- •Законодавча та нормативна база України про охорону праці. Державне управління охорони праці.
- •1. Основні законодавчі акти про охорону праці.
- •2. Основні положення закону України «Про охорону праці»:
- •Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
- •Гарантії прав громадян на охорону праці.
- •Права працівників на охорону праці під час роботи на підприємстві.
- •Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
- •Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці.
- •Обов'язки працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці.
- •Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.
- •3. Органи державного управління охороною праці, їх компетенція і повноваження.
- •_Компетенція Кабінету Міністрів України в галузі охорони праці.
- •_Основні завдання, які покладаються на державний комітет України з нагляду за охороною праці;
- •Повноваження міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади в галузі охорони праці:
- •Повноваження місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування у галузі охорони праці.
- •Повноваження об'єднань підприємств у галузі охорони праці
- •4. Система управління охороною праці.
- •Планування роботи з охорони праці.
- •Контроль за станом охорони праці.
- •Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві.
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.
- •2. Розслідування та облік аварій.
- •3. Основні причини виробничого травматизму і профзахворюваності та заходи щодо їх попередження.
- •Вентиляція виробничих приміщень. Освітлення виробничих приміщень.
- •1. Види вентиляції, їх застосування, характеристика.
- •2. Основні вимоги до систем вентиляції.
- •3. Значення виробничого освітлення.
- •4. Основні світлотехнічні поняття та одиниці.
- •5. Основні вимоги до виробничого освітлення.
- •1. Основні санітарно-гігієнічні вимоги до розміщення підприємств торгівлі.
- •2. Вимоги виробничої санітарії до виробничих і допоміжних приміщень.
- •3. Основні вимоги до водопостачання та каналізації.
- •Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання та процесів.
- •1. Безпечність технологічного обладнання.
- •2. Вимоги безпеки щодо організації робочих місць.
- •3. Безпека при експлуатації систем під тиском.
- •4. Безпека при експлуатації компресорних установок.
- •Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •1. Безпека при вантажно-розвантажувальних роботах.
- •Приклали знаків на упаковках з небезпечними вантажами
- •Основні причини нещасних випадків при ручних вантажно-розвантажувальних роботах.
- •Основні причини нещасних випадків при роботі з механічними пристосуваннями.
- •Основні причини нещасних випадків при роботі з підіймально- транспортними машинами та механізмами.
- •2. Норми переміщення вантажів вручну.
- •Електробезпека.
- •1. Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •2. Види електричних травм.
- •3. Класифікація приміщень за ступенем ураження електричним струмом.
- •4. Засоби безпечної експлуатації електроустановок.
- •5. Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •Пожежна безпека. Система попередження пожеж.
- •1. Призначення системи попередження пожеж.
- •2. Утримання територій, споруд та приміщень по пожежонебезпечності.
- •Система пожежного захисту.
- •1. Пожежна безпека будівель та споруд.
- •2. Евакуація людей з будівель та приміщень.
- •3. Способи та засоби пожежного гасіння.
- •Список рекомендованої літератури:
2. Види електричних травм.
Електротравма - це травма, яка спричинена дією електричного струму чи електричної дуги.
За наслідками електротравми умовно підрозділяють на два види:
- місцеві електротравми, коли виникає місцеве ушкодження організму;
- загальні електротравми (електричні удари), коли уражається весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем.
Приблизний розподіл електротравм за їх видами має такий вигляд: місцеві електротравми - 20%; електричні удари - 25%; змішані травми (сукупність місцевих електротравм та електричних ударів) - 55%. Характерними місцевими електричними травмами є електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження та електроофтальмія.
Електричний опік - найбільш поширена місцева електротравма (близько 60%), яка, в основному, спостерігається у працівників, що обслуговують діючі електроустановки. Електричні опіки залежно від умов їх виникнення бувають двох видів: Струмові (контактні), коли внаслідок проходження струму електрична енергія перетворюється в теплову, та дугові, які виникають внаслідок дії на тіло людини електричної дуги.
Залежно від кількості виділеної теплоти та температури, а також і розмірів дуги електричні опіки можуть уражати не лише шкіру, але й м'язи, нерви і навіть кістки. Такі опіки називаються глибинними і заживають досить довго.
Електричні знаки (електричні позначки) являють собою плями сірого чи блідо-жовтого кольору у вигляді мозоля на поверхні шкіри в місці її контакту із струмопровідними частинами. Зазвичай, знаки мають круглу чи овальну форму, або форму струмовідного елементу, до якого доторкнулася людина, розміром до 10 мм з поглибленням в центрі. Іноді електричні знаки можуть мати форму мікро блискавки, яка контрастно спостерігається на поверхні тіла.
Електричні знаки можуть виникати як в момент проходження струму через тіло людини, так і через деякий час після контакту зі струмовідними елементами. Особливого больового відчуття електричні знаки не спричиняють і з часом безслідно зникають.
Металізація шкіри - це проникнення у верхні шари шкіри дрібних часток металу, який розплавився під дією електричної дуги. Над дрібні частки металу мають високу температуру, але малий запас теплоти. Тому вони не здатні проникнути через одяг і небезпечні для відкритих ділянок тіла. На ураженій ділянці тіла при цьому відчувається біль від опіку за рахунок тепла занесеного в шкіру металу і напруження шкіри від присутності в ній сторонньої твердої речовини - часток металу. З часом уражена ділянка шкіри набуває нормального вигляду, і зникають больові відчуття. Особливо небезпечна електрометалізація, пов'язана з виникненням електричної дуги, для органів зору. При електрометалізації очей лікування може бути досить тривалим, а в окремих випадках - безрезультатним. Тому при виконанні робіт в умовах вірогідного виникнення електричної дуги необхідно користуватися захисними окулярами.
Механічні ушкодження - це ушкодження, які виникають внаслідок судомних скорочень м'язів під дією електричного струму, що проходить через тіло людини. Механічні ушкодження проявляються у вигляді розривів шкіри, кровоносних судин, нервових тканин, а також вивихів суглобів і навіть переломів кісток.
Електроофтальмія - це ураження очей внаслідок дії ультрафіолетових випромінювань електричної дуги. Електроофтальмія, зазвичай, розвивається через 2-6 годин після опромінення і проявляється у формі почервоніння і запалення шкіри та слизових оболонок повік, сльозоточінні, гнійних виділеннях, світло болях і світлобоязні. Тривалість захворювання 3-5 днів. Профілактика електроофтальмій при обслуговуванні електроустановок забезпечується застосуванням окулярів зі звичайними скельцями, які майже не пропускають ультрафіолетових променів.
Електричний удар - відноситься до загальних електричних травм. Це збудження живих тканин організму електричним струмом, що супроводжується судомним скороченням м'язів. Залежно від наслідків ураження електричні удари можна умовно підрозділити на чотири ступеня:
1 - судомні скорочення м'язів без втрати свідомості;
2 - судомні скорочення м'язів з втратою свідомості, але зі збереженням дихання та роботи серця;
3 - втрата свідомості та порушення серцевої діяльності чи дихання (або одного і другого разом);
4 - клінічна смерть (тобто відсутність дихання і кровообігу).
Клінічна смерть - це перехідний період від життя до смерті, що настає з моменту зупинки серцевої діяльності та легенів і триває 6-8 хвилин, доки не загинуть клітини головного мозку. Після цього настає біологічна смерть, внаслідок якої припиняється біологічні процеси у клітинах і тканинах організму і відбувається розпадання білкових структур. Ознаки клінічної смерті: відсутність пульсу і дихання, шкіряний покрив синювато-блідий, зіниці очей різко розширені і не реагують на світло. Якщо при клінічній смерті негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму та терміново розпочати надання необхідної допомоги (штучне дихання, масаж серця), то існує висока імовірність щодо збереження йому життя.
Електричний шок - тяжка нервово-рефлекторна реакція організму на подразнення електричним струмом. При шоку виникають значні розлади нервової системи і, як наслідок цього, розлади систем дихання, кровообігу, обміну речовин, функціонування організму в цілому, а життєві функції організму поступово затухають. Такий стан організму може тривати від десятків хвилин до доби і закінчитися або одужанням при активному лікуванні, або смертю потерпілого.
Причинами летальних наслідків від дії електричного струму можуть бути: зупинка серця чи його фібриляція (хаотичне скорочення волокон серцевого м'яза); припинення дихання внаслідок судомного скорочення м'язів грудної клітки, що беруть участь у процесі дихання; електричний шок. Можлива також одночасна дія двох або навіть усіх трьох вищеназваних причин. Слід зазначити, що шоковий стан може тривати від кількох десятків хвилин до діб. При тривалому шоковому стані, зазвичай, настає смерть.