- •Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Державне управління охорони праці.
- •1. Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •2. Основні положення закону України «Про охорону праці»:
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •Гарантії прав громадян на охорону праці.
- •Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
- •Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
- •Обов'язки працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці.
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •3. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження.
- •_Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці.
- •_Основні завдання, які покладаються на державний комітет України з нагляду за охороною праці;
- •Повноваження міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади в галузі охорони праці:
- •Повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у галузі охорони праці.
- •Повноваження об'єднань підприємств у галузі охорони праці
- •4. Система управління охороною праці.
- •Планування роботи з охорони праці.
- •Контроль за станом охорони праці.
- •Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •2. Розслідування та облік аварій.
- •3. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження.
- •Вентиляція виробничих приміщень. Освітлення виробничих приміщень.
- •1. Види вентиляції, їх застосування, характеристика.
- •2. Основні вимоги до систем вентиляції.
- •3. Значення виробничого освітлення.
- •4. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.
- •5. Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств торгівлі.
- •2. Вимоги виробничої санітарії до виробничих і допоміжних приміщень.
- •3. Основні вимоги до водопостачання та каналізації.
- •Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.
- •1. Безпечність технологічного обладнання.
- •2. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць.
- •3. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •4. Безпека при експлуатації компресорних установок.
- •Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •1. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •Приклали знаків на упаковках з небезпечними вантажами
- •Основні причини нещасних випадків при ручних вантажно-розвантажувальних роботах.
- •Основні причини нещасних випадків при роботі з механічними пристосуваннями.
- •Основні причини нещасних випадків при роботі з підіймально- транспортними машинами та механізмами.
- •2. Норми переміщення вантажів вручну.
- •Електробезпека.
- •1. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •2. Види електричних травм.
- •3. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом.
- •4. Засоби безпечної експлуатації електроустановок.
- •5. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •Пожежна безпека. Система попередження пожеж.
- •1. Призначення системи попередження пожеж.
- •2. Утримання територій, споруд та приміщень по пожежонебезпечності.
- •Система пожежного захисту.
- •1. Пожежна безпека будівель та споруд.
- •2. Евакуація людей з будівель та приміщень.
- •3. Способи та засоби пожежного гасіння.
- •Список рекомендованої літератури:
5. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
Широке застосування електроенергії вимагає правильного поводження з нею, оскільки порушення правил електробезпеки може призвести до важкої і навіть смертельної травми. Установлено, що при напрузі 42 В електричний струм, який проходить через тіло людини є небезпечним. Напруга вище 50 В викликає тепловий і електролітичний ефект. Найчастіше ураження виникає внаслідок невиконання техніки безпеки при роботі з електричними приладами як у побуті, так і на виробництві.
Основною умовою успішного надання першої допомоги при ураженні електричним струмом є швидка та правильна дія тих, хто надає допомогу. В той же час, зволікання, запізнення та некваліфіковане надання допомоги може призвести до смерті потерпілого.
Перша допомога при ураженні електричним струмом складається з двох етапів:
- звільнення потерпілого від дії електричного струму;
- надання йому необхідної долікарняної допомоги.
Звільнення потерпілого від дії електричного струму:
При ураженні електричним струмом необхідно якомога швидше звільнити потерпілого від струмопровідних частин обладнання.
Дотик до струмопровідних частин у більшості випадків призводить до судом м'язів, тобто людина самостійно не в змозі відірватися від провідника. Тому необхідно швидко відключити ту частину електрообладнання, до якої доторкається людина. Будь-яке зволікання при наданні допомоги, а також невміння того, хто допомагає, надати кваліфіковану допомогу, призводить до загибелі людини, котра знаходиться під дією струму.
При звільненні потерпілих від струмопровідних частин треба відключити струм (за допомогою вимикача, рубильника). Можна також замкнути або заземлити провідники (замкнути дроти накоротко, накинувши на них попередньо заземлений провід). Якщо провід торкається землі, то необхідно пам'ятати про небезпеку крокової напруги. Тому після звільнення потерпілого від струмопровідних частин слід винести його з небезпечної зони. Без засобів захисту пересуватися в зоні розтікання струму по землі слід не відриваючи ноги одна від одної. Якщо вимкнути установку досить швидко немає змоги, то необхідно звільнити потерпілого від струмопровідних частин за допомогою дерев'яних палиць або дошки, діелектричних рукавиць, можна також використовувати ізолюючі штанги або ізолюючі кліщі та інші спеціальні інструменти, що не проводять електричний струм.
Потерпілого можна також відтягнути від струмопровідних частин за одяг, уникаючи дотику до оточуючих металевих предметів та до відкритих частин тіла потерпілого. Відтягуючи потерпілого за ноги, не можна торкатися його взуття, оскільки воно може бути сирим і стає провідником електричного струму.
Оцінка стану потерпілого.
Після ураження електричного струму потерпілий може перебувати:
- перший стан - потерпілий при свідомості. При цьому слід забезпечити повний спокій, 2-3 годинне спостереження, виклик лікаря.
- другий стан - потерпілий непритомний, але дихає. Людину треба покласти горизонтально, розстебнути комір і пасок, дати нюхати нашатирний спирт, викликати лікаря.
- третій стан - потерпілий не дихає, або дихає з перервами, уривчасто, як вмираючий. Роблять штучне дихання і непрямий масаж серця.
Отже, потерпілий, після звільнення від дії струму може перебувати в трьох станах: при свідомості, непритомний, в стані клінічної смерті. Тому, після припинення дії електричного струму на людину, необхідно викликати лікаря, однак до його прибуття слід надати потерпілому необхідну допомогу. Потерпілого слід покласти на підстилку із тканини, створити приплив свіжого повітря, розстібнути одяг, розтерти та зігріти тіло, можна дати понюхати вату, змочену нашатирним спиртом або обприскати лице холодною водою. В разі необхідності слід зробити штучне дихання та непрямий масаж серця.
Заходи щодо оживлення можна вважати ефективними, якщо: звузилися зіниці, шкіра починає рожевіти, ясно відчувається пульс. Кожен працівник, обслуговуючий оперативний персонал повинні знати правила долі карської допомоги, способи штучного дихання і масажу серця. Способи штучного дихання бувають ручні та апаратні. При виконанні штучного дихання: глибоко вдихнувши, рятівник видихає повітря в рот потерпілого, попередньо закривши пальцями його ніс; рот і ніс потерпілого звільняються для пасивного видиху, тим часом рятівник знову набирає повітря. Коли рот потерпілого відкрити неможливо внаслідок судорожного затискання щелепи, тоді роблять штучне дихання в ніс. При штучному диханні за 1 хвилину необхідно робити 10-12 вдмухувань, тобто через кожні 5-6 секунд. Коли у потерпілого розширені зіниці і не промацується пульс навіть на шиї, то це означає, що паралізоване не тільки дихання, але й зупинилося серце. Тоді штучне дихання чергується з масажем серця. Масаж серця - це ритмічне натискання на передню стінку грудної клітки потерпілого, внаслідок чого серце стискається між грудиною і хребтом і виштовхує зі своїх порожнин кров. Мета масажу серця - штучна підтримка кровообігу в організмі потерпілого і відновлення нормальних природних скорочень серця.