- •Теплонаджодження і тепловтрати без врахування теплоакумулювальної здатності огорож та меблів
- •5.1. Кількість теплоти, вологи і газових (пилових) забрудників, які переміщуються притікально-витікальними повітряними потоками
- •5.2. Теплонадлишки і теплонедостачі приміщення
- •5.2.1. Тепловиділення від людей
- •5.2.2. Теплонадходження від електричного освітлення
- •Питомі тепловиділення від люмінісцентних ламп [4]
- •Частка окремих складових теплонадходжень від освітлювальних приладів в умовно нерухоме внутрішнє повітря є наступною:
- •Номінальне напруження освітленості згідно din 5035 і встановлена потужність освітленості приміщень різного призначення* [5, 9]
- •Номінальне напруження освітленості е згідно din 5035, т (10.79) [25] і показники освітленості місць праці
- •Вентильовані оправи світильників
- •Коефіцієнт теплового навантаження (навантаги) приміщення μв при вентильованих оправах світильників [9]
- •5.2.3. Тепловиділення від електричних машин, механізмів і обладнання
- •Ккд трифазних індукційних електродвигунів за повного їх завантаження [9]
- •Теплонадходження від різного електропобутового обладнання [9]
- •5.2.4. Теплонадходження від нагрітого обладнання [1]
- •Значення коефіцієнтів b і а
- •5.2.5. Тепловиділення від нагрівних приладів системи фонового (чергового) обігрівання
- •5.2.6. Теплонадходження від сонячного випромінення
- •Коефіцієнт пропускання сонячного випромінення gпр різними видами шибок за нормального падіння променів [9,11]
- •Потужність повного сонячного променистого потоку, який проникає через одинарно засклену поверхню в Вт/м2 (величини з vdi 2078 (08.77); т – показник (коефіцієнт) захмарення
- •Частка поверхні скла g* в різних конструкціях віконних блоків [9]
- •Коефіцієнт пропускальності сонячного проміння b для різних типів скла і різних протисонячних заслонів [9]
- •Температура повітря в прилеглих приміщеннях (за відсутності в них ск), і грунту влітку, згідно vdi 2078 (08.77) [ 21 ]
- •Сонячна температура зовнішнього повітря
- •Температури навколишнього (зовнішнього) повітря і сонячні температури повітря
- •Рівноважна еквівалентна різниця температур Δtекв в 0с для освітлених сонцем і затінених стін [9]
- •Рівноважна еквівалентна різниця температур Δtекв в оС для дахів освітлених сонцем і затінених [9]
- •5.2.7. Тепловиділення від страв в приміщеннях підприємств громадського харчування
- •5.2.8. Тепловиділення від зовнішньої поверхні трубопроводів
- •5.2.9. Тепло- і вологовиділення від поверхні нагрітої води
- •5.2.10. Тепло- і вологовиділення за температури випаровування води [24]
- •5.3. Тепловтрати приміщень
- •Розрахунок тепловтрат приміщень, що обігріваються безперервно
- •Додаткові втрати теплоти на нагрівання інфільтраційного повітря
- •Поправний коефіцієнт k на зміну швидкісного тиску вітру
- •Витрати теплоти на нагрівання деревинних матеріялів
- •Витрати теплоти qт на нагрівання залізничного товарного вагона [9,10]
- •Витрати теплоти на нагрівання автомобіля [29,10]
- •5.4. Вологовиділення в приміщення
- •5.4.1. Виділення водяної пари
- •Кількість вологи Мвл.Гор , яка утворюється при згоранні 1 кг палива
- •5.4.2. Випаровування різних речовин
- •Вміст летких розбавників в емалях m, %
- •Вміст летких розріджувачів в шпатлівках і грунтах та клеях m, %
- •5.4.3. Випаровування рідких хімічних речовин з відкритих поверхонь розчинів [24]
- •Молекулярна маса Мр і парціальний тиск р насиченої пари деяких рідких речовин при температурі 20 оС
- •5.5. Газовиділення в приміщення
- •Виділення со2 дорослою людиною
- •Концентрації окремих газових забрудників в газовій суміші, яка утворюється в циліндрах двигуна Сц і в картері Ск, мг/л [1]
- •Газовиділення при роботі автомобільних двигунів [30]
- •Потужності автомобільних двигунів [30]
- •Коефіцієнт ki врахування інтенсивності руху автомобілів [30]
- •Розподілення газовиділень по поверхах в багатоповерхових гаражах [30]
- •Масовий вміст забрудників у спрацьованих газах
- •Час перебування автомобіля в приміщенні з включеним двигуном
- •Кількість летких речовин, які виділяються у внутрішнє повітря при фарбуванні різними методами
- •Значення коефіцієнта с, який враховує вихід по струму металу при електрохімічних процесах
- •Питомий винос забрудника із технологічної ванни [30]
- •Кількість шкідливих газів, які виділяються в приміщення при спалюванні 1 кг палива [30]
- •5.6. Пиловиділення в приміщення
- •Питомі виділення і хімічний склад пилу при зварюванні електродами [30]
- •Питомі виділення пилу і оксидів марганцю [30]
- •Зведена таблиця виділень забрудників в приміщеннях
- •5.7. Вибухливість газових, парових і пилоподібних речовин в сумішах з повітрям
- •Вибухонебезпечні концентрації Свиб газових і парових речовин в повітрі [1]
- •Література до розділу 5
Частка поверхні скла g* в різних конструкціях віконних блоків [9]
Тип конструкції віконного блока |
Загальна поверхня віконного блока, м2 |
|||||||||
0,5 |
1,0 |
1,5 |
2,0 |
2,5 |
3 |
4 |
5 |
6 |
8 |
|
Вікно з дерев’яними рама-ми і одинарною шибкою або вікно зі спареними (зблокованими) рамами і подвійними шибками |
0,47 |
0,58 |
0,63 |
0,67 |
0,69 |
0,71 |
0,72 |
0,73 |
0,74 |
0,75 |
Вікно з дерев’яною рамою, і подвійними шибками |
0,36 |
0,48 |
0,55 |
0,60 |
0,62 |
0,65 |
0,68 |
0,69 |
0,70 |
0,71 |
Вікно в сталевій рамі, з одинарною шибкою |
0,56 |
0,77 |
0,83 |
0,86 |
0,87 |
0,88 |
0,90 |
0,90 |
0,90 |
0,90 |
Вікно вітринне |
0,90 |
|||||||||
Двері балконні засклені |
0,50 |
Зауваги: Подані в таблиці величини g* поєднані з наведеними нижче коефіцієнтами для: аркових (арочних) вікон – 0,05; вікон з перетинкою посередині (двочастинною) – 0,05; вікон з горизонтальними щабельками – 0,03.
Згідно рекомендацій щодо теплової ізоляції будівель належить, в будинках з нормальним обігріванням, передбачати віконні блоки з подвійними шибками. Тому величини з табл. 5.9 потрібно, відповідно до даних табл. 5.10 зменшувати, застосовуючи коефіцієнт 0,9 [9]. В табл. 5.9 не врахована теплота, яка проникає в приміщення з причини різниці температур зовнішнього і внутрішнього повітря. Цей тепловий потік можна розрахувати на підставі загального рівняння теплопередачі
, Вт. (5.26)
Існують “термоізоляційні шибки”, які застосовуються для теплової ізоляції в зимовий період. За дуже високого рівня безбарвності подвійних шибок і відстані між ними 12…16 мм коефіцієнт теплопередачі вікна має величину Вт/(м2·K). Простір між шибками заповнений аргоном, а на зовнішніх поверхнях цих шибок є напилений дуже тонкий шар (плівка) металу (золота і переважно срібла). Металева плівка забезпечує високу частку відбиття інфрачервоного випромінення і, завдяки цьому, зменшення проникання теплоти. Пропускальність видимих світлових променів при (див. рис. 5.8) є відносно значною.
Приклад 5.2. Скільки теплоти сонячного випромінення проникає в приміщення через вікно в стіні південного скерування (орієнтації). Вікно не затінене з одинарною шибкою зі звичайного скла та дерев’яною прямокутною рамою без середньої перегородки: в липні о 14.00 год. доби, в місцевості, яка лежить на 50 о північної широти; поверхня віконного прорізу в стіні Авік = 4 м2. Температура назовні будинку tз = 32 оС, а температура внутрішнього повітря tв = 26 oC.
Розв’язування.
Згідно табл. 5.10 частка поверхні скла у віконному блоці виносить g* = 0,72.
Безпосереднє проникання теплоти сонячного випромінення з табл. 5.8:
І · Aвік · g* = 362 · 4 · 0,72 = 1043 Вт.
Проникання теплоти за рахунок різниці температур
Kвік · Aвік · (tз – tв) = 5,2 · 4 · (32 – 26) = 125 Вт.
Сумарні теплонадходження в приміщення
1043 + 125 = 1168 Вт.
В наближених розрахунках можна приймати наступні максимальні величини теплоти сонячного випромінення, що проникає в приміщення у липні/серпні через вікно, яке не оснащене сонцезахистом і не затінене, або тільки незначно затінене [9]: вікно з одинарною шибкою в стіні східного або західного скерування – 500 Вт/м2; вікно з одинарною шибкою в південній стіні – 400 Вт/м2; вікно з двома шибками (подвійне) в стіні східного або західного скерування – 450 Вт/м2; вікно з двома шибками (подвійне) в південній стіні – 350 Вт/м2.
Належить звертати увагу на те, що сонячні промені, які проникають через вікна в приміщення, не перетворюються відразу в теплоту повітря. Настає це завдяки нагріванню підлоги, стін, меблів тощо, а саме повітря нагрівається завжди з певним запізненням. З цієї причини, а також з погляду на вищу температуру назовні будинку, приміщення при східній стіні будинку є завжди холодніші від приміщень при західній стіні будинку, хоча кількість теплоти сонячного випромінення, що проникає в них через вікна однакового розміру, за величиною однакова.
-
Протисонячні заслони
Завдяки протисонячним заслонам, за значних поверхонь вікон, можна зменшити величину холодильної навантаги СВ. Коефіцієнт проникання сонячного випромінення характеризує залежність сонячної енергії Qs , яка падає на віконний блок (з протисонячним захистом або без нього), від енергії Q1, що проникає через одинарно засклену шибку (див. табл. 5.9). Тобто
(5.27)
Величини коефіцієнта b подані в табл. 5.11.
Таблиця 5.11