- •Інститут безперервної фахової освіти Кафедра будівництва і архітектури
- •Методичні вказівки
- •Інститут безперервної фахової освіти Кафедра будівництва і архітектури методичні вказівки
- •Умовні позначення.
- •Модуль 1. Основи нарисної та обчислювальної геометрії
- •1.1. Завдання 1. Прямокутні проекції основних геометричних фігур та їх властивості.
- •1.2. Завдання 2. Основні позиційні та метричні задачі.
- •1.3. Завдання 3. Перетин поверхонь геометричних тіл площиною.
- •1.4. Завдання 4. Перетин поверхонь геометричних тіл з прямою.
- •1.5. Завдання 5. Взаємний перетин поверхонь багатогранників.
- •1.6. Завдання 6. Взаємний перетин кривих поверхонь.
- •1.7. Завдання 7. Проекції з числовими позначками.
- •1.8. Завдання 8. Перспектива.
- •1.9. Завдання 9. Геометричне моделювання прямої на площині.
- •2. Модуль 2. Інженерна графіка
- •2.1. Завдання 10. Основи проекційного креслення та побудови зображень
- •2.2. Завдання 11. Рознімне різьбове з‘єднання шпилькою на складальних кресленнях.
- •2.3. Завдання 12. Креслення вузла металевої конструкції стропильної ферми.
- •Список рекомендованої літератури
1.8. Завдання 8. Перспектива.
Склад завдання: побудувати перспективу заголовної букви свого імені.
Завдання виконується на аркуші формату А3.
Перед виконанням завдання рекомендується вивчити побудову апарата перспективи та геометричних елементів, що його складають [4] с. 217-232.
В основі перспективи лежать центральні проекції, коли проекціюючі прямі (промені) проходять через центр S проекціювання - точку зору. Тому перспектива є самим наочним видом зображень, бо враховує особливості зору людини.
До апарату перспективи належать вертикальна площина Κ проекцій (картина) та горизонтальна площина (предметна площина). Вони перетинаються по прямій о – основі картини. Головний промінь - перпендикуляр, проведений з точки S зору на картину Κ, перетинає її в головній точці Р картини. Перпендикуляр, проведений з точки Р на основу о перетинає її в основі Р1 головної точки картини.
В більшості випадків вихідними даними для побудови перспективи являються прямокутні проекції зображуваного предмета. В нашому випадку це стилізована (без закруглень) заголовна буква Вашого імені. Для формату АЗ рекомендуємо стилізувати її призматичними елементами (10x10) мм в перерізі. Висоту букви прийняти 100 мм, ширину - 60...80 мм. Розташовувати її прямокутні проекції доцільно в лівій верхній частині креслення, рис.13, де для прикладу зображена буква А.
Перспективу виконуємо способом архітекторів.
Приклад виконання перспективи заголовної букви А наведено на рис. 13.
Попередні побудови на прямокутних проекціях. На плані визначаємо положення основи S1 точки зору, яке повинно відповідати кільком умовам. Кількість видимих граней об‘єкта повинна бути максимальною. Кут φ зору між крайніми променями повинен бути в межах 280…370, щоб уникнути небажаних ракурсів. Головний промінь повинен бути в середній третині кута зору. Для цього проводимо бісектрису кута φ. Картину Κ і, відповідно, її основу о1 проводимо для зручності через кутову точку М1 плану букви перпендикулярно до бісектриси. В їх перетині і знаходимо основу Р1 головної точки картини. З точки S1 проводимо прямі, паралельні двом домінуючим (повздовжнім і поперечним) напрямкам горизонтальних прямих букви.
Точки і перетину цих прямих з лінією горизонту h1 являються точками збігу горизонтальних паралельних прямих двох домінуючих напрямків. Якщо прямі, що утворюють букву, паралельні картині, то в перспективі вони не мають точок збігу. Перспективи таких прямих паралельні самим прямим. Зокрема, це стосується вертикальних прямих, перспективи яких залишаються вертикальними.
На фронтальній площині проекцій проводимо лінію h2 горизонту паралельно основі о2 на відстані t від неї, залежно від бажаного вигляду на об‘єкт і видимості максимальної кількості граней.
Побудова перспективи. Перспективу рекомендуємо зображувати зі збільшенням вдвічі порівняно з прямокутними проекціями. Проводимо лінію h горизонту і наносимо на неї точки збігу і таким чином, щоб відповідна їм відстань між точкам і , взята з плану зі збільшенням вдвічі, не виходила за межі формату креслення. Для цього рекомендуємо точку нанести якнайближче до правої рамки аркуша. Головну точку Р картини на лінії h наносимо на відповідній відстані від однієї з точок збігу. Паралельно лінії h на відстані 2t від неї проводимо основу о картини. На ній від основи Р1 головної точки картини наносимо відповідні точки лінії о1 плану. Спочатку будуємо перспективу плану. Кожну точку плану, як і любу іншу точку, розглядаємо як точку перетину двох прямих, а її перспективу - як точку перетину перспектив цих прямих. В якості таких прямих беруть прямі з початком на основі о картини і напрямками в точки збігу і , наприклад, , . В способі архітекторів використовують також горизонтально-проекціюючі променеві площини, проведені через точку S зору і точки об'єкту. Наприклад, для побудови перспективи та основ точок А та
27
Рис. 13 |
28
В проводимо через них і точку S зору площину Σ, яка перетинає картину по вертикальній прямій. Для цього з плану точки S1, де горизонтальний слід Σ1 площини перетинає проекцію
о1 основи, переносимо зі збільшенням відстані вдвічі від точки Р1 картини в точку .З точки проводимо вертикальну пряму до перетину з прямою в точці .
Для побудови перспективи по вертикалі використовуємо вертикальну пряму, проведену з точки М1. Ця пряма лежить в площині картини і зображується на ній в натуральну величину (в масштабі картини). Побудована пряма являється масштабом висот всіх вертикальних прямих, що лежать в передній (фасадній) площині букви, в тому числі і для перспективи її лінії симетрії.
Для побудови перспективи точки А проводимо відрізок довжиною 2с. Проводимо пряму і знаходимо точку її перетину з вертикальною прямою . Подібно будується перспектива інших точок. Послідовність побудов показана стрілками.