- •Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Державне управління охорони праці.
- •1. Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •2. Основні положення закону України «Про охорону праці»:
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •Гарантії прав громадян на охорону праці.
- •Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
- •Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
- •Обов'язки працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці.
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •3. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження.
- •_Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці.
- •_Основні завдання, які покладаються на державний комітет України з нагляду за охороною праці;
- •Повноваження міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади в галузі охорони праці:
- •Повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у галузі охорони праці.
- •Повноваження об'єднань підприємств у галузі охорони праці
- •4. Система управління охороною праці.
- •Планування роботи з охорони праці.
- •Контроль за станом охорони праці.
- •Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •2. Розслідування та облік аварій.
- •3. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження.
- •Вентиляція виробничих приміщень. Освітлення виробничих приміщень.
- •1. Види вентиляції, їх застосування, характеристика.
- •2. Основні вимоги до систем вентиляції.
- •3. Значення виробничого освітлення.
- •4. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.
- •5. Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств торгівлі.
- •2. Вимоги виробничої санітарії до виробничих і допоміжних приміщень.
- •3. Основні вимоги до водопостачання та каналізації.
- •Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.
- •1. Безпечність технологічного обладнання.
- •2. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць.
- •3. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •4. Безпека при експлуатації компресорних установок.
- •Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •1. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •Приклали знаків на упаковках з небезпечними вантажами
- •Основні причини нещасних випадків при ручних вантажно-розвантажувальних роботах.
- •Основні причини нещасних випадків при роботі з механічними пристосуваннями.
- •Основні причини нещасних випадків при роботі з підіймально- транспортними машинами та механізмами.
- •2. Норми переміщення вантажів вручну.
- •Електробезпека.
- •1. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •2. Види електричних травм.
- •3. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом.
- •4. Засоби безпечної експлуатації електроустановок.
- •5. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •Пожежна безпека. Система попередження пожеж.
- •1. Призначення системи попередження пожеж.
- •2. Утримання територій, споруд та приміщень по пожежонебезпечності.
- •Система пожежного захисту.
- •1. Пожежна безпека будівель та споруд.
- •2. Евакуація людей з будівель та приміщень.
- •3. Способи та засоби пожежного гасіння.
- •Список рекомендованої літератури:
Вентиляція виробничих приміщень. Освітлення виробничих приміщень.
План:
1. Види вентиляції, їх застосування, характеристика.
2. Основні вимоги до систем вентиляції.
3. Значення виробничого освітлення.
4. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.
5. Основні вимоги до виробничого освітлення.
1. Види вентиляції, їх застосування, характеристика.
Для організації технологічного процесу на підприємствах широко використовують різні машини і обладнання, які в процесі експлуатації виділяють шкідливі гази, забруднюють атмосферу. При розпаковці, фасуванні і інших операціях з товарами виникає пил. Постійне знаходження великої кількості відвідувачів на різних торгових підприємствах також потребує більш інтенсивного повітрообміну. Для цієї мети використовують вентиляцію. Вентиляція сприяє створенню в приміщенні потрібної повітряної атмосфери.
Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам. Основне завдання вентиляції - вилучити із приміщення забруднене, вологе або нагріте повітря та подати чисте свіже повітря.
Вентиляція класифікується за такими ознаками:
- за способом переміщення повітря - природна, штучна (механічна) та суміщена (природна та штучна одночасно);
- за напрямком потоку повітря - припливна, витяжна, припливно- витяжна;
- за місцем дії - загальнообмінна, місцева, комбінована;
- за призначенням - робоча, аварійна.
Припливна вентиляція слугує для подачі чистого повітря ззовні у приміщення. При витяжній вентиляції повітря вилучається з приміщення, а зовнішнє надходить через вікна, двері, нещільності будівельних конструкцій.
Припливно-витяжна вентиляція поєднує першу і другу.
Загальнообмінна вентиляція підтримує нормальне повітряне середовище у всьому об'ємі робочої зони виробничого приміщення.
За допомогою місцевої вентиляції шкідливі виділення вилучаються або розчиняються шляхом припливу чистого повітря безпосередньо у місцях їх утворення.
Комбінована вентиляція поєднує загальнообмінну та місцеву.
Аварійну вентиляцію влаштовують у тих виробничих приміщеннях, в яких можуть статися аварії з виділенням значної кількості шкідливостей, а також коли при виході з ладу робочої вентиляції в повітрі можуть утворюватись небезпечні для життя працівників або вибухонебезпечні концентрації.
Природна вентиляція.
Природна вентиляція забезпечує повітрообмін в приміщеннях в наслідок дії вітрового і теплового напорів, які утворюються в приміщенні. Природна вентиляція може бути неорганізованою і організованою. При неорганізованій вентиляції невідомі об'єми повітря, що надходять та вилучаються із приміщення, і сам повітрообмін залежить від випадкових чинників (напрямку та сили вітру, температури зовнішнього та внутрішнього повітря). Неорганізована природна вентиляція включає інфільтрацію - просочування повітря через нещільності у вікнах, дверях, перекриттях тощо та провітрювання, що здійснюється при відкриванні вікон та кватирок.
Організована природна вентиляція називається аерацією. Для аерації в стінах будівлі роблять отвори для надходження зовнішнього повітря, а на даху чи у верхній частині будівлі встановлюють спеціальні пристрої для видалення відпрацьованого повітря. Для регулювання надходження та видалення повітря передбачено перекривання на небезпечну величину аераційних отворів. Це особливо важливо в холодну пору року. Перевагою природної вентиляції є її дешевизна та простота експлуатації. Основний її недолік у тому, що повітря надходить у приміщення без попереднього очищення, а видалене відпрацьоване повітря також не очищується і забруднює довкілля.
Штучна вентиляція.
Штучна (механічна) вентиляція, на відміну від природної, дає можливість очищувати повітря перед його викидом в атмосферу, вловлювати шкідливі речовини безпосередньо біля місць їх утворення, обробляти припливне повітря (очищувати, підігрівати, зволожувати тощо), більш цілеспрямовано подавати повітря в робочу зону. Окрім того, штучна вентиляція дає можливість організувати повітря забір у найбільш чистій зоні території підприємства і навіть за її межами. Штучна вентиляція утворюється за рахунок роботи вентиляторів, інжекторів, кондиціонерів.
Штучна вентиляція може бути робочою або аварійною.
Аварійна повинна передбачатися у виробничих приміщеннях, де можливе раптове надходження у повітря значної кількості шкідливих чи вибухонебезпечних речовин. Аварійна вентиляція повинна вмикатися автоматично при досягненні граничної концентрації небезпечних виділень і забезпечувати швидке їх вилучення із приміщення.
Робоча - за призначенням буває загальнообмінна і місцева.
Загальнообмінна - забезпечує обмін повітря для всього приміщення, а місцева - для окремих робочих місць.
Існує також таке поняття, як кондиціонування повітря. Це створення і підтримка в закритих приміщеннях певних параметрів - температури, вологи, швидкості руху і тиску повітря та інше. Кондиціонування повітря здійснюється кондиціонерами, які підрозділяються на центральні та місцеві. Центральні кондиціонери призначені для обслуговування великих за розмірами приміщень. Місцеві кондиціонери мають малу продуктивність і встановлюються безпосередньо в невеликих приміщеннях. Сучасні кондиціонери очищують повітря, підігрівають або охолоджують, зволожують або висушують його в залежності від пори року. Кондиціонування повітря застосовують в жилих приміщеннях, на виробництві, в торгових підприємствах та ін. Система кондиціонування оснащується спеціальними пристроями, які автоматично регулюють за заданими умовами необхідні параметри повітря, а отже й відповідні характеристики теплоносія та холодної води. Слід зазначити, що при вирішенні питання щодо доцільності кондиціонування повітря необхідно враховувати й економічні чинники.