних зборах із правом дорадчого голосу можуть і члени виконавчих органів, що не є акціонерами.

Передача акціонером своїх повноважень іншій особі здійснюється згідно із законодавством. Дору-

>>>110>>>

чення на право участі та голосування на загальних зборах акціонерів може бути засвідчене реєстратором або правлінням акціонерного товариства. До компетенції загальних зборів належить:

• визначення основних напрямків діяльності акціонерного товариства і затвердження планів та звітів про їх виконання;

• внесення змін у статут товариства;

• обрання і відкликання членів ради акціонерного товариства (спостережної ради);

• обрання і відкликання членів виконавчого органу і ревізійної комісії;

• затвердження річних звітів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, термінів і порядку виплати частини прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;

• створення, реорганізація і ліквідація дочірніх підприємств, філій і представництв, затвердження їх статутів і положень;

• винесення рішень про залучення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариством;

• затвердження правил та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства;

• вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, яке воно випускає;

• визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій і представництв;

• затвердження договорів (угод) на суму, що не перевищує зазначену в статуті товариства;

• ухвалення рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Про проведення загальних зборів акціонерів власникам іменних акцій повідомляється персонально передбаченим статутом способом.

>>>111>>>

Крім того, загальне повідомлення публікується в місцевій пресі за місцезнаходженням акціонерного товариства і в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку із зазначенням часу та місця проведення зборів і порядку денного. Повідомлення повинне бути опубліковане не менше ніж за 45 днів до скликання загальних зборів.

До загальних зборів акціонерам повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, пов'язаними з порядком денним зборів. Загальні збори не мають права приймати рішення з питань, не включених до порядку денного.

Загальні збори акціонерів скликають не рідше одного разу на рік, якщо інше не передбачене статутом товариства.

Загальні збори визнаються правомочними, якщо в них беруть участь акціонери, які мають відповідно до статуту товариства більше 60 відсотків голосів. Голосування проводиться за принципом: одна акція — один голос.

Рішення загальних зборів акціонерів приймаються більшістю в 3/4 голосів акціонерів, які беруть участь у зборах, з таких питань:

• зміна статуту товариства;

• ухвалення рішення про припинення діяльності товариства;

• створення і припинення діяльності дочірніх підприємств, філій і представництв товариства.

З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів акціонерів, які беруть участь у зборах.

В акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління.

У роботі ради акціонерного товариства із правом

>>>112>>>

дорадчого голосу беруть участь представники профспілкового органу або іншого уповноваженого трудовим колективом органу, що підписав колективний договір від імені трудового колективу.

В акціонерному товаристві, що нараховує більше 50 акціонерів, створення ради акціонерного товариства обов'язкове.

Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на раду акціонерного товариства можуть бути покладені окремі питання, що віднесені до компетенції загальних зборів.

Питання, віднесені статутом акціонерного товариства до виняткової компетенції ради акціонерного товариства, не можуть бути передані на рішення у виконавчі органи товариства.

Виконавчим органом акціонерного товариства, що здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, передбачений статутом.

Роботою правління керує голова правління, що призначається або обирається відповідно до статуту акціонерного товариства.

Правління вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, котрі належать до компетенції загальних зборів і ради акціонерного товариства. Загальні збори можуть винести рішення про передачу частини належних йому прав до компетенції правління.

Правління підзвітне загальним зборам акціонерів і раді акціонерного товариства й організовує виконання їх рішень.

Як відомо, існує два види акціонерних товариств: відкриті та закриті. Основна відмінність між ними полягає у способі розподілу акцій — за відкритою або закритою підпискою.

Акції відкритого акціонерного товариства вільно продаються і купуються, і співвласником об'єднаного майна такого товариства стає той, хто купив акції. Акції можуть переходити від однієї особи до іншої без згоди інших акціонерів. Основними характеристиками відкритого акціонерного товариства є масштаби об'єднаного капіталу і велика кількість

>>>113>>>

власників. Головна мета, що звичайно переслідується при створенні такої форми підприємства, полягає в залученні і концентрації великих коштів (капіталу) населення й інших підприємств із метою їх використання для одержання прибутку.

У закритому акціонерному товаристві акції розподіляються серед засновників, переходять у власність іншої особи тільки за згодою більшості акціонерів, якщо інше не передбачене статутом. Таким чином, закрите акціонерне товариство являє собою об'єднання не тільки капіталів, але й конкретних учасників (фізичних та юридичних осіб).

Різниця між закритим і відкритим акціонерним товариством полягає також у способі первинного розміщення акцій серед інвесторів. Акції відкритого акціонерного товариства імітуються у формі публічного розміщення цінних паперів серед необмеженого кола інвесторів з публічним оголошенням емісії рекламною програмою. Акції закритого акціонерного товариства імітуються шляхом приватного розміщення без оголошення реклами, реєстрації і публікації проспекту емісії. Коло інвесторів заздалегідь відоме і обмежене.

Закрите акціонерне товариство може бути реорганізоване у відкрите шляхом реєстрації його акцій у порядку, передбаченому законодавством про цінні папери і фондову біржу, а також внесенням змін у статут товариства.

Права акціонерів поділяються на два види: особисті та майнові. До особистих прав, насамперед, належить право акціонера на дорадчий і вирішальний голос на загальних зборах. Число голосів акціонерів визначається пропорційно номінальній ціні належних їм акцій.

Крім права голосу, акціонер має такі особисті права: бути обраним до складу виборних органів товариства, вносити пропозиції загальним зборам, вимагати скликання позачергових загальних зборів, вимагати перевірки фінансово-господарської діяльності виконавчого органу товариства, право на інформацію.

Й __ Я-71ПП

>>>114>>>

Основним майновим правом акціонерів є право на одержання дивіденду. Дивіденд — це вид доходу, що виплачується учасникам акціонерного товариства за підсумками господарської діяльності за рік після сплати відповідних податків згідно з рішенням загальних зборів.

У правовому аспекті оголошення загальними зборами товариства розміру дивіденду є корпоративним правом майнової вимоги до товариства — його боргом перед акціонером, що захищається судом (господарським судом) у позовному порядку. Правовий режим дивідендів визначається як урегульований правом колективної (акціонерної) власності порядок утворення, визначення розміру, оголошення і виплати акціонерам доходів за акціями з чистого прибутку товариства. Він забезпечується відповідним законодавством України — Законом України «Про цінні папери і фондову біржу», Законом України «Про господарські товариства».

Дивіденди можуть виплачуватися у вигляді акцій, облігацій, паїв, грошей, у натуральній формі (товари, ресурси, послуги).

Практиці акціонерних правовідносин відомі такі види дивідендів: фіксований, частковий, партнерський, комбінований.

Фіксований дивіденд — визначений відсоток від номінальної вартості акцій, що вказується безпосередньо в акціях. Це найбільш простий і доступний спосіб визначення дивіденду, що надає власникам акцій у визначеній мірі гарантії доходу. Але разом з тим цей вид доходу має і недоліки, основними з яких є недостатній зв'язок рівня дивіденду з рівнем рентабельності діяльності товариства. Це не стимулює роботу акціонерів-засновників щодо економічної відповідальності за наслідки господарювання.

Частковий дивіденд установлюється як відсоток до чистого прибутку. Це більш динамічний, стимулюючий вид дивіденду, що посилює відповідальність за прибутковість діяльності товариства.

Партнерський дивіденд не має чіткого механізму свого утворення. Він визначається статутом акціо-

>>>115>>>

нерного товариства. Варіантами утворення партнерського дивіденду є розподіл чистого прибутку після сплати податків, платежів за зобов'язаннями і відрахувань у фонди або розподіл приросту чистого прибутку порівняно з будь-яким попереднім періодом.

Комбінований дивіденд є комбінацією трьох попередніх видів. Застосовуються здебільшого такі його різновиди: фіксований партнерський і частковий.

Крім права на дивіденд, до майнових прав акціонера належить і його право на ліквідаційний залишок товариства. Статути деяких акціонерних товариств передбачають і право на переважне (перед третіми особами) придбання акцій додаткового випуску.