- •Теплонаджодження і тепловтрати без врахування теплоакумулювальної здатності огорож та меблів
- •5.1. Кількість теплоти, вологи і газових (пилових) забрудників, які переміщуються притікально-витікальними повітряними потоками
- •5.2. Теплонадлишки і теплонедостачі приміщення
- •5.2.1. Тепловиділення від людей
- •5.2.2. Теплонадходження від електричного освітлення
- •Питомі тепловиділення від люмінісцентних ламп [4]
- •Частка окремих складових теплонадходжень від освітлювальних приладів в умовно нерухоме внутрішнє повітря є наступною:
- •Номінальне напруження освітленості згідно din 5035 і встановлена потужність освітленості приміщень різного призначення* [5, 9]
- •Номінальне напруження освітленості е згідно din 5035, т (10.79) [25] і показники освітленості місць праці
- •Вентильовані оправи світильників
- •Коефіцієнт теплового навантаження (навантаги) приміщення μв при вентильованих оправах світильників [9]
- •5.2.3. Тепловиділення від електричних машин, механізмів і обладнання
- •Ккд трифазних індукційних електродвигунів за повного їх завантаження [9]
- •Теплонадходження від різного електропобутового обладнання [9]
- •5.2.4. Теплонадходження від нагрітого обладнання [1]
- •Значення коефіцієнтів b і а
- •5.2.5. Тепловиділення від нагрівних приладів системи фонового (чергового) обігрівання
- •5.2.6. Теплонадходження від сонячного випромінення
- •Коефіцієнт пропускання сонячного випромінення gпр різними видами шибок за нормального падіння променів [9,11]
- •Потужність повного сонячного променистого потоку, який проникає через одинарно засклену поверхню в Вт/м2 (величини з vdi 2078 (08.77); т – показник (коефіцієнт) захмарення
- •Частка поверхні скла g* в різних конструкціях віконних блоків [9]
- •Коефіцієнт пропускальності сонячного проміння b для різних типів скла і різних протисонячних заслонів [9]
- •Температура повітря в прилеглих приміщеннях (за відсутності в них ск), і грунту влітку, згідно vdi 2078 (08.77) [ 21 ]
- •Сонячна температура зовнішнього повітря
- •Температури навколишнього (зовнішнього) повітря і сонячні температури повітря
- •Рівноважна еквівалентна різниця температур Δtекв в 0с для освітлених сонцем і затінених стін [9]
- •Рівноважна еквівалентна різниця температур Δtекв в оС для дахів освітлених сонцем і затінених [9]
- •5.2.7. Тепловиділення від страв в приміщеннях підприємств громадського харчування
- •5.2.8. Тепловиділення від зовнішньої поверхні трубопроводів
- •5.2.9. Тепло- і вологовиділення від поверхні нагрітої води
- •5.2.10. Тепло- і вологовиділення за температури випаровування води [24]
- •5.3. Тепловтрати приміщень
- •Розрахунок тепловтрат приміщень, що обігріваються безперервно
- •Додаткові втрати теплоти на нагрівання інфільтраційного повітря
- •Поправний коефіцієнт k на зміну швидкісного тиску вітру
- •Витрати теплоти на нагрівання деревинних матеріялів
- •Витрати теплоти qт на нагрівання залізничного товарного вагона [9,10]
- •Витрати теплоти на нагрівання автомобіля [29,10]
- •5.4. Вологовиділення в приміщення
- •5.4.1. Виділення водяної пари
- •Кількість вологи Мвл.Гор , яка утворюється при згоранні 1 кг палива
- •5.4.2. Випаровування різних речовин
- •Вміст летких розбавників в емалях m, %
- •Вміст летких розріджувачів в шпатлівках і грунтах та клеях m, %
- •5.4.3. Випаровування рідких хімічних речовин з відкритих поверхонь розчинів [24]
- •Молекулярна маса Мр і парціальний тиск р насиченої пари деяких рідких речовин при температурі 20 оС
- •5.5. Газовиділення в приміщення
- •Виділення со2 дорослою людиною
- •Концентрації окремих газових забрудників в газовій суміші, яка утворюється в циліндрах двигуна Сц і в картері Ск, мг/л [1]
- •Газовиділення при роботі автомобільних двигунів [30]
- •Потужності автомобільних двигунів [30]
- •Коефіцієнт ki врахування інтенсивності руху автомобілів [30]
- •Розподілення газовиділень по поверхах в багатоповерхових гаражах [30]
- •Масовий вміст забрудників у спрацьованих газах
- •Час перебування автомобіля в приміщенні з включеним двигуном
- •Кількість летких речовин, які виділяються у внутрішнє повітря при фарбуванні різними методами
- •Значення коефіцієнта с, який враховує вихід по струму металу при електрохімічних процесах
- •Питомий винос забрудника із технологічної ванни [30]
- •Кількість шкідливих газів, які виділяються в приміщення при спалюванні 1 кг палива [30]
- •5.6. Пиловиділення в приміщення
- •Питомі виділення і хімічний склад пилу при зварюванні електродами [30]
- •Питомі виділення пилу і оксидів марганцю [30]
- •Зведена таблиця виділень забрудників в приміщеннях
- •5.7. Вибухливість газових, парових і пилоподібних речовин в сумішах з повітрям
- •Вибухонебезпечні концентрації Свиб газових і парових речовин в повітрі [1]
- •Література до розділу 5
5.4.3. Випаровування рідких хімічних речовин з відкритих поверхонь розчинів [24]
Процес перенесення речовини описується критеріальним рівнянням
, (5.74)
де - критерій Нусельта для процесів випаровування; - критерій Прандтля для процесів випаровування; - критерій Грасхофа; с* - коефіцієнт, який залежить від крайових умов, форми і режиму вільної конвекції; - показник степеня, який залежить від режиму вільної конвекції і змінюється в межах від 0 до 1/3; - масова швидкість випаровування, тобто масова кількість речовини, яка випаровується з одиниці поверхні в одиницю часу, що віднесена до одиниці різниці концентрацій на поверхні рідини і в навколишньому повітрі, м/с; – визначальний (характерний) розмір поверхні випаровування, м; - коефіцієнт кінематичної в’язкості навколишнього повітря, м2/с; – прискорення сили тяжіння, м/с2; – густина навколишнього повітря, кг/м3; – густина вологого повітря над поверхнею рідини при її температурі, кг/м3; – коефіцієнт молекулярної дифузії речовини, м2/с.
Розв’язування задачі для трьох режимів.
1. Плівковий режим. Характеристики режиму: . Для поверхні рідини – плівка (прошарок) умовно нерухомого повітря значної товщини. Перенесення речовини від поверхні рідини через цю плівку відбувається дифузією.
Об’єм пари речовини , що випаровується в одиницю часу з 1 м2 поверхні рідини, за формулою Стефана для даного режиму
, м3/(см2) (5.75)
де – барометричний тиск, мм.рт.ст; – парціальний тиск пари (випарів) в насиченому повітрі безпосередньо над поверхнею рідини при температурі випаровування, мм.рт.ст; – парціальний тиск пари (випарів) в навколишньому (внутрішньому) повітрі, мм.рт.ст.
Оскільки величини і суттєво менші порівняно з величиною , то величину можна знайти за спрощеною формулою
, м3/(см2). (5.76)
2. Ламінарний режим. Характеристика режиму: . Ламінарний режим руху повітряних потоків біля поверхні випаровування спостерігається при (кр – критичний). Критеріальне рівняння для ламінарного режиму руху має вигляд
. (5.77)
Розв’язавши рівняння (5.77) отримуємо формулу, за якою можна визначити кількість випарів (пари), г/год, з поверхні рідини площею F:
, (5.78)
де при випаровуванні з горизонтальних поверхонь рідин, пара яких легша за навколишнє повітря: – те ж, пара яких тяжча за повітря; – концентрації пари в навколишньому середовищі (внутрішньому повітрі) і над поверхнею розчину, г/м3.
3. Турбулентний режим. Характеристика режиму: . Має місце за умови .
При турбулентному режимі критеріальне рівняння (5.74) має вигляд
(5.79)
Розв’язавши рівняння (5.79), отримуємо
, г/год. (5.80)
Приймають: (при ); (при ).
В інженерних розрахунках величину , при випаровуванні з вільної поверхні рідини в навколишнє повітря, можна визначити за формулою [30]
, кг/год (5.81)
де – коефіцієнт молекулярної дифузії речовини, м2/год; - витрата повітря через смок (щілинний бортовий) системи місцевої витікальної вентиляції, м3/год; – коефіцієнт смока (відсмокта), який приймають рівним: при задіянні системи місцевої вентиляції 0,9; при не задіяній системі місцевої вентиляції – 0; – характерний розмір поверхні випаровування (ширина ванни), м; - просторовий кут підтікання повітря до смока: за відсутності смока ; для смока (і відповідно ванни) при стіні приміщення ; для окремої ванни на відстані від стіни, за наявності смока, ; для смока біля ванни, що розміщена поряд із ванною без місцевого смока, ; – площа дзеркала розчину у ванні, м2; – коефіцієнт, який залежить від різниці температур поверхні рідини і навколишнього повітря:
t, oC |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
kt |
0,614 |
0,58 |
0,54 |
0,48 |
0,44 |
– концентрації пари речовини відповідно над поверхнею розчину і в навколишньому повітрі, кг/м3, які визначаються за величиною парціальних тисків:
, кг/м3
де – молекулярна маса речовини, кг/кмоль (табл. 5.25); – парціальний тиск пари речовини, Па (табл.5.27); – густина навколишнього (внутрішнього) повітря кг/м3; – барометричний тиск, Па.
Таблиця 5.27