- •Теплонаджодження і тепловтрати без врахування теплоакумулювальної здатності огорож та меблів
- •5.1. Кількість теплоти, вологи і газових (пилових) забрудників, які переміщуються притікально-витікальними повітряними потоками
- •5.2. Теплонадлишки і теплонедостачі приміщення
- •5.2.1. Тепловиділення від людей
- •5.2.2. Теплонадходження від електричного освітлення
- •Питомі тепловиділення від люмінісцентних ламп [4]
- •Частка окремих складових теплонадходжень від освітлювальних приладів в умовно нерухоме внутрішнє повітря є наступною:
- •Номінальне напруження освітленості згідно din 5035 і встановлена потужність освітленості приміщень різного призначення* [5, 9]
- •Номінальне напруження освітленості е згідно din 5035, т (10.79) [25] і показники освітленості місць праці
- •Вентильовані оправи світильників
- •Коефіцієнт теплового навантаження (навантаги) приміщення μв при вентильованих оправах світильників [9]
- •5.2.3. Тепловиділення від електричних машин, механізмів і обладнання
- •Ккд трифазних індукційних електродвигунів за повного їх завантаження [9]
- •Теплонадходження від різного електропобутового обладнання [9]
- •5.2.4. Теплонадходження від нагрітого обладнання [1]
- •Значення коефіцієнтів b і а
- •5.2.5. Тепловиділення від нагрівних приладів системи фонового (чергового) обігрівання
- •5.2.6. Теплонадходження від сонячного випромінення
- •Коефіцієнт пропускання сонячного випромінення gпр різними видами шибок за нормального падіння променів [9,11]
- •Потужність повного сонячного променистого потоку, який проникає через одинарно засклену поверхню в Вт/м2 (величини з vdi 2078 (08.77); т – показник (коефіцієнт) захмарення
- •Частка поверхні скла g* в різних конструкціях віконних блоків [9]
- •Коефіцієнт пропускальності сонячного проміння b для різних типів скла і різних протисонячних заслонів [9]
- •Температура повітря в прилеглих приміщеннях (за відсутності в них ск), і грунту влітку, згідно vdi 2078 (08.77) [ 21 ]
- •Сонячна температура зовнішнього повітря
- •Температури навколишнього (зовнішнього) повітря і сонячні температури повітря
- •Рівноважна еквівалентна різниця температур Δtекв в 0с для освітлених сонцем і затінених стін [9]
- •Рівноважна еквівалентна різниця температур Δtекв в оС для дахів освітлених сонцем і затінених [9]
- •5.2.7. Тепловиділення від страв в приміщеннях підприємств громадського харчування
- •5.2.8. Тепловиділення від зовнішньої поверхні трубопроводів
- •5.2.9. Тепло- і вологовиділення від поверхні нагрітої води
- •5.2.10. Тепло- і вологовиділення за температури випаровування води [24]
- •5.3. Тепловтрати приміщень
- •Розрахунок тепловтрат приміщень, що обігріваються безперервно
- •Додаткові втрати теплоти на нагрівання інфільтраційного повітря
- •Поправний коефіцієнт k на зміну швидкісного тиску вітру
- •Витрати теплоти на нагрівання деревинних матеріялів
- •Витрати теплоти qт на нагрівання залізничного товарного вагона [9,10]
- •Витрати теплоти на нагрівання автомобіля [29,10]
- •5.4. Вологовиділення в приміщення
- •5.4.1. Виділення водяної пари
- •Кількість вологи Мвл.Гор , яка утворюється при згоранні 1 кг палива
- •5.4.2. Випаровування різних речовин
- •Вміст летких розбавників в емалях m, %
- •Вміст летких розріджувачів в шпатлівках і грунтах та клеях m, %
- •5.4.3. Випаровування рідких хімічних речовин з відкритих поверхонь розчинів [24]
- •Молекулярна маса Мр і парціальний тиск р насиченої пари деяких рідких речовин при температурі 20 оС
- •5.5. Газовиділення в приміщення
- •Виділення со2 дорослою людиною
- •Концентрації окремих газових забрудників в газовій суміші, яка утворюється в циліндрах двигуна Сц і в картері Ск, мг/л [1]
- •Газовиділення при роботі автомобільних двигунів [30]
- •Потужності автомобільних двигунів [30]
- •Коефіцієнт ki врахування інтенсивності руху автомобілів [30]
- •Розподілення газовиділень по поверхах в багатоповерхових гаражах [30]
- •Масовий вміст забрудників у спрацьованих газах
- •Час перебування автомобіля в приміщенні з включеним двигуном
- •Кількість летких речовин, які виділяються у внутрішнє повітря при фарбуванні різними методами
- •Значення коефіцієнта с, який враховує вихід по струму металу при електрохімічних процесах
- •Питомий винос забрудника із технологічної ванни [30]
- •Кількість шкідливих газів, які виділяються в приміщення при спалюванні 1 кг палива [30]
- •5.6. Пиловиділення в приміщення
- •Питомі виділення і хімічний склад пилу при зварюванні електродами [30]
- •Питомі виділення пилу і оксидів марганцю [30]
- •Зведена таблиця виділень забрудників в приміщеннях
- •5.7. Вибухливість газових, парових і пилоподібних речовин в сумішах з повітрям
- •Вибухонебезпечні концентрації Свиб газових і парових речовин в повітрі [1]
- •Література до розділу 5
Додаткові втрати теплоти на нагрівання інфільтраційного повітря
Інфільтраційний повітрообмін приміщення потрібно враховувати таким чином [27]:
- за наявності зовнішніх огорож і світлових прорізів приміщення в одному фасаді будинку – по цьому фасаду незалежно від панівного напрямку вітру із врахуванням тиску в зоні розміщення розвіювачів викидного повітря систем витікальної вентиляції (тобто тиску в наддаховому просторі із можливим врахуванням опору цих систем при русі через них балансової кількості витікального повітря);
- те ж в двох протилежних фасадах – максимальну величину із врахуванням тисків вітру на навітряному і завітряному фасадах і в зоні розміщення розвіювачів систем витікальної вентиляції;
- те ж в трьох і чотирьох фасадах і для кутового приміщення – по фасаду з найбільшою інфільтрацєю або по максимальній сумі інфільтрації в огорожах двох суміжних фасадів (з коефіцієнтом 0,65) із врахуванням тисків вітру на фасадах і в зоні розвіювачів систем витікальної вентиляції.
Інфільтрація через зовнішні стіни приміщення дуже незначна, а тому достатньо враховувати тільки додаткові витрати теплоти на нагрівання повітря, що інфільтрує через вікна (двері та інші нещільності, прорізи), за формулою:
, (5.58)
де – питома теплоємність повітря, кДж/(кгК); – коефіцієнт, який враховує нагрівання інфільтраційного повітря зустрічним тепловим потоком: для вікон з окремими рамами ; зі спареними рамами ; – розрахункова площа світлового (дверного) прорізу, або сумарна його нещільність, м2; Gо – маса повітря, що перетікає ззовні в приміщення через нещільності вікон (дверей), кг/(годм2), яка залежить від перепаду зовнішнього і внутрішнього тисків , -
, Па (5.59)
де – перепад гравітаційних тисків за нульової площини тисків приблизно на рівні карниза будинку, центра отворів ліхтаря або верхівки вентиляційних розвіювачів, Па; - перепад тисків, що спричинений дією вітру, Па (його величина залежить із зонами яких вітрових тисків поєднане приміщення); – різниця тисків, Па, що виникає внаслідок різниці витрат притікального і витікального повітря механічних СВ.
Отже буде найбільшим на рівні найнижчого поверху і зменшується з висотою будинку. Величина залежить від розрахункової швидкості вітру для даної місцевості в ХПР, м/с і спричинених ним тисків на зовнішні поверхні будівлі, які в літературних джерелах оцінюють аеродинамічними коефіцієнтами (приймаються згідно рекомендацій БНіП 2.01.07-85) із врахуванням зміни швидкісного тиску вітру з висотою від поверхні землі та врахуванням характеру місцевості (згідно табл.5.18).
Таблиця 5.18
Поправний коефіцієнт k на зміну швидкісного тиску вітру
Тип місцевості |
Висота над поверхнею землі, м |
||||||
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
|
А |
0,6 |
0,55 |
0,51 |
0,48 |
0,47 |
0,46 |
0,45 |
Б |
0,88 |
0,75 |
0,68 |
0,65 |
0,62 |
0,60 |
0,58 |
В |
1,75 |
1,4 |
1,2 |
1,1 |
1,02 |
0,97 |
0,92 |
Зауваги. 1. А – відкриті місцевості (степи, лісостепи, пустині, відкриті узбережжя морів, озер, водосховищ); Б – території малих і середніх міст, великих і дуже великих міст, які забудовані будинками висотою до 20 м, або якщо будинки оточені лісовими масивами; В – території великих і дуже великих міст, які забудовані будинками висотою > 20 м. 2. Для будинків висотою до 40 м в місцевості типу В, які розраховуються тільки на статичну складову вітрової навантаги, табличне значення k треба множити на додаткові коефіцієнти: 1,7 – при висоті будинків до 20 м; 1,6 – при висоті будинків > 20 м.
При врахуванні витрат теплоти на підігрівання інфільтраційого повітря додаткові втрати теплоти “на вітер”, для приміщень будь-якого призначення, не враховують.
В житлових і офісних приміщеннях з ущільненими вікнами (балконними дверима) замість враховують витрати теплоти на нагрівання рекомендованої норми зовнішнього повітря (з розрахунку однократного повітрообміну) , яку обраховують за формулою:
, (5.60)
де - нормативна кратність повітрообміну ( год-1); – внутрішній об’єм приміщення, м3; - густина зовнішнього повітря за температури , кг/м3.
Величина повинна бути регульованою і залежати від наявності людей в приміщенні (за відсутності людей повинна бути мінімальною).
Витрати теплоти на нагрівання зовнішнього повітря, яке перетікає в приміщення через відкриті прорізи воріт (дверей), що не оснащені повітряними заслонами, обраховують за формулою
, Вт (5.61)
де - час, протягом якого ворота відкриті, хв; Gз – кількість зовнішнього повітря, що перетікає через проріз воріт в приміщення,
, кг/год (5.62)
де – коефіцієнт витрати відкритого прорізу воріт (дверей) при куті стулок воріт = 90о коефіцієнт [4]; – перепад гравітаційних тисків в прорізі воріт, Па; - густина зовнішнього повітря, кг/м3.
Перепад тисків є тільки часткою від наявного перепаду гравітаційних тисків , величину якого обраховують за формулою
, Па (5.63)
де – висота, м.
Якщо приміщення з ущільненими огорожами і нульовим балансом повітрообміну систем механічної вентиляції, то можна прийняти і (де – висота воріт); якщо в приміщенні є аераційний ліхтар (або верхній ярус нещільних вікон) то h рівне прямовисній відстані між центром воріт і найвищим рівнем фрамуг ліхтаря чи верхнього ярусу вікон, а (аналогічно рекомендаціям щодо розрахунку аерації [11).
Втрати явної теплоти на випаровування води обраховують за формулою [4])
, Вт (5.64)
де – маса випаруваної води, кг/год; - ентальпія водяної пари в повітрі над дзеркалом води, кДж/кг (, де – температура повітря над дзеркалом води, яку рекомендовано приймати рівною температурі поверхні води [4]).
Витрати теплоти на нагрівання матеріялів , які поставляються в приміщення, визначають за формулою
, Вт (5.65)
де – маса однорідних матеріялів, які поставляються в приміщення протягом 1 год, кг; – середня теплоємність матеріялу в інтервалах температур і , кДж/(кгК) (дані, наприклад, подані в додатку до БНіП [36]); - початкова температура матеріялу: для металу і виробів з нього ; для інших несипких матеріялів ; для сипких матеріялів (пісок, руда, вугілля) ; – коефіцієнт нерівномірності теплосприйняття матеріялу в часі, який залежить від критерію Фур’є (рис. 5.18):
, (5.66)
де - час нагрівання матеріялу, с; – повний опір теплопередачі всієї поверхні матеріялу (виробу), (м2К)/Вт,
, (5.67)
де – густина матеріялу (виробу), кг/м3; – коефіцієнт теплопровідності матеріялу, Вт/(мК); - площа зовнішньої тепловіддавальної поверхні матеріялу (виробу), м2; – коефіцієнт тепловіддачі від зовнішньої поверхні виробу (матеріялу) до навколишнього (внутрішнього) повітря, Вт/(м2К).
Для сипких матеріялів величину у формулі (5.67) треба збільшувати на 25 % [4].
Рис. 5.18. Залежність коефіцієнта нерівномірності теплосприйняття матеріялу (виробу) в часі від критерія Фур’є
Витрати теплоти на нагрівання деревинних матеріялів вказані в табл. 5.19.
Таблиця 5.19