- •Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Державне управління охорони праці.
- •1. Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •2. Основні положення закону України «Про охорону праці»:
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •Гарантії прав громадян на охорону праці.
- •Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
- •Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
- •Обов'язки працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці.
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •3. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження.
- •_Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці.
- •_Основні завдання, які покладаються на державний комітет України з нагляду за охороною праці;
- •Повноваження міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади в галузі охорони праці:
- •Повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у галузі охорони праці.
- •Повноваження об'єднань підприємств у галузі охорони праці
- •4. Система управління охороною праці.
- •Планування роботи з охорони праці.
- •Контроль за станом охорони праці.
- •Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •2. Розслідування та облік аварій.
- •3. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження.
- •Вентиляція виробничих приміщень. Освітлення виробничих приміщень.
- •1. Види вентиляції, їх застосування, характеристика.
- •2. Основні вимоги до систем вентиляції.
- •3. Значення виробничого освітлення.
- •4. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.
- •5. Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств торгівлі.
- •2. Вимоги виробничої санітарії до виробничих і допоміжних приміщень.
- •3. Основні вимоги до водопостачання та каналізації.
- •Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.
- •1. Безпечність технологічного обладнання.
- •2. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць.
- •3. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •4. Безпека при експлуатації компресорних установок.
- •Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •1. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •Приклали знаків на упаковках з небезпечними вантажами
- •Основні причини нещасних випадків при ручних вантажно-розвантажувальних роботах.
- •Основні причини нещасних випадків при роботі з механічними пристосуваннями.
- •Основні причини нещасних випадків при роботі з підіймально- транспортними машинами та механізмами.
- •2. Норми переміщення вантажів вручну.
- •Електробезпека.
- •1. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •2. Види електричних травм.
- •3. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом.
- •4. Засоби безпечної експлуатації електроустановок.
- •5. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •Пожежна безпека. Система попередження пожеж.
- •1. Призначення системи попередження пожеж.
- •2. Утримання територій, споруд та приміщень по пожежонебезпечності.
- •Система пожежного захисту.
- •1. Пожежна безпека будівель та споруд.
- •2. Евакуація людей з будівель та приміщень.
- •3. Способи та засоби пожежного гасіння.
- •Список рекомендованої літератури:
1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств торгівлі.
Створення здорових та безпечних умов праці починається з правильного вибору майданчика для розміщення підприємства та раціонального розташування на ньому виробничих, допоміжних та інших будівель і споруд. Вибираючи майданчик для будівництва підприємства, треба враховувати: аерокліматичну характеристику та рельєф місцевості, умови туманоутворення та розсіювання в атмосфері промислових викидів. Не можна розміщувати підприємства поблизу джерел водопостачання; на ділянках, забруднених органічними та радіоактивними відходами в місцях можливих підтоплень тощо. Слід зазначити, що при виборі місця розміщення підприємства необхідно врахувати вплив вже існуючих джерел викидів та створюваного ними тла забруднення.
Вирішуючи питання зонування (умовного поділу території за функціональним використанням) великого значення слід надавати переважаючому напрямку вітрів та рельєфу місцевості. Як правило, виробничу зону розташовують з підвітряного боку відносно підсобних та інших зон. Окремі будівлі та споруди розташовуються на майданчику таким чином, щоб у місцях організованого повітря забору системами вентиляції (кондиціонування повітря) вміст шкідливих речовин у зовнішньому повітрі не перевищував 30% ГДК для повітря робочої зони виробництв. При розташуванні будівель відносно сторін світу необхідно прагнути до створення сприятливих умов для природного освітлення. Відстань між будівлями повинна бути не менше найбільшої висоти однієї з протилежних будівель (щоб вони не затіняли одна одну).
Виробничі будівлі та споруди, як правило, розташовують за ходом виробничого процесу. При цьому їх слід групувати з урахуванням спільності санітарних та протипожежних вимог, а також з урахуванням споживання електроенергії, руху транспортних та людських потоків.
Згідно з Державними санітарними правилами планування та забудови населених пунктів підприємства, їх окремі будівлі та споруди з технологічними процесами, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними чи біологічними чинниками, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами (СЗЗ). Розмір санітарно-захисної зони визначають безпосередньо від джерел забруднення атмосферного повітря до межі житлової забудови. Джерелами забруднення повітря є: організовані (зосереджені) викиди через труби і шахти; розосереджені - через ліхтарі промислових споруд; неорганізовані – відкриті склади та підвали, місця завантаження, місця для зберігання промислових відходів. Санітарно-захисні зони повинні бути озеленені, адже саме вони повною мірою можуть виконувати роль захисних бар'єрів від виробничого пилу, газів, шуму, випромінювань.
На зовнішній межі санітарно-захисної зони зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих чинників не повинні перевищувати їх допустимих нормативів (ГДК, ГДР). Велике значення з санітарно-гігієнічної точки зору має благоустрій території, що включає озеленення, обладнання тротуарів, майданчиків для відпочинку, занять спортом та інше. Озеленені ділянки повинні складати не менше 10-15% загальної площі підприємства.
Для збирання та зберігання виробничих відходів потрібно відвести спеціальні ділянки з огородженням та зручним під'їздом.