- •Інститут безперервної фахової освіти Кафедра будівництва і архітектури
- •Методичні вказівки
- •Інститут безперервної фахової освіти Кафедра будівництва і архітектури методичні вказівки
- •Умовні позначення.
- •Модуль 1. Основи нарисної та обчислювальної геометрії
- •1.1. Завдання 1. Прямокутні проекції основних геометричних фігур та їх властивості.
- •1.2. Завдання 2. Основні позиційні та метричні задачі.
- •1.3. Завдання 3. Перетин поверхонь геометричних тіл площиною.
- •1.4. Завдання 4. Перетин поверхонь геометричних тіл з прямою.
- •1.5. Завдання 5. Взаємний перетин поверхонь багатогранників.
- •1.6. Завдання 6. Взаємний перетин кривих поверхонь.
- •1.7. Завдання 7. Проекції з числовими позначками.
- •1.8. Завдання 8. Перспектива.
- •1.9. Завдання 9. Геометричне моделювання прямої на площині.
- •2. Модуль 2. Інженерна графіка
- •2.1. Завдання 10. Основи проекційного креслення та побудови зображень
- •2.2. Завдання 11. Рознімне різьбове з‘єднання шпилькою на складальних кресленнях.
- •2.3. Завдання 12. Креслення вузла металевої конструкції стропильної ферми.
- •Список рекомендованої літератури
1.5. Завдання 5. Взаємний перетин поверхонь багатогранників.
Склад завдання: побудувати проекції лінії перетину поверхонь призми та піраміди. Визначити видимість проекцій ділянок лінії перетину та багатогранників.
Завдання виконується на аркуші формату А4.
Перед виконанням роботи рекомендується вивчити [1, 2, 3] с. 39-41.
Щоб побудувати лінію перетину двох багатогранників треба визначити точки перетину ребер першої поверхні з гранями другої і ребер другої поверхні з гранями першої. Попарно з'єднати їх прямими так, щоб пара з'єднуваних точок належала одній грані першої поверхні і одній грані другої поверхні.
Варіанти завдань надані на рис. 7. Змінні величини α і β - в табл. 5.
Пропонуються призма і піраміда однакових розмірів для всіх варіантів з основами, що являють собою правильні трикутники. Взаємне розміщення поверхонь визначається кутами α і β обертання навколо їх осей, рахуючи проти годинникової стрілки від напрямку осей s, .
П
Рис.
7
Т
Рис.
1
Варіанти завдань до взаємного перетину поверхонь багатогранників.
Номер варіанта |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
α, градус |
0 |
15 |
30 |
45 |
60 |
75 |
90 |
105 |
120 |
45 |
45 |
45 |
45 |
45 |
45 |
β, градус |
45 |
45 |
45 |
45 |
45 |
45 |
45 |
45 |
45 |
0 |
15 |
30 |
60 |
75 |
90 |
Номер варіанта |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
α, градус |
45 |
45 |
75 |
75 |
75 |
75 |
75 |
90 |
30 |
30 |
30 |
30 |
0 |
15 |
60 |
β, градус |
105 |
120 |
15 |
30 |
60 |
75 |
90 |
90 |
0 |
15 |
30 |
60 |
30 |
30 |
30 |
Послідовність побудов показана стрілками. Точки 6 і 5 перетину цих трикутників з ребром п будуть шуканими. Залежно від ситуації можна скористатись як першим так і другим випадком. При попарному з'єднанні точок слід користуватись правилом, що зазначено вище. Наприклад, точки 2 і 6 з'єднані тому, що вони лежать в грані пl призми і грані СSА піраміди. Видимість елементів креслення визначається з тих міркувань, щоб вони були видимими одночасно по відношенню до призми і піраміди. В інших випадках вони зображуються невидимими.
20
Рис. 8
21