- •§ 1. Предмет і метод господарського права
- •§ 2. Господарські правовідносини.
- •§ 3. Господарське законодавство, його система, ознаки та джерела. Господарський кодекс України та його роль в господарській діяльності суб'єктів господарювання
- •§ 1. Суть ринкової системи господарювання, її основні риси й етапи розвитку
- •§ 2. Поняття ринку, його функції та механізм функціонування
- •§ 3. Інфраструктура ринку як система суб'єктів господарських відносин
- •§ 4. Державне регулювання економіки
- •§ 1. Підприємництво, його суть і принципи організації
- •§ 2. Суб'єкти господарювання. Обмеження і ліцензування підприємництва
- •§ 3. Умови здійснення підприємницької діяльності
- •§ 4. Державне регулювання, підтримка і стимулювання підприємництва
- •§ 1. Підприємство — як самостійний суб'єкт господарювання
- •§ 2. Види підприємств, їх організаційно-правові форми
- •§ 3. Створення підприємства і порядок його реєстрації
- •§ 4. Ліквідація і реорганізація та припинення діяльності підприємства
- •§ 5. Господарська, економічна і соціальна діяльність підприємств
- •§ 6. Правовий статус господарських об'єднань
- •§ 1. Загальна характеристика господарських товариств
- •§ 2. Поняття і статус акціонерного товариства
- •§ 3. Товариство з обмеженою відповідальністю і товариство з додатковою відповідальністю
- •§4. Повне товариство
- •§ 5. Командитне товариство
- •§ 1. Поняття власності. Власність як економічна і правова категорії господарського права
- •§ 2. Форми, види, суб'єкти і об'єкти власності
- •§ 3. Захист прав власності суб'єктів господарської діяльності
- •§ 1. Необхідність ринкових перетворень і суть роздержавлення та приватизації
- •§ 2. Законодавство України про приватизацію
- •§ 3. Об'єкти і суб'єкти приватизації
- •§ 4. Порядок і способи приватизації майна державних підприємств
- •§ 5. Приватизація невеликих державних підприємств (мала приватизація)
- •§ 1. Фінанси, їх суть, структура і функції. Фінансова діяльність суб'єктів господарювання
- •§ 2. Поняття банків. Банківська система України
- •§ 3. Правовий статус Державного банку України
- •§ 4. Правове становище комерційних банків
- •§ 5. Кредит, його суть, форми і принципи організації
- •§ 2. Поняття, основні елементи податків, їхні види і функції
- •§ 3. Податкова система України
- •§ 4. Прямі податки
- •§ 5. Непрямі податки
- •§ 6. Основні напрямки реформування податкової системи України
- •§ 1. Поняття і значення фінансового контролю
- •§ 2. Види і методи фінансового контролю
- •§ 3. Органи й організація фінансового контролю в Україні
- •§ 1. Біржа, її суть, функції і права
- •§ 2. Організація товарної біржі, її створення і порядок реєстрації
- •§ 3. Біржовий товар
- •§ 4. Біржові угоди і біржові операції на товарній біржі
- •§ 5. Проблеми становлення й удосконалення функціонування товарних бірж в Україні
- •§ 1. Ринок цінних паперів, його структура і класифікація
- •§ 2. Фондова біржа, її суть, ознаки й операції
- •§ 3. Цінні папери, їх поняття, види і класифікація
- •§1. Поняття і суб'єкти банкрутства
- •§ 2. Провадження в справах про банкрутство
- •§ 3. Проблема інтеграції України в світове господарство та державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 4. Черговість задоволення претензій кредиторів
- •§ 1. Антимонопольне законодавство і його значення
- •§ 2. Основні поняття, суб'єкти й об'єкти
- •§ 3. Правове регулювання діяльності природних монополій
- •§ 4. Антимонопольний комітет України, його структура, функції і повноваження
- •§ 5. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства
- •§ 1. Суть, принципи і суб'єкти
- •§ 2. Види зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 3. Державне регулювання
- •§ 4. Правове становище спільних підприємств і регулювання іноземного інвестування
- •§ 5. Правове регулювання вільних економічних зон
- •§ 6. Ліцензування і квотування зовнішньоекономічної діяльності
- •§ 7. Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
- •§ 1. Поняття та зміст господарського договору
- •§2. Форма договору
- •§ 3. Умови укладення, зміни і розірвання договору
- •§ 4. Види договорів
- •§ 5. Договірні зобов'язання та їх окремі види
- •§ 6. Відповідальність за порушення господарських зобов'язань
§ 3. Проблема інтеграції України в світове господарство та державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Санація (від лат. sanatio — оздоровлення, лікування) — це система заходів, спрямованих на попередження банкрутства підприємств або великих промислових об'єднань, банків, інших державних і підприємницьких структур.
Після закінчення місячного терміну з дня опублікування оголошення про банкрутство, господарський суд може винести постанову про проведення санації боржника, якщо надійшли пропозиції від бажаючих задовольнити вимоги кредиторів до боржника і виконати його зобов'язання перед бюджетом.
Якщо в санації підприємства-боржника виявили бажання взяти участь кілька громадян або юридичних осіб, то добір санаторів здійснюється відповідними органами на конкурсних принципах.
Господарський суд має право винести рішення про проведення санації боржника і призначити керуючого санацією.
Керуючий санацією організовує проведення інвентаризації майна, розробляє і здійснює план санації
>>>309>>>
боржника, організовує ведення бухгалтерського, статистичного, фінансового обліку.
План санації подається для затвердження комітетові кредиторів протягом трьох місяців із дня рішення про початок санації.
Умови санації можуть бути такими:
реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочка платежів або прощення боргів; ліквідація дебіторської заборгованості; продаж частини майна боржника; зобов'язання інвестора про погашення боргу боржника;
• виконання зобов'язань боржника власником майна боржника;
• продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств);
• одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, що звільняються відповідно до плану санації;
• звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації.
План санації розглядається комітетом кредиторів, затверджується ним або відхиляється. Потім передається на затвердження в господарський суд. Якщо протягом шести місяців із дня ухвалення рішення про початок санації в господарський суд не буде поданий план санації боржника, суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і почати ліквідаційну процедуру підприємства.
З метою відновлення платоспроможності і задоволення вимог кредиторів боржника план санації може передбачати продаж майна боржника недержавної власності як цілісного майнового комплексу.
При продажі майна боржника як цілісного майнового комплексу у встановленому порядку відчужуються усі види майна, призначеного для здійснення підприємницької діяльності боржника, у тому числі приміщення, спорудження, устаткування, інвентар,
>>>310>>>
сировина, продукція, права на знаки (фірмове найменування, знаки для товарів і послуг).
При цьому всі трудові контракти, укладені до дати продажу майна боржника, зберігають силу, при цьому права й обов'язки роботодавця переходять до покупця майна боржника.
Продаж майна проводиться на відкритих торгах у формі аукціону або конкурсу. Переможець на аукціоні і керуючий санацією в день проведення аукціону підписують протокол, у якому вказуються умови придбання цілісного майнового комплексу, складається договір купівлі-продажу.
Крім продажу, у процедурі санації цілісного майнового комплексу може бути зроблений продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Переможець торгів зобов'язаний заплатити ціну майна боржника в термін, передбачений протоколом або договором купівлі-продажу, але не пізніше місяця після дня проведення торгів.
У випадку відсутності пропозицій щодо проведення санації або незгоди кредиторів з умовами проведення санації боржника, арбітражний суд оголошує підприємство банкрутом і починає ліквідаційну проце-
ДУРУ-
З дня прийняття арбітражним судом постанови про визнання боржника банкрутом і початку ліквідаційної процедури припиняється підприємницька діяльність банкрута, нарахування неустойки, відсотків за усіма видами заборгованостей. Право розпоряджатися майном банкрута і всі його майнові права й обов'язки переходять до ліквідатора (ліквідаційної комісії). До складу ліквідаційної комісії включаються представники кредиторів, банків, фінансових органів.
Ліквідатор приступає до керування майном банкрута, здійснює інвентаризацію й оцінку його майна, уживає заходів щодо погашення дебіторської заборгованості, а також реалізує майно банкрута на відкритих торгах.
На ліквідаторів покладаються обов'язки проведення процедури задоволення вимог кредиторів.
>>>311>>>