2.2. Завдання 11. Рознімне різьбове з‘єднання шпилькою на складальних кресленнях.

Склад завдання: складальне креслення фрагменту складальної одиниці зі спрощеним зображенням з‘єднання деталей шпилькою в двох виглядах та два креслення, що показують послідовність виготовлення в деталі корпуса глухого отвору під шпильку.

Складальне креслення виконується на аркуші формату А4 в масштабі М1:1. Специфікація до нього на аркуші формату А4.

Перед виконанням рекомендується вивчити , 2, 3 с. 137-138, 145-149, 170-179, 201-216, 235-242.

Звернути увагу на поняття: складальне креслення; специфікація; типи різьб та їх основні елементи: зовнішній та внутрішній діаметри, крок різі; зображення та позначення різей на кресленнях.

З‘єднання шпилькою використовують тоді, коли одна зі з‘єднуваних деталей Б, рис. 18, має значну товщину. В ній свердлять глухий (не наскрізний) отвір, в якому нарізають різь. В нього посадочним кінцем довжиною l₁ вгвинчують шпильку, яка являє собою кріпильний виріб циліндричної форми з різьбою на обох кінцях. На шпильку з гайкового (стяжного) кінця довжиною l встановлюють другу деталь А. Зверху на шпильку надягають шайбу та нагвинчують гайку.

В конструкторській та навчальній практиці на складальних кресленнях допускається стандартні з‘єднувальні вироби зображувати спрощено за умовними відносними розмірами, які розраховують залежно від діаметра d шпильки, рис. 18.

Спрощене зображення шпилькового з‘єднання відрізняється від більш детального конструктивного: різь показують на всій довжині шпилькового стрижня; на торцях шпилькового стрижня, гайки та шайби не зображують фаски; між шпильковим стрижнем та отвором прикріплюваної деталі А не показують проміжку; в деталі Б нижче кінця шпильки не показують гнізда з різзю і без різі.

Довжина l₁ посадочного кінця залежить від матеріалу деталі Б, в який вгвинчують шпильку. Для деталей зі сталі, бронзи та латуні шпильки виготовляють по ГОСТ 22032-76, величина l₁ в яких дорівнює діаметру d шпильки. Для деталей із ковкого та сірого чавуна шпильки виготовляють по ГОСТ 22034-76, l₁=1,25d. Для деталей із легких сплавів - ГОСТ 22038-76, l₁=2d.

Внутрішній діаметр d₁ різі дорівнює 0,85d.

Д

Рис. 18

іаметр D описаного кола навколо правильного шестикутника гайки - 2d; висота Н гайки – 0,8d; діаметр D_ш шайби – 2,2d; висота s шайби – 0,15d; К – запас різі на виході з гайки – (0,3…0,5)d.

Довжина стяжного кінця називається довжиною шпильки і розраховується по формулі:

, (10)

де Н₁ – товщина деталі А.

Значення l довжини округляється до найближчого більшого за відповідним стандартом числа, кратного 5 мм.

Вихідними даними для виконання завдання є величини d, Н₁ та матеріал деталі Б.

Варіанти завдань наведені в табл. 10.

Гайка – виріб, який має різьбовий отвір для нагвинчування на болт або шпильку. Гайки мають різноманітну форму, види виконання, класи точності та міцності і другі технічні умови їх виконання. Найширше застосовують шестигранні гайки по ГОСТ 5915-70, табл. 11.

34

В навчальних цілях умовне позначення гайки може бути спрощено, наприклад: гайка М24х1,5 ГОСТ 5915-70, де М24 - діаметр в міліметрах метричної різьби, 1,5 – дрібний крок в міліметрах різьби (великий крок не позначають).

Таблиця 10.

Варіанти завдань до рознімного різьбового з‘єднання шпилькою

Номер варіанта	Діаметр d та крок різьби	Н1	Матеріал деталі Б за рис. 18	Номер варіанта	Діаметр d та крок різьби	Н1	Матеріал деталі Б за рис. 18
1	М24х2	50	Сталь	15	М16х1,5	35	Чавун
2	М18	40	Чавун	16	М14	30	Легк. сплав
3	М12х1,25	30	Легк. сплав	17	М20х1,5	45	Латунь
4	М22	45	Латунь	18	М22	40	Чавун
5	М20х1,5	35	Чавун	19	М16	25	Легк. сплав
6	М14	25	Легк. сплав	20	М18	50	Бронза
7	М20х1,5	40	Бронза	21	М16х1,5	55	Сталь
8	М18	35	Чавун	22	М12	35	Легк. сплав
9	М16х1,5	25	Легк. сплав	23	М18х1,5	45	Чавун
10	М24	40	Сталь	24	М14	30	Легк. сплав
11	М20х1,5	35	Чавун	25	М22х1,5	50	Латунь
12	М12	30	Легк. сплав	26	М24	55	Сталь
13	М20х1,5	40	Сталь	27	М16х1,5	25	Легк. сплав
14	М18	45	Бронза	28	М24	55	Сталь

Таблиця 11

Основні конструктивні розміри (мм) шестигранних гайок по ГОСТ 5915-70

Діаметр d різьби	Крок різьби		Розмір s «під ключ»	Діаметр D описаного кола	Висота Н гайки
	великий	малий
12	1,75	1,25	19	20,9	10
14	2	1,5	22	23,9	11
16	2	1,5	24	26,2	13
18	2,5	1,5	27	29,6	15
20	2,5	1,5	30	33	16
22	2,5	1,5	32	35	18
24	3	2	36	39,6	19

Шпильки. Стандарти для шпильок вказані вище в залежності від виду металу, в який вони вгвинчуються. Спрощене умовне позначення шпильок: шпилька М16х120 ГОСТ 22032-76, де М16 – діаметр в міліметрах метричної різі з великим кроком, 120 – довжина в міліметрах шпильки, що визначається за формулою (10) з округленням в більшу сторону, ГОСТ 22032-76 – шпилька для загвинчування в легкий сплав, тобто довжина посадочного кінця l₁=2d =2·16=32 мм.

Шайби. Спрощене умовне позначення шайби: шайба 24 ГОСТ 11371-78 - шайба під шпильку діаметром 24 мм.

На рис. 19 наведено приклад виконання креслення з‘єднання шпилькою М20 для вгвинчування в чавунну деталь корпусу при товщині 30 мм приєднуваної деталі кришки корпусу. Всі побудови виконані за умовними відносними розмірами, розрахованими для діаметра d = 20 мм. Зауважимо, що вони не завжди будуть відповідати дійсним розмірам, нанесеним на кресленні. Наприклад, розмір 30 мм «під ключ», відповідний гайці М20, треба вибрати з табл. 11.

На рис. 19 виконане конструктивне зображення глухого отвору під шпильку М20х55 ГОСТ 22034-76. Розміри обираються з табл. 12 в залежності від діаметра різі.

35

Зовнішній діаметр фаски отвору приймається 1,05d і на вигляді зверху не зображується, щоб не заважати зображенню різьби. Кути 120⁰ дна отвору і фаски відповідають куту заточки свердла.

Таблиця 12

Глухий отвір по ГОСТ 9150-79 та різьба в ньому по ГОСТ 10549-80.

Діаметр d різьби	Діаметр отвору під різьбу	Глибина свердління для матеріалів
		Сталь, бронза, латунь	Легкі сплави	Чавун
12	10,2	17	29	20
14	11,9	19	33	23
16	13,9	21	37	25
18	15,35	24	42	28
20	17,35	26	46	31
22	19,35	28	50	34
24	20,85	31	55	37

На складальному кресленні, рис. 19, наносять розміри, що необхідні для виконання операцій зборки складальної одиниці. В даному випадку - величину метричної різьби та довжину шпильки, розмір гайки «під ключ». Для з‘єднання між собою деталей корпусу та кришки корпусу (фрагмент складальної одиниці) використані по одній штуці три стандартні деталі: шпилька М20х55 ГОСТ 22034-76, гайка М20 ГОСТ 5915-70, шайба 20 ГОСТ 11371-78

Рис. 19

36

Всі вони позначені цифрами на поличках ліній-виносок – номери позицій складових частин. Для групи складових частин, зв’язаних між собою, допускається виконувати одну лінію-виноску з декількома поличками. Номери позицій нанесені навколо зображення за годинниковою стрілкою.

В основному написі складального креслення, рис. 19, в позначенні додають після точки два (або більше) нулі та літери «Сб». Записують найменування складальної одиниці та слова «Складальне креслення».

Складальне креслення супроводжує специфікація. Це стандартний текстовий конструкторський документ, що виконується

н

Рис. 20

а форматі А4 за ГОСТ 2.108-68. Перший аркуш

специфікації за формою 1 з основним написом форми 2 за ГОСТ 2.104-68, рис. 20. Наступні аркуші – за формою 2 з основним написом форми 2а.

На рис. 21 надана специфікація до складального креслення «З‘єднання шпилькою». З усіх можливих її розділів в даному випадку необхідні три: документація, деталі, стандартні вироби. Назви розділів повинні бути підкресленими.

До першого розділу входять формат, позначення та найменування складального креслення. До другого – нестандартні деталі: корпус та його кришка. О

Рис. 4

скільки виконання окремих креслень цих деталей в склад завдання не входить, то їх формати та позначення в специфікації відсутні. До третього - з‘єднувальні вироби. Вони не потребують окремих креслень. Інформація про їх форму і розміри містяться у відповідних стандартах, що записані в умовних позначеннях виробів.

Враховуються номери позицій та кількість складових частин.

Л

Рис. 21

ітери “Сб” в позначенні специфікації - відсутні.

37