Значення коефіцієнта с, який враховує вихід по струму металу при електрохімічних процесах

Метал	Значення с	Метал	Значення с
Цинк із ванн: кислих (квасних) ціанистих	0,96 0,8	Мідь із ван: кислих ціанистих	1 0,6
Кадмій із ван: кислих ціанистих	0,95 0,9	Нікель	0,98
		Хром	0,13
		Залізо	0,95
Плюмбій (олово) із ванн: кислих лужних	0,9 0,65	Плюмбій, срібло	1
		Золото	0,7
		Індій	0,7
		Паладій	0,9

Виділення водню в реальних умовах можна обрахувати за формулою

, л/год . (5.89).

Масу забрудників, які виділяються у внутрішнє повітря при різних технологічних процесах гальванічного виробництва, зазвичай визначають за рекомендаціями нормативно-довідкової літератури. Однак їх масу можна обрахувати і за емпіричними формулами, наприклад [30].

, г/год (5.90)

де - концентрація забрудника в розчині, г/л; – площа поверхні (поверхонь), яка обробляється протягом години, м²/год; - товщина покриття, мкм (приймають  = 10…20 мкм); – питомий винос забрудника, віднесений до 1 м² поверхні виробу на 1 мкм товщини покриття, л/(м²мкм), який приймають по табл. 5.36.

Таблиця 5.36

Питомий винос забрудника із технологічної ванни [30]

Технологічна операція	Забрудник	, л/(м^2мкм)
Декоративне і тверде хромування	Хромовий ангідрид	0,05^*
Молочне хромування	Те ж	0,1^*
Ціанування	Ціанисті електроліти	0,015^*
Нікелювання, кадмування, міднення, плюмбіювання, лужнення, цинкування в кислих електролітах	Пари кислот	0,001 … 0,005^**
Те ж, в лужних електролітах (без врахування товщини покриття)

Зауваги. ^*При оброблянні на автоматичних лініях множити на коефіцієнт 0,8; для барабанних ванн і занурних дзвонів – на коефіцієнт 1,5.

^**Найменша величина приймається за відсутності перемішування або нагрівання розчину, найбільша – при нагріванні або перемішуванні розчину.

Кількість газів , які виділяються при хімічному оброблянні металів (травлення, хімічне фрезерування тощо), визначають за формулою

, кг/год (5.91)

де - маса металу, який знімається, кг/год (визначається завданням або за формулами хімічних реакцій); - числовий множник газу в формулі хімічної реакції (див. приклад 5.17); – мольні маси газу і металу, кг/кмоль.

Масове виділення аерозолі сірчаної кислоти із сірчанокислотних ванн без застосування інгібітора , можна обрахувати за формулою

, мг/(м²год) (5.92)

де – концентрація сірчаної кислоти в ванні, %; – температура розчину для травлення, ^оС.

Приклад 5.15. Визначити витрату водню, який виділяється при лудженні металевих виробів в лужних розчинах за сили струму 200 А. Відносний час роботи ванни _р = 0,8.

Розв’язування.

За формулою (5.88), із врахуванням даних табл.5.33 (c=0,65), визначаємо виділення водню

л/год.

Приклад 5.16. Визначити виділення пари соляної кислоти із ванни цинкування з підігрівом розчину. Концентрація квасу в електроліти 350 г/л. Протягом 1 год обробляється 0,8 м² поверхні металевих виробів. Товщина цинкового покриття 10 мкм.

Розв’язування.

За формулою (5.90), із врахуванням даних табл. 5.36, визначаємо виділення пари соляної кислоти у внутрішнє повітря

г/год.

Приклад 5.17. Визначити виділення у внутрішнє повітря диоксиду азоту при травленні міді азотною кислотою, якщо протягом 1 год стравлюється 0,2 кг металу.

Розв’язування.

Записуємо формулу хімічної реакції

Сu + 4HNO₃  Cu(NO₃)₂ + 2NO₂+2H₂0.

Мольні маси витравленого металу і диоксиду азоту відповідно рівні: М_Cu=63 кг/кмоль; кг/кмоль. Числовий множник диоксиду азоту в формулі хімічної реакції k = 2.

За формулою (5.91) обраховуємо виділення діоксиду азоту

кг/год.

В термічному виробництві при ціануванні виробів ціанистий водень виділяється у внутрішнє повітря через нещільності в оббудовах агрегатів. Виділення ціанистого водню в цьому випадку приймають із розрахунку 6 г/год на кожний агрегат.

В приміщеннях для зберігання аміаку через нещільності арматури може виділятись 0,015 г/год аміаку на один балон, а в приміщеннях випарників – 27 г/год на кожний випарник.

При спалюванні в технологічному обладнанні газоподібного, рідкого або твердого палива із відведенням продуктів згоряння в димову трубу частина цих продуктів витікає в приміщення. Кількість оксиду вуглецю СО або диоксиду сірки SO₂, які в цьому випадку виділяються у внутрішнє повітря, визначають за формулою

кг/год (5.93)

де – виділення газу в приміщення, кг/год; – кількість газу, який виділяється в приміщення при спалюванні 1 кг палива (табл. 5.37); - витрата палива, кг/год.

Таблиця 5.37