- •§ 1. Предмет і метод господарського права
- •§ 2. Господарські правовідносини.
- •§ 3. Господарське законодавство, його система, ознаки та джерела. Господарський кодекс України та його роль в господарській діяльності суб'єктів господарювання
- •§ 1. Суть ринкової системи господарювання, її основні риси й етапи розвитку
- •§ 2. Поняття ринку, його функції та механізм функціонування
- •§ 3. Інфраструктура ринку як система суб'єктів господарських відносин
- •§ 4. Державне регулювання економіки
- •§ 1. Підприємництво, його суть і принципи організації
- •§ 2. Суб'єкти господарювання. Обмеження і ліцензування підприємництва
- •§ 3. Умови здійснення підприємницької діяльності
- •§ 4. Державне регулювання, підтримка і стимулювання підприємництва
- •§ 1. Підприємство — як самостійний суб'єкт господарювання
- •§ 2. Види підприємств, їх організаційно-правові форми
- •§ 3. Створення підприємства і порядок його реєстрації
- •§ 4. Ліквідація і реорганізація та припинення діяльності підприємства
- •§ 5. Господарська, економічна і соціальна діяльність підприємств
- •§ 6. Правовий статус господарських об'єднань
- •§ 1. Загальна характеристика господарських товариств
- •§ 2. Поняття і статус акціонерного товариства
- •§ 3. Товариство з обмеженою відповідальністю і товариство з додатковою відповідальністю
- •§4. Повне товариство
- •§ 5. Командитне товариство
- •§ 1. Поняття власності. Власність як економічна і правова категорії господарського права
- •§ 2. Форми, види, суб'єкти і об'єкти власності
- •§ 3. Захист прав власності суб'єктів господарської діяльності
- •§ 1. Необхідність ринкових перетворень і суть роздержавлення та приватизації
- •§ 2. Законодавство України про приватизацію
- •§ 3. Об'єкти і суб'єкти приватизації
- •§ 4. Порядок і способи приватизації майна державних підприємств
- •§ 5. Приватизація невеликих державних підприємств (мала приватизація)
- •§ 1. Фінанси, їх суть, структура і функції. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання
- •§ 2. Поняття банків. Банківська система України
- •§ 3. Правовий статус Державного банку України
- •§ 4. Правове становище комерційних банків
- •§ 5. Кредит, його суть, форми і принципи організації
- •§ 2. Поняття, основні елементи податків, їхні види і функції
- •§ 3. Податкова система України
- •§ 4. Прямі податки
- •§ 5. Непрямі податки
- •§ 6. Основні напрямки реформування податкової системи України
- •§ 1. Поняття і значення фінансового контролю
- •§ 2. Види і методи фінансового контролю
- •§ 3. Органи й організація фінансового контролю в Україні
- •§ 1. Біржа, її суть, функції і права
- •§ 2. Організація товарної біржі, її створення і порядок реєстрації
- •§ 3. Біржовий товар
- •§ 4. Біржові угоди і біржові операції на товарній біржі
- •§ 5. Проблеми становлення й удосконалення функціонування товарних бірж в Україні
- •§ 1. Ринок цінних паперів, його структура і класифікація
- •§ 2. Фондова біржа, її суть, ознаки й операції
- •§ 3. Цінні папери, їх поняття, види і класифікація
- •§1. Поняття і суб'єкти банкрутства
- •§ 2. Провадження в справах про банкрутство
- •§ 3. Проблема інтеграції України в світове господарство та державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 4. Черговість задоволення претензій кредиторів
- •§ 1. Антимонопольне законодавство і його значення
- •§ 2. Основні поняття, суб'єкти й об'єкти
- •§ 3. Правове регулювання діяльності природних монополій
- •§ 4. Антимонопольний комітет України, його структура, функції і повноваження
- •§ 5. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства
- •§ 1. Суть, принципи і суб'єкти
- •§ 2. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 3. Державне регулювання
- •§ 4. Правове становище спільних підприємств і регулювання іноземного інвестування
- •§ 5. Правове регулювання вільних економічних зон
- •§ 6. Ліцензування і квотування зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 7. Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •§ 1. Поняття та зміст господарського договору
- •§2. Форма договору
- •§ 3. Умови укладення, зміни і розірвання договору
- •§ 4. Види договорів
- •§ 5. Договірні зобов'язання та їх окремі види
- •§ 6. Відповідальність за порушення господарських зобов'язань
§ 5. Правове регулювання вільних економічних зон
На території України можливе інвестування без створення юридичної особи — на основі договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво й інші види спільної інвестиційної діяльності. Відпрацьовуються механізми для створення зон спільного підприємництва з іноземним капіталом. У жовтні 1992 р. прийнятий Закон України «Про загальні принципи створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ)». Положення цього закону визначають порядок створення, ліквідації і механізм функціонування спеціальних (вільних) економічних зон на території України, їх економіко-правовий статус, регулюють відносини з місцевими органами й органами державної виконавчої влади.
Згідно з чинним законодавством вільна економічна зона — частина території України, на якій створюється і діє спеціальний правовий режим економічної діяльності.
Такі зони повинні створюватися для залучення іноземних інвестицій з орієнтацією на розвиток спільної підприємницької діяльності, для збільшення експорту товарів і послуг, а також постачань високоякісних товарів на внутрішній ринок; залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів господарювання; розвиток інфраструктури ринку; поліпшення використання природоресурсно-го потенціалу.
Вільні економічні зони залежно від цілей їхнього створення можуть бути розділені на декілька видів:
— вільні торговельні зони, вільні порти, транзитні
>>>350>>>
зони, безмитні склади і митні зони на окремих підприємствах, що базуються на скасуванні або зниженні мит і експортно-імпортного контролю, і вони мають невиробничий характер;
— експортні промислові зони, що ґрунтуються не тільки на застосуванні пільгового торговельного і митного режиму, але і на використанні пільгового фінансування і податкових пільг, випускають експортну або імпортозаміняючу продукцію;
— банківські і страхові зони, що ґрунтуються на пільговому режимі для банківських і страхових операцій;
— технологічні зони, до яких відносяться технологічні парки і технополіси, що здійснюють на пільговій основі розробку і впровадження нових технологій;
— комплексні зони, що вирішують різні задачі і використовують різні види пільг.
У рамках вільної економічної зони можуть уводитися пільгові митні, валютно-фінансові, податкові, інвестиційні, кредитні й інші умови економічної діяльності. Пільги, статус і терміни дії для кожної вільної економічної зони на Україні визначаються окремим законом.
Спеціальні економічні зони можуть створюватися Верховною Радою України з ініціативи Президента України, Кабінету Міністрів України, місцевих Рад народних депутатів або місцевої державної адміністрації.
Статус і територія СЕЗ, а також терміни її функціонування визначаються Верховною Радою України, шляхом прийняття окремого закону по кожній зоні. Управління діяльністю СЕЗ здійснюють місцеві Ради народних депутатів і місцеві державні адміністрації в межах своїх повноважень, а також спеціально створений орган господарського розвитку і управління конкретної СЕЗ. Державне регулювання цієї діяльності здійснюють органи державної виконавчої влади України відповідної компетенції.
На всіх суб'єктів економічної діяльності спеціальної економічної зони поширюється система держав-
>>>351>>>
них гарантій захисту інвестицій, передбачений законодавством України про іноземні інвестиції й інвестиційну діяльність. Держава також гарантує суб'єктам господарської діяльності спеціальної економічної зони право на вивіз прибутків і капіталів, раніше інвестованих у дану зону.