- •Теплонаджодження і тепловтрати без врахування теплоакумулювальної здатності огорож та меблів
- •5.1. Кількість теплоти, вологи і газових (пилових) забрудників, які переміщуються притікально-витікальними повітряними потоками
- •5.2. Теплонадлишки і теплонедостачі приміщення
- •5.2.1. Тепловиділення від людей
- •5.2.2. Теплонадходження від електричного освітлення
- •Питомі тепловиділення від люмінісцентних ламп [4]
- •Частка окремих складових теплонадходжень від освітлювальних приладів в умовно нерухоме внутрішнє повітря є наступною:
- •Номінальне напруження освітленості згідно din 5035 і встановлена потужність освітленості приміщень різного призначення* [5, 9]
- •Номінальне напруження освітленості е згідно din 5035, т (10.79) [25] і показники освітленості місць праці
- •Вентильовані оправи світильників
- •Коефіцієнт теплового навантаження (навантаги) приміщення μв при вентильованих оправах світильників [9]
- •5.2.3. Тепловиділення від електричних машин, механізмів і обладнання
- •Ккд трифазних індукційних електродвигунів за повного їх завантаження [9]
- •Теплонадходження від різного електропобутового обладнання [9]
- •5.2.4. Теплонадходження від нагрітого обладнання [1]
- •Значення коефіцієнтів b і а
- •5.2.5. Тепловиділення від нагрівних приладів системи фонового (чергового) обігрівання
- •5.2.6. Теплонадходження від сонячного випромінення
- •Коефіцієнт пропускання сонячного випромінення gпр різними видами шибок за нормального падіння променів [9,11]
- •Потужність повного сонячного променистого потоку, який проникає через одинарно засклену поверхню в Вт/м2 (величини з vdi 2078 (08.77); т – показник (коефіцієнт) захмарення
- •Частка поверхні скла g* в різних конструкціях віконних блоків [9]
- •Коефіцієнт пропускальності сонячного проміння b для різних типів скла і різних протисонячних заслонів [9]
- •Температура повітря в прилеглих приміщеннях (за відсутності в них ск), і грунту влітку, згідно vdi 2078 (08.77) [ 21 ]
- •Сонячна температура зовнішнього повітря
- •Температури навколишнього (зовнішнього) повітря і сонячні температури повітря
- •Рівноважна еквівалентна різниця температур Δtекв в 0с для освітлених сонцем і затінених стін [9]
- •Рівноважна еквівалентна різниця температур Δtекв в оС для дахів освітлених сонцем і затінених [9]
- •5.2.7. Тепловиділення від страв в приміщеннях підприємств громадського харчування
- •5.2.8. Тепловиділення від зовнішньої поверхні трубопроводів
- •5.2.9. Тепло- і вологовиділення від поверхні нагрітої води
- •5.2.10. Тепло- і вологовиділення за температури випаровування води [24]
- •5.3. Тепловтрати приміщень
- •Розрахунок тепловтрат приміщень, що обігріваються безперервно
- •Додаткові втрати теплоти на нагрівання інфільтраційного повітря
- •Поправний коефіцієнт k на зміну швидкісного тиску вітру
- •Витрати теплоти на нагрівання деревинних матеріялів
- •Витрати теплоти qт на нагрівання залізничного товарного вагона [9,10]
- •Витрати теплоти на нагрівання автомобіля [29,10]
- •5.4. Вологовиділення в приміщення
- •5.4.1. Виділення водяної пари
- •Кількість вологи Мвл.Гор , яка утворюється при згоранні 1 кг палива
- •5.4.2. Випаровування різних речовин
- •Вміст летких розбавників в емалях m, %
- •Вміст летких розріджувачів в шпатлівках і грунтах та клеях m, %
- •5.4.3. Випаровування рідких хімічних речовин з відкритих поверхонь розчинів [24]
- •Молекулярна маса Мр і парціальний тиск р насиченої пари деяких рідких речовин при температурі 20 оС
- •5.5. Газовиділення в приміщення
- •Виділення со2 дорослою людиною
- •Концентрації окремих газових забрудників в газовій суміші, яка утворюється в циліндрах двигуна Сц і в картері Ск, мг/л [1]
- •Газовиділення при роботі автомобільних двигунів [30]
- •Потужності автомобільних двигунів [30]
- •Коефіцієнт ki врахування інтенсивності руху автомобілів [30]
- •Розподілення газовиділень по поверхах в багатоповерхових гаражах [30]
- •Масовий вміст забрудників у спрацьованих газах
- •Час перебування автомобіля в приміщенні з включеним двигуном
- •Кількість летких речовин, які виділяються у внутрішнє повітря при фарбуванні різними методами
- •Значення коефіцієнта с, який враховує вихід по струму металу при електрохімічних процесах
- •Питомий винос забрудника із технологічної ванни [30]
- •Кількість шкідливих газів, які виділяються в приміщення при спалюванні 1 кг палива [30]
- •5.6. Пиловиділення в приміщення
- •Питомі виділення і хімічний склад пилу при зварюванні електродами [30]
- •Питомі виділення пилу і оксидів марганцю [30]
- •Зведена таблиця виділень забрудників в приміщеннях
- •5.7. Вибухливість газових, парових і пилоподібних речовин в сумішах з повітрям
- •Вибухонебезпечні концентрації Свиб газових і парових речовин в повітрі [1]
- •Література до розділу 5
Зведена таблиця виділень забрудників в приміщеннях
№ приміщення |
Назва приміщення |
Об’єм приміщення, м3 |
Розрахунковий період року |
Надлишки теплоти |
Волого- виді-лення, кг/год |
Газо- виді-лення, г/год |
Пило- виді-лення, г/год |
|||
явної |
прихова-ної |
повної |
||||||||
Вт |
Вт/м3 |
Вт |
Вт |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
|
|
|
Теплий (ТПР) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Перехідний (ППР) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Холодний (ХПР) |
|
|
|
|
|
|
|
Заувага. Графа 6 – відношення надлишків явної теплоти до внутрішнього об’єму приміщення є характеристикою теплонапруги приміщення.
5.7. Вибухливість газових, парових і пилоподібних речовин в сумішах з повітрям
Концентрації газів і пари деяких речовин в повітрі є вибухонебезпечними. Підвищена вибухливість властива ацетилену, етилену, бензолу, метану, аміаку, водню тощо.
Під нижньою межею вибухливості розуміють той мінімальний вміст газової, парової чи пилоподібної речовини в повітрі, який при її запалюванні може спричинити вибух.
Під верхньою межею вибухливості розуміють той максимальний вміст газової, парової чи пилоподібної речовини в повітрі, який при її запалюванні ще може спричинити вибух.
Концентрації газової, парової чи пилоподібної речовини в повітрі виробничих приміщень менші від нижньої і більші від верхньої межі вибухливості є вибухобезпечними, оскільки вони не спричиняють активного горіння і вибуху – в першому випадку завдяки надлишку повітря, а в другому завдяки його недостачі.
Таблиця 5.41
Вибухонебезпечні концентрації Свиб газових і парових речовин в повітрі [1]
Газові і парові речовини |
Нижня та верхня концентрації вибухливості |
|
за об’ємом, % |
за масою, мг/м3 |
|
Аміак |
16 та 27 |
111,2 та 187,65 |
Ацетон |
3 та 11 |
71,1 та 260,7 |
Бензин |
2,4 та 4,9 |
137 та 281 |
Бензол |
1,4 та 7 |
44,66 та 223,3 |
Водень |
4,1 та 74 |
3,362 та 60,68 |
Метан |
5,3 та 14 |
34,45 та 91 |
Оксид вуглецю (СО) |
12,5 та 74 |
142,5 та 843,6 |
Етилацетат |
2,25 та 11 |
82,4 та 403 |
Етиловий спирт |
4 та 19 |
75,2 та 357,2 |
Етиловий ефір |
1,7 та 26 |
21,51 та 787,8 |
Для визначення межі вибухливості декількох газів в повітрі можна скористатись формулою Ле-Шательє
, (5.95)
де – концентрації окремих газів в їх спільній суміші з повітрям, % (за об’ємом); – вибухонебезпечні концентрації відповідних газів, % (по об’єму), див. табл. 5.41.
Приклад 5.18. Визначити нижню і верхню межі вибухливості для пароповітряної суміші, яка складається із 10% бензолу, 20% етилового спирту і 70% повітря (по об’єму).
Розв’язування.
За табл. 5.41 знаходимо нижні межі вибухливості: для бензолу 1,4%; для етилового спирту 4 %.
Нижню межу вибухливості суміші розраховуємо за формулою (5.95).
(по об’єму).
За табл. 5.41 знаходимо верхні межі вибухливості: для бензолу 7%; для етилового спирту 19%.
Верхню межу вибухливості суміші розраховуємо за формулою (5.95)
(по об’єму).