- •8.1 Повітророзподілення в приміщеннях будинків
- •8.1.1. Стельові повітророзподільники
- •З поворотним щілинним валиком (див.Рис.8.6)
- •Конструкційні схеми стельових повітророзподільників [1]
- •8.1.2. Струминне повітророзподілення в зальних приміщеннях Для охолодження зони обслуговування театральних і глядацьких залів доцільно застосовувати підлогові повітророзподільники (рис.8.8).
- •При розподіленні охолодженого повітря за допомогою тарілчастих повітророзподільників:
- •8.1.3. Настінні повітророзподільники
- •8.1.4. Повітророзподілення за допомогою вентиляційних стель [3]
- •8.1.5. Повітророзподільники крісельні (фотельові), пюпітрові і в робочих столах
- •8.1.6. Повітророзподілення з об’ємним наповненням зони обслуговування
- •Висновки
- •8.1.7. Комбіновані світильники-повітророзподільники [8]
- •8.1.8. Повітророзподілення за допомогою пластинкових вентиляційних граток
- •Різні види стінових вентиляційних граток [9]
- •8.1.9. Дифузори
- •8.1.10. Спеціальні повітророзподільники
- •8.2. Додаткові пристрої і лицювання повітророзподільників
- •8.3. Рекомендації щодо вибору повітророзподільника
- •Література до розділу 8
8.1.5. Повітророзподільники крісельні (фотельові), пюпітрові і в робочих столах
За допомогою цієї групи повітророзподільників реалізується схема перетікання повітря через приміщення “знизу-догори”. При охолоджені ЗО не виникає проблема стабільності повітряних потоків всередині приміщення. Швидкості і напрямки притікальних струменів належить проєктувати уважно і вивірено.
Перфоровані панелі з бляхи в сходах театрів, навчальних аудиторіях тощо, спричиняють виникнення протягів, якщо початкова температура притікального повітря нижча від 18...19 оС. Корисно розміщувати перед повітророзподільною граткою бляшаний (або інший) захист, щоби охоронити ноги людини від безпосереднього впливу струменя холодного повітря.
Перфоровані ноги крісел (фотелів) уможливлюють розподілення великої кількості повітря (аж до 60 м3/год через один фотель) без виникнення протягів (рис. 8.13, а). Звичайна продуктивність перфорованого фотеля 20...40 м3/год. Температура притікального повітря не нижча 18 оС, а початкова швидкість струмінців 0,2...0,5 м/с.
Пюпітрові повітророзподільники використовуються в навчальних аудиторіях. Притікальний струмінь в цьому випадку є сумішшю первинного і ежектованого внутрішнього повітря, яке затікає через передню гратку пюпітра (рис. 8.13, b).
Подібна система добра тим, що розподілення притікального повітря уможливлюється з будь-яких інших меблів, наприклад столів, а також з інших предметів, які розміщені в приміщенні (рис. 8.13, с).
Однак для реалізації такого повітророзподілення потрібна подвійна підлога, в якій прокладаються повітропроводи системи притікальної вентиляції (системи “Klimadrant” та інші) [4]. Система типу “Klimadrant” ефективна тільки у випадку великих приміщень, в яких споживач на конкретному робочому місці може забезпечити певний індивідуальний мікроклімат.
В деяких приміщеннях зі значними тепловиділеннями в ЗО рекомендується застосування підлогових повітророзподільників (рис. 8.8.), щоби використати рух вертикально скерованих струменів для швидкого відведення теплоти із ЗО. Але в цьому випадку є можливим піднімання пилу з підлоги. Однак натурні вимірювання засвідчують, що це не є надто загрозливим явищем.
Інколи застосовують плити з щілинами, які умонтовуються в підлогу, і покри-ваються текстильним матеріялом (там, де не ставляться особливі гігієнічні вимоги [5]).
Рис.8.13. Повітророзподільники в меблях:
а – перфорована нога фотеля (крісла); b – пюпітровий повітророзподільник (Krantz);
с – розподілення повітря із робочого столу
Використання підлогових і надпідлогових повітророзподільників дає можливість зменшити холодопродуктивність систем вентиляції до 20 %, у порівнянні з стельовим повітророзподіленням. В цьому випадку початкова температура притікальних струменів , при нагріванні ЗО повинна бути на 3оС вищою ніж при стельовому повітророзподіленні (тому що в останньому випадку притікальні струмені ежектують більш тепле але і забруднене повітря пристельової зони). Отже при застосуванні підлогового повітророзподілення зростає витрата теплової енергії у порівнянні зі стельовим повітророзподіленням.