6.7. Стара історична школа Німеччини

Стара історична школа Німеччини: Історичні умови: 1) завершення першого етапу промислового перевороту в Німеччині. Розвиток важкої промисловості; 2) розповсюдження демократичного і соціалістичного руху в Німеччині.

Особливості економічних поглядів: 1) предмет дослідження – національне господарство, закономірності економічного розвитку нації, роль різних суспільних інститутів у економічному житті; 2) методи дослідження – описово-статистичний, історико-генетичний, міждисциплінарний, індукція та критика класичної політекономії за абстрактність теорій і надання їм універсального характеру; 3) відмова від досліджень, які є предметом політичної економії, і заміна їх економічною історією; 4) визнання лише еволюційної форми розвитку суспільства, джерелом руху якого є психологічні, етичні та правові норми, що склалися в суспільстві. Представники: Вільгельм Рошер (1812‑1878рр.); Карл Кніс (1821‑1898рр.).

6.8. Господарський розвиток України та економічні погляди її мислителів у другій половині XVII – першій половині хіх ст.

Матеріали роботи Комісії з розробки нового Уложення 1767-1768 рр. Позиції депутатів: 1) захист інтересів реакціонерів-кріпосників, великих поміщиків, у т.ч. українських, а також військової старшини /Г. Полетик, В. Капніст, Г. Божич/; 2) розвиток просвітницьких ідей, обмеження кріпосного права та прав родового дворянства, пошук шляхів підвищення продуктивності праці селян-кріпаків, без звільнення їх від кріпосної залежності /А. Маслов, Г. Коробін, Я. Ковельський/.

А. Алейников – козак, депутат від Хоперської фортеці /Слобідська Україна/. Головні ідеї: 1) критикував кріпосницькі порядки, пропонував скасувати кріпосне право законодавчими нормами; 2) виступав проти привілеїв дворянства, особливо проти права купівлі земель, населених кріпаками; 3)пропонував, щоб "роботи на фабриках виконувалися вільними людьми"; 4) виступав за дозвіл дворянам у своїх селах будувати фабрики та заводи; 5) пропонував нагороджувати селян за заслуги перед державою грошовою та хлібною платнею; 6) виступав за вільну торгівлю, яка велася через українські прикордонні митниці з європейськими та азіатськими державами.

Яків Козельський (1729-1795 рр.). Філософ-матеріаліст і просвітник, представник демократичного напряму суспільної думки. Головні ідеї: 1) виступав проти проведення "згори" реформ у соціально-економічному житті; 2) висловлював необхідність негайної ліквідації феодального устрою; 3) підкреслив відмітність простого відтворення, коли ще немає "ніякого наміру прибутку та баришу" і розширеного, "коли власники засобів виробництва намагаються збільшити частину товарної продукції свого господарства і з цією метою посилюють гноблення своїх рабів"; 4) вважав працю – джерелом всіх багатств суспільства. Необхідна загальна трудова повинність, рівномірний розподіл праці між усіма у суспільстві; 5) формулює одну з основних вимог пролетаріату – восьмигодинний робочий день; вирішальний фактор – продуктивність праці, необхідне – підвищення матеріальної заінтересованості робітників; 6) виступає за дрібну, приватну, здобуту своєю працею власність; 7) ідеал – суспільство вільних, рівноправних, дрібних товаровиробників.

Яків Козельський (Брат Я.Козельського, майор, землевласник у Новоросії. Депутат /1767р./ у Комісії до складання нового Уложення). Головні ідеї: 1) виступав проти привілеїв родового дворянства; за прийняття нових законів, які б "нормалізували" відносини між поміщиками та їхніми селянами, для чого поміщики повинні надати селянам право особистого й навіть спадкового користування /але не володіння/ невеликими ділянками землі; 2) пропонував установити законом: дводенну панщину; два дні – на виконання державних обов'язків; два дні – на особисті потреби, сьомий же день віддати на богослужіння; 3) виражав інтереси землевласників Південної України.