Смакові товари

1. Флеші - це:

а) дволистові пагони без бруньки;

б) пагоні з двома-трьома верхніми листочками і брунькою;

в) бруньки, що не розпустилися.

2. Оолонги – це:

а) жовті чаї;

б) червоні чаї;

в) зелені чаї.

3. Пресовані чаї мають різновиди:

а) цегляні, зернисті;

б) плиткові, гранульовані;

в) таблетовані, цегляні, плиткові.

4. До екстрактивних речовин у чаю відносяться:

а) пектин, кофеїн, таніди;

б) білки, цукри;

в) усі вище перераховані.

5. Дубільних речовин чаю більш знаходиться в :

а) бруньках та перших листках паростка;

б) у другому листку;

в) стеблі.

6. Кофеїн накопичується в чайному дереві більш в :

а) бруньках та перших листках паростка;

б) у другому листку;

в) стеблі.

7. Виробництво зеленого чаю включає наступні операції:

а) зав’ялювання, скручування, ферментація, сушіння, сортування;

б) пропарювання, підсушування, скручування, сортування;

в) зав’ялювання, скручування, ферментація, об смаження, сушіння, сортування.

8. Дегустаційне оцінювання чаю проводять за показниками:

а) смак та запах, зовнішній вигляд;

б) зовнішній вигляд, смак та запах, колір;

в) зовнішній вигляд, колір, аромат, смак настою, колір розвареного листа.

9. Вітчизняний чорний байховий чай поділяється на товарні сорти:

а) букет, вищий, 1,2, 3;

б) вищий, 1, 2;

в) букет, 1, 2, 3.

10. Вміст вологи в чаях повинен бути не більш:

а) 10%;

б) 8%;

в) 6%.

11. Найбільш цінний вид кавових зерен – це:

а) Арабіка;

б) Ліберіка;

в) Робуста.

12. Більш всього кофеїну знаходиться в кавових зернах:

а) Арабіка;

б) Ліберіка;

в) Робуста.

13. У процесі обсмаження кавових зерен відбуваються наступні зміни:

а) маса зерна зменшується, обсяг – збільшується;

б) маса та обсяг зменшується;

в) змін не відбувається.

14. Для виробництва кави розчинної використовують переважно каву:

а) вищого та 1 сорту;

б) 1 та 2 сорту;

в) 2 та 3 сорту.

15. Кафеоль – це:

а) складний комплекс сполук, який обумовлює неповторний аромат смаженої кави;

б) сумарна кількість азотистих речовин;

в) декстрини, що утворюються в результаті гідролізу полісахаридів.

16. Прянощі – це група смакових товарів рослинного походження, що:

а) надають їжі тільки аромат, не створюючи нового смаку або присмаку;

б) змінюють смак їжі на солоний, кислий, гіркий чи солодкий;

в) надають їжі стійкого запаху і характерного пекучого присмаку.

17. Приправи – це група смакових товарів рослинного походження, що:

а) надають їжі тільки аромат, не створюючи нового смаку або присмаку;

б) змінюють смак їжі на солоний, кислий, гіркий чи солодкий;

в) надають їжі стійкого запаху і характерного пекучого присмаку.

18. Ароматичні речовини – це група смакових товарів рослинного походження, що:

а) надають їжі тільки аромат, не створюючи нового смаку або присмаку;

б) змінюють смак їжі на солоний, кислий, гіркий чи солодкий;

в) надають їжі стійкого запаху і характерного пекучого присмаку.

19. До насіннєвих класичних прянощів відносять:

а) гвоздика, шафран;

б) імбир, куркума;

в) гірчиця, мускатний горіх.

20. До класичний прянощів , у яких в їжу використовують квіти та їхні частини, відносять:

а) гвоздика, шафран;

б) імбир, куркума;

в) гірчиця, мускатний горіх.

21. До класичний прянощів , у яких в їжу використовують корені, відносять:

а) гвоздика, шафран;

б) імбир, куркума;

в) гірчиця, мускатний горіх.

22. До місцевих прянощів відносять:

а) пряні овочі;

б) пряні трави;

в) усі вище перераховані.

23. Кам’яна сіль – це:

а) продукт упарювання природних або штучних розсолів, що добувають з надр землі;

б) шари солі, які залягають у надрах землі;

в) сіль, яку добувають із дна солених озер.

24. Виварна сіль – це:

а) продукт упарювання природних або штучних розсолів, що добувають з надр землі;

б) шари солі, які залягають у надрах землі;

в) сіль, яку добувають із дна солених озер.

25. Садна сіль – це:

а) продукт упарювання природних або штучних розсолів, що добувають з надр землі;

б) шари солі, які залягають у надрах землі;

в) сіль, яку добувають із дна солених озер.

26. Кухонну сіль поділяють за якістю на ґатунки:

а) екстра, вищий 1, 2;

б) вищий, 1, 2;

в) букет, вищий, 1, 2.

27. Кухонну сіль за крупністю поділяють на помели:

а) 0, 1, 2, 3, 4;

б) 1, 2, 3;

в) 0, 1, 2, 3.

28. Кухонну сіль для лікувальних та профілактичних цілей випускають з додаванням:

а) йоду, фтору, калію;

б) йоду, калію, кальцію;

в) йоду, фтору.

29. Глютамат натрію – це:

а) мононатрієвая сіль глютамінової кислоти;

б) слабий розчин оцтової кислоти;

в) гідроксид амонію.

30. Сировиною для одержання оцту є:

а) етиловий спирт;

б) сухі плодово-ягідні виноматеріали;

в) усі вище перераховані.

31. Харчову цінність безалкогольним напоям надають:

а) мінеральні речовини, вітаміни, ферменти;

б) гормони, алкалоїди, ефірні олії;

в) цукри.

32. Біологічну цінність безалкогольним напоям надають:

а) мінеральні речовини, вітаміни, ферменти;

б) гормони, алкалоїди, ефірні олії;

в) цукри.

33. Газовані води, що містять штучні ароматизатори та барвники – це:

а) браузи

б) лимонади;

в) соки.

34. Газовані води з натуральними ароматизаторами і барвниками, з вмістом фруктового соку від 3 до 15% - це:

а) браузи

б) лимонади;

в) соки.

35. До природних столових вод відносять води з мінералізацією:

а) менше 1,0 г/дм³;

б) від 1,0 до 15,0 г/дм³;

в) більш 15,0 г/дм³.

36. До лікувально-столових вод відносять води з мінералізацією:

а) менше 1,0 г/дм³;

б) від 1,0 до 15,0 г/дм³;

в) більш 15,0 г/дм³.

37. Зброджені і освітлені соки, які купажовані цукровим сиропом, харчовими кислотами і питною водою – це:

а) сиропи;

б) екстракти;

в) морси.

38. Концентровані соки, з вмістом сухих речовин 44-62% без цукру – це:

а) сиропи;

б) екстракти;

в) морси.

39. Продукт, одержаний при додаванні від 50 до 65% цукру до натуральних плодово-ягідних соків – це:

а) сиропи;

б) екстракти;

в) морси.

40. Стародавній слабоалкогольний пінистий напій, одержаний із пророслих і непророслих зернових культур спиртовим зброджуванням – це:

а) квас;

б) пиво;

в) брага.

41. Висушуванням пророслого ячменю протягом 16 годин при поступовому підвищенні температури від 25-30 до 75-80 ⁰ С одержують:

а) світлий солод;

б) темний солод;

в) карамельний солод;

г) палений солод.

42. Висушуванням пророслого ячменю протягом 24-48 годин при поступовому підвищенні температури до 150 ⁰ С одержують:

а) світлий солод;

б) темний солод;

в) карамельний солод;

г) палений солод.

43. Обсмаженням пророслого ячменю при температурі 120-170 ⁰ С одержують:

а) світлий солод;

б) темний солод;

в) карамельний солод;

г) палений солод.

44. Обсмаженням пророслого ячменю при температурі 210-260 ⁰ С одержують:

а) світлий солод;

б) темний солод;

в) карамельний солод;

г) палений солод.

45. При виробництві пива пастеризацію застосовують з метою:

а) освітлення пива;

б) фільтрації пива;

в) стабілізації пива.

46. Для надання пиву характерного аромату, специфічного гіркуватого смаку і біологічної стійкості до зберігання використовують :

а) ферментні препарати;

б) хміль;

в) несолоджені матеріали.

47. Суміш ректифікованого етилового спирту і зм’якшеної води, оброблена активованим вугіллям і профільтрована – це:

а) спирт сорту Люкс;

б) бренді;

в) горілка.

48. Продукт, отриманий додаванням до свіжовижатих натуральних плодово-ягідних соків спирту вищого очищення в кількості 25% - це:

а) спиртовані соки;

б) спиртовані морси;

в) спиртовані настої.

49. Продукт, отриманий із свіжої і сушеної плодово-ягідної сировини настоюванням у водно-спиртовому розчині – це:

а) спиртовані соки;

б) спиртовані морси;

в) спиртовані настої.

50. Водно-спиртові витяжки з сушеної рослинної сировини – це:

а) спиртовані соки;

б) спиртовані морси;

в) спиртовані настої.

51. Колер – це:

а) водний розчин карамелізованої сахарози;

б) цукровий сироп;

в) продукт відгонки ароматичних речовин.

52. Тонізуючі напої, що вживаються для поліпшення апетиту – це:

а) пунші;

б) наливки;

в) аперитиви.

53. Тонізуючі напої зниженої міцності (15-20%) з високим вмістом загальної кількості екстракту і цукру – це:

а) пунші;

б) наливки;

в) аперитиви.

54. Гірки настої з високим вмістом спирту (40-45%) і багатокомпонентним складом пряної ефіроолійної сировини – це:

а) пунші;

б) наливки;

в) бальзами.

55. Міцний алкогольний напій отриманий зародженням цукрової тростини та витриманий в нових дубових бочках – це:

а) ром;

б) віскі;

в) бренді.

56. Алкогольний напій міцністю 45%, вироблений перегонкою житньої, кукурудзяної, ячмінної сировини, витриманий в дубових обвуглених зсередини бочках – це:

а) ром;

б) віскі;

в) бренді.

57. Міцний алкогольний напій, виготовлений із дистиляту виноградного вина, чи зброджених плодово-ягідних соків – це:

а) ром;

б) віскі;

в) бренді.

58. Кальвадос – це:

а) міцний алкогольний напій, отриманий з яблучного соку;

б) міцний алкогольний напій, отриманий з ячменю;

в) міцний алкогольний напій, отриманий з цукрового буряку.

59. Текла – це:

а) міцний алкогольний напій, отриманий зсередини голубої агави;

б) міцний алкогольний напій, отриманий з яблучного соку;

в) міцний алкогольний напій, отриманий з ячменю.

60. Антоціани – це:

а) непластичні пігменти червоного винограду;

б) жовті пігменти винограду;

в) суміш полімерів.

61. Продукт повного бродіння виноградного сусла з вмістом незброджених цукрів не більш 0,3 г/дм³ – це:

а) десертні вина;

б) міцні вина;

в) столові вина.

62. Продукт неповного бродіння виноградного сусла з додаванням спирту до 14-20% – це:

а) десертні вина;

б) міцні вина;

в) столові вина.

63. Продукт неповного бродіння виноградного сусла з вмістом цукру 12-19% – це:

а) десертні вина;

б) міцні вина;

в) столові вина.

64. Вина, вироблені за уніфікованою технологією, та які реалізуються до 1 січня наступного за урожаєм винограду року – це:

а) марочні;

б) ординарні;

в) колекційні.

65. Вина, постійного складу та якості, які характеризуються особливою тонкістю букета та смаку, виготовлені за індивідуальною технологією та витримані в дубовій тарі не менше 1,5 року – це:

а) марочні;

б) ординарні;

в) колекційні.

66. Вина, які після закінчення витримки додатково витримуються в пляшках не менше 3 років – це:

а) марочні;

б) ординарні;

в) колекційні.

67. Утворення вина – це:

а) період від моменту подрібнення винограду до завершення процесу бродіння;

б) період від закінчення бродіння до моменту першого переливання;

в) період, коли вино набуває стабільності і властиві типу органолептичні властивості.

68. Дозрівання вина – це:

а) період від моменту подрібнення винограду до завершення процесу бродіння;

б) період від закінчення бродіння до моменту першого переливання;

в) період, коли вино набуває стабільності і властиві типу органолептичні властивості.

69. Формування вина – це:

а) період від моменту подрібнення винограду до завершення процесу бродіння;

б) період від закінчення бродіння до моменту першого переливання;

в) період, коли вино набуває стабільності і властиві типу органолептичні властивості.

70. Вина, які готовлять бродінням на м’яззі з гребенями – це:

а) Рислінг;

б) Ркацителі;

в) Кахетинські.

71. Ароматизовані вина – це:

а) напої, виготовлені з купажованих сухих чи міцних виноградних вин, з додаванням до них спирту, цукру, настою ароматичних трав і коріння;

б) напої, одержані спиртовим бродінням соку свіжих плодів чи мезги;

в) напої, отримані подвійним перегинанням сухого виноградного вина з витримуванням в дубових бочках.

72. Плодові вина – це:

а) напої, виготовлені з купажованих сухих чи міцних виноградних вин, з додаванням до них спирту, цукру, настою ароматичних трав і коріння;

б) напої, одержані спиртовим бродінням соку свіжих плодів чи мезги;

в) напої, отримані подвійним перегинанням сухого виноградного вина з витримуванням в дубових бочках.

73. Коньяк – це:

а) напій, виготовлений з купажованих сухих чи міцних виноградних вин, з додаванням до них спирту, цукру, настою ароматичних трав і коріння;

б) напій, одержаний спиртовим бродінням соку свіжих плодів чи мезги;

в) напій, отриманий подвійним перегинанням сухого виноградного вина з витримуванням в дубових бочках.

74. До плодових вин відносять вино, вироблене із яблук. Це вино називається :

а) сидр;

б) пуаре;

в) коньяк.

75. До плодових вин відносять вино, вироблене із груш. Це вино називається :

а) сидр;

б) пуаре;

в) коньяк.

76. До ординарних коньяків відносяться коньяки з витримкою:

а) 3-5 років;

б) 8-10 років;

в) понад 10 років.

77. До марочних коньяків витриманих вищої якості (КВВК) відносять коньяки з витримкою:

а) 3-5 років;

б) 8-10 років;

в) понад 10 років.

78. До марочних коньяків старих та дуже старих (КС та ОС) відносять коньяки з витримкою:

а) 3-5 років;

б) 8-10 років;

в) понад 10 років.

79. У ординарних коньяків вміст спирту складає:

а) 40-42%;

б) 38-40%;

в) 42-57%.

80. У марочних коньяків вміст спирту складає:

а) 40-42%;

б) 38-40%;

в) 42-57%.