- •Теплонаджодження і тепловтрати без врахування теплоакумулювальної здатності огорож та меблів
- •5.1. Кількість теплоти, вологи і газових (пилових) забрудників, які переміщуються притікально-витікальними повітряними потоками
- •5.2. Теплонадлишки і теплонедостачі приміщення
- •5.2.1. Тепловиділення від людей
- •5.2.2. Теплонадходження від електричного освітлення
- •Питомі тепловиділення від люмінісцентних ламп [4]
- •Частка окремих складових теплонадходжень від освітлювальних приладів в умовно нерухоме внутрішнє повітря є наступною:
- •Номінальне напруження освітленості згідно din 5035 і встановлена потужність освітленості приміщень різного призначення* [5, 9]
- •Номінальне напруження освітленості е згідно din 5035, т (10.79) [25] і показники освітленості місць праці
- •Вентильовані оправи світильників
- •Коефіцієнт теплового навантаження (навантаги) приміщення μв при вентильованих оправах світильників [9]
- •5.2.3. Тепловиділення від електричних машин, механізмів і обладнання
- •Ккд трифазних індукційних електродвигунів за повного їх завантаження [9]
- •Теплонадходження від різного електропобутового обладнання [9]
- •5.2.4. Теплонадходження від нагрітого обладнання [1]
- •Значення коефіцієнтів b і а
- •5.2.5. Тепловиділення від нагрівних приладів системи фонового (чергового) обігрівання
- •5.2.6. Теплонадходження від сонячного випромінення
- •Коефіцієнт пропускання сонячного випромінення gпр різними видами шибок за нормального падіння променів [9,11]
- •Потужність повного сонячного променистого потоку, який проникає через одинарно засклену поверхню в Вт/м2 (величини з vdi 2078 (08.77); т – показник (коефіцієнт) захмарення
- •Частка поверхні скла g* в різних конструкціях віконних блоків [9]
- •Коефіцієнт пропускальності сонячного проміння b для різних типів скла і різних протисонячних заслонів [9]
- •Температура повітря в прилеглих приміщеннях (за відсутності в них ск), і грунту влітку, згідно vdi 2078 (08.77) [ 21 ]
- •Сонячна температура зовнішнього повітря
- •Температури навколишнього (зовнішнього) повітря і сонячні температури повітря
- •Рівноважна еквівалентна різниця температур Δtекв в 0с для освітлених сонцем і затінених стін [9]
- •Рівноважна еквівалентна різниця температур Δtекв в оС для дахів освітлених сонцем і затінених [9]
- •5.2.7. Тепловиділення від страв в приміщеннях підприємств громадського харчування
- •5.2.8. Тепловиділення від зовнішньої поверхні трубопроводів
- •5.2.9. Тепло- і вологовиділення від поверхні нагрітої води
- •5.2.10. Тепло- і вологовиділення за температури випаровування води [24]
- •5.3. Тепловтрати приміщень
- •Розрахунок тепловтрат приміщень, що обігріваються безперервно
- •Додаткові втрати теплоти на нагрівання інфільтраційного повітря
- •Поправний коефіцієнт k на зміну швидкісного тиску вітру
- •Витрати теплоти на нагрівання деревинних матеріялів
- •Витрати теплоти qт на нагрівання залізничного товарного вагона [9,10]
- •Витрати теплоти на нагрівання автомобіля [29,10]
- •5.4. Вологовиділення в приміщення
- •5.4.1. Виділення водяної пари
- •Кількість вологи Мвл.Гор , яка утворюється при згоранні 1 кг палива
- •5.4.2. Випаровування різних речовин
- •Вміст летких розбавників в емалях m, %
- •Вміст летких розріджувачів в шпатлівках і грунтах та клеях m, %
- •5.4.3. Випаровування рідких хімічних речовин з відкритих поверхонь розчинів [24]
- •Молекулярна маса Мр і парціальний тиск р насиченої пари деяких рідких речовин при температурі 20 оС
- •5.5. Газовиділення в приміщення
- •Виділення со2 дорослою людиною
- •Концентрації окремих газових забрудників в газовій суміші, яка утворюється в циліндрах двигуна Сц і в картері Ск, мг/л [1]
- •Газовиділення при роботі автомобільних двигунів [30]
- •Потужності автомобільних двигунів [30]
- •Коефіцієнт ki врахування інтенсивності руху автомобілів [30]
- •Розподілення газовиділень по поверхах в багатоповерхових гаражах [30]
- •Масовий вміст забрудників у спрацьованих газах
- •Час перебування автомобіля в приміщенні з включеним двигуном
- •Кількість летких речовин, які виділяються у внутрішнє повітря при фарбуванні різними методами
- •Значення коефіцієнта с, який враховує вихід по струму металу при електрохімічних процесах
- •Питомий винос забрудника із технологічної ванни [30]
- •Кількість шкідливих газів, які виділяються в приміщення при спалюванні 1 кг палива [30]
- •5.6. Пиловиділення в приміщення
- •Питомі виділення і хімічний склад пилу при зварюванні електродами [30]
- •Питомі виділення пилу і оксидів марганцю [30]
- •Зведена таблиця виділень забрудників в приміщеннях
- •5.7. Вибухливість газових, парових і пилоподібних речовин в сумішах з повітрям
- •Вибухонебезпечні концентрації Свиб газових і парових речовин в повітрі [1]
- •Література до розділу 5
5.2.7. Тепловиділення від страв в приміщеннях підприємств громадського харчування
Теплоту, яка виділяється при охолодженні страв, визначають за формулою
, Вт (5.37)
де – середня маса гарячих страв, які споживаються одним відвідувачем, кг/(годлюд), (приймають 0,85 кг/(годлюд)); – середня тепломісткість страв, кДж/(кгК), (приймають 3,35 кДж/(кгК); – відповідно початкова та кінцева температури страв, оС, (приймають 70 та 40 оС); – кількість відвідувачів, люд (приймають рівною кількості посадкових місць); - час споживання страв одним відвідувачем, год, який приймають: для ресторанів та інших подібних закладів – 1 год; для їдалень з офіціантами – 0,75 год; для їдалень із самообслуговуванням – 0,3 год.
5.2.8. Тепловиділення від зовнішньої поверхні трубопроводів
З достатньою для практики точністю їх визначають за формулами [24]:
а) для неізольованих трубопроводів довжиною l
, Вт (5.38)
де – зовнішній діаметр трубопроводу, м; – середня температура теплоносія, оС; – температура навколишнього середовища (внутрішнього повітря), оС; – довжина трубопроводу, м; - коефіцієнт, який враховує додаткові втрати теплоти арматурою трубопроводу; - коефіцієнт тепловіддачі від зовнішньої поверхні трубопроводу до навколишнього повітря, Вт/(м2К):
-
за не відчутного для людини руху навколишнього повітря , або ,
де - температура стінки трубопроводу, оС;
-
за відчутного руху навколишнього повітря ,
де – рухливість повітря біля трубопроводу, м/с;
б) для 1 м ізольованих трубопроводів (наприклад при двошаровій ізоляції)
, Вт/м (5.39)
де – температура на внутрішній поверхні трубопроводу (температура теплоносія), оС; - температура зовнішньої поверхні ізоляції, оС; – коефіцієнт теплопровідності матеріалу відповідно стінки трубопроводу, першого та другого шарів ізоляції; – відповідно внутрішній і зовнішній діаметри трубопроводу, мм; – зовнішні діаметри відповідно першої і другої верств (шарів) ізоляції, якщо рахувати від стінки трубопроводу, мм.
Приклад 5.10. Визначити тепловиділення в приміщення від паропроводу з внутрішнім діаметром d1=140 мм, зовнішнім діаметром d2=150 мм та довжиною 1 м за коефіцієнта теплопровідності матеріялу стінки 1=55 Вт/(мК). Паропровід вкритий двома верствами теплоізоляції товщиною 2=20 мм і 3=40 мм з коефіцієнтами теплопровідності, відповідно, 2=0,037 Вт/(мК) і 3=0,14 Вт/(мК). Температури внутрішньої поверхні паропроводу t1=300 оС і зовнішньої поверхні ізоляції t4=55 oC.
Розв’язування.
Тепловиділення в приміщення від 1 м теплоізольованого паропроводу визначаємо за рівнянням (5.39)
Вт/м .
5.2.9. Тепло- і вологовиділення від поверхні нагрітої води
З відкритої поверхні нагрітої води теплота виділяється в приміщення у явному і прихованому вигляді. Явна теплота виділяється в результаті променисто-конвективного теплообміну. За відомих рухливості повітря над дзеркалом води і температури поверхні води , наближені явні тепловиділення визначають за формулою [1]
, Вт/м2 (5.40)
де – температура повітря над поверхнею води , оС.
Приховану теплоту, яка міститься у випарах води, можна визначити за рівнянням
, Вт/м2 (5.41)
де – інтенсивність випаровування з водної поверхні, кг/(годм2); - ентальпія пари, кДж/кг, яка відповідає температурі водної поверхні;
, кДж/кг. (5.42)
Інтенсивність випаровування можна наближено визначити за формулою
, кг/(годм2) (5.43)
де – коефіцієнт, який залежить від температури водної поверхні :
-
tпов, оС до
30
50
70
90
а
0,216
0,248
0,303
0,383
і – пружність водяної пари відповідно у повітрі і за повного насичення повітря водяною парою при температурі поверхні води, кПа.
Якщо нагріта вода не перемішується і перебуває в стані відносного спокою, то температура її поверхні є нижчою від середньої температури в її товщі . При температурі води до 40 оС ця різниця біля 2 оС; при температурі води 70…75 оС вона максимальна і рівна приблизно 12 оС; по мірі наближення до температури кипіння (100 оС) ця різниця температур зменшується до 3 оС.
При кипінні інтенсивність випаровування залежить від кількості підведеної до води теплоти і приблизно рівна 40…50 кг/(годм2). За наявності зонтів (ковпаків), кришок тощо, коли пара тільки частково витікає в приміщення, у формулу (5.43) вводиться понижувальний коефіцієнт, величина якого визначається дослідним шляхом.
Іншим буде процес теплообміну, якщо вода тривалий час перебуває в умовах тепловологісної рівноваги з навколишнім повітрям (наприклад, вода на підлозі приміщення). В цьому випадку відбувається адіабатичне випаровування води. Температура води є нижчою від температури навколишнього (внутрішнього) повітря і приблизно рівна температурі повітря, заміреній мокрим термометром (). З причини різниці температур явна теплота передається від приміщення (внутрішнього повітря) до води, а її кількість може бути визначена за формулою
, Вт/м2 (5.44)
де – температура повітря РЗ за мокрим термометром, оС; – температура повітря РЗ за сухим термометром, оС.
Завдяки рівноважному стану ця теплота витрачається на випаровування води і у вигляді ентальпії утвореної водяної пари знову повертається у внутрішнє повітря.
В результаті передавання воді конвективної теплоти температура внутрішнього повітря знижується, а загальна його ентальпія залишається практично незмінною завдяки збільшення вологовмісту і частки ентальпії водяної пари, що випарувалась у повітря. Фактично ентальпія повітря дещо зростає, оскільки ентальпія водяної пари більша від частки явної конвективної теплоти, що передана воді, на величину променистої складової теплообміну, а також з причини підведення теплоти теплопровідністю через поверхні, які не контактують з повітрям. Для випаровування 1 кг води потрібно Вт явної теплоти внутрішнього повітря.
Кількість випаруваної води, при адіабатичному процесі, може бути визначена за формулою
, кг/(годм2). (5.45)
Загальна кількість явної теплоти, яка передається від внутрішнього повітря до води, за цих умов, рівна
, Вт (5.46)
де – площа поверхні випаровування води, м2.