- •Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Державне управління охорони праці.
- •1. Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •2. Основні положення закону України «Про охорону праці»:
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •Гарантії прав громадян на охорону праці.
- •Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
- •Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
- •Обов'язки працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці.
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •3. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження.
- •_Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці.
- •_Основні завдання, які покладаються на державний комітет України з нагляду за охороною праці;
- •Повноваження міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади в галузі охорони праці:
- •Повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у галузі охорони праці.
- •Повноваження об'єднань підприємств у галузі охорони праці
- •4. Система управління охороною праці.
- •Планування роботи з охорони праці.
- •Контроль за станом охорони праці.
- •Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •2. Розслідування та облік аварій.
- •3. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження.
- •Вентиляція виробничих приміщень. Освітлення виробничих приміщень.
- •1. Види вентиляції, їх застосування, характеристика.
- •2. Основні вимоги до систем вентиляції.
- •3. Значення виробничого освітлення.
- •4. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.
- •5. Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств торгівлі.
- •2. Вимоги виробничої санітарії до виробничих і допоміжних приміщень.
- •3. Основні вимоги до водопостачання та каналізації.
- •Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.
- •1. Безпечність технологічного обладнання.
- •2. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць.
- •3. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •4. Безпека при експлуатації компресорних установок.
- •Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •1. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •Приклали знаків на упаковках з небезпечними вантажами
- •Основні причини нещасних випадків при ручних вантажно-розвантажувальних роботах.
- •Основні причини нещасних випадків при роботі з механічними пристосуваннями.
- •Основні причини нещасних випадків при роботі з підіймально- транспортними машинами та механізмами.
- •2. Норми переміщення вантажів вручну.
- •Електробезпека.
- •1. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •2. Види електричних травм.
- •3. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом.
- •4. Засоби безпечної експлуатації електроустановок.
- •5. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •Пожежна безпека. Система попередження пожеж.
- •1. Призначення системи попередження пожеж.
- •2. Утримання територій, споруд та приміщень по пожежонебезпечності.
- •Система пожежного захисту.
- •1. Пожежна безпека будівель та споруд.
- •2. Евакуація людей з будівель та приміщень.
- •3. Способи та засоби пожежного гасіння.
- •Список рекомендованої літератури:
3. Безпека при експлуатації систем під тиском.
На підприємствах різних галузей промисловості широко застосовуються системи, що працюють під тиском. До таких систем належать: парові та водогрійні котли; компресори та повітрозбірники; трубопроводи для стиснення повітря, газу та пари; балони та цистерни для транспортування і зберігання зріджених, стиснених і розчинених газів, а також інші посудини, що працюють під тиском.
(Наприклад, парові котли використовують на котельнях; цистерни використовуються на залізничних станціях для перевезення і зберігання зріджених, стиснених та розчинених газів).
Використання енергії стисненого повітря, водяної пари, а також різних газів та рідин дозволяє вдосконалити технологію, механізувати та автоматизувати виробничі процеси. Однак посудини, апарати, трубопроводи, що працюють під тиском є джерелами підвищеної небезпеки. Основна небезпека полягає в тому, що при можливому руйнуванні такої посудини чи апарата може статися значне вивільнення енергії внаслідок раптового адіабатичного розширення газу чи пари, так званий фізичний вибух. В результаті такого вибуху можуть статися значні руйнування та важкі травми у людей.
З огляду на підвищену небезпеку до обслуговування систем (посудин), що працюють під тиском, допускаються особи, які досягли 18 річного віку, пройшли медичне обстеження, навчання за затвердженою програмою, атестовані і мають посвідчення на обслуговування відповідного устаткування. Підготовка таких працівників здійснюється у навчальних закладах (професійно-технічних училищах, навчально-курсових комбінатах), які одержали в установленому порядку відповідний дозвіл на проведення такого навчання. Періодичні перевірки знань працівників, які обслуговують системи, що працюють під тиском проводяться не рідше ніж один раз на рік.
Адміністрація підприємства зобов'язана утримувати системи, що працюють під тиском у справному стані, який забезпечує безпеку їх обслуговування та надійність роботи. На підприємствах повинні бути розроблені, затверджені, вивішені на робочих місцях та видані під розписку обслуговуючому персоналу інструкції щодо безпечного обслуговування таких систем.
На підприємствах в установленому порядку назначається особа, на яку покладається відповідальність за справний стан та безпечну експлуатацію систем, що працюють під тиском.
Причинами аварій систем, що працюють під тиском є: дефекти та неточності, допущені при їх виготовленні (дефекти зварних швів, різьби вентиля, горловини балона); перевищення тиску газу в балоні внаслідок його заповнення понад норму; нагрівання балона під дією сонячних променів, падіння та удари балонів; помилкове наповнення балона іншим газом; швидкий відбір газу з балона, який може викликати іскру у струмені газу та інше. Нещасні випадки зазвичай стаються при транспортуванні, завантаженні та падінні балонів.
Таким чином, основними причинами аварій при експлуатації систем, що працюють під тиском можна вважати: неякісне виготовлення, монтаж чи ремонт посудин, апаратів, трубопроводів; порушення технологічного режиму та правил експлуатації; несправність запобіжних пристроїв, контрольно- вимірювальних приладів, арматури; корозія металу.
Посудинами, що працюють під тиском називаються герметично закриті ємкості, які призначені для здійснення в них хімічних і теплових процесів, а також для зберігання та перевезення стиснених, зріджених і розчинених газів та рідин. Посудини, що працюють під тиском належать до об'єктів з підвищеною небезпекою, тому при їх виготовленні та експлуатації необхідно дотримуватися вимог «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском». Посудини, що працюють під тиском до пуску в роботу повинні бути зареєстровані в експертно-технічних центрах (ЕТЦ). Посудини, що працюють під тиском піддаються технічному опосвідченню до пуску в роботу та періодично в процесі експлуатації, а в необхідних випадках позачерговому опосвідченню; технічне опосвідчення проводиться експертами (ЕТЦ) у визначені терміни, або особою, відповідальною за їх справний стан і безпечну експлуатацію.
Технічне опосвідчення складається із зовнішнього, внутрішнього оглядів і гідравлічного випробування. Зовнішні і внутрішні огляди мають за мету при періодичних і позачергових опосвідченнях встановити справність посудини і можливість її подальшої роботи. При цьому звертається увага на виявлення можливих тріщин, надривів, корозії та інше. Результати технічного опосвідчення, а також термін наступного, записується у паспорт встановленої форми, який повинна мати кожна посудина, що працює під тиском.