2.4.4Технологія отримання полісахаридів з цитрусових

На підприємствах що переробляють цитрусові( лимони, апельсини, мандарини, тощо), утворюється велика кількість відходів: шкірок і серединних перегородок, які залишаються після пресування під час виробництва соків

За даними Н.А. Денисюка(ОДАХТ), у шкірці лимонів і апельсинів міститься понад 60% харчових волокон. Які включають значну кількість пектинових речовин(26…28% припадає на протопектин) і геміцелюлоз, що легко гідролізуються(домінантні вуглеводи геміцелюлоз - ксилоли, глюкоза0. Пектинові речовини за мономерним складом подібні до пектину лимона і включають D-галактуронову кислоту, галактозу, 2-0-метилоксилозу глюкозу, арабінозу, ксилозу рибозу і рамнозу Мінеральні речовини у відходах цитрусових містяться у вигляді солей органічних ы мінеральних кислот. Особливу ціність мають лужні метали(калій, натрій), які відіграють важливу роль у підтримані лужно-кислотної рівноваги у крові та тканинах людини, а також залізо й магній.

2.4.5 Використання інноваційних технологій у виробництві сорбентів рослинного походження

За об’єкти дослідження були взяті фруктові витерки і вичавки – відходи консервного виробництва (свіжі і сушені). При визначеному гідромодулі і рН 10–10,2 протягом 1,5 години при температурі 35–40°С вихід пектину склав 85–90% від теоретично можливого з цього виду сировини. Для очищення пектинових екстрактів застосовувалася широко відома мембранна схема ультра- і діафільтрації за допомогою дистильованої або зм'якшеної води. Розроблена технологічна схема відрізняється своєю простотою. Після відділення обезпективна сировина, яка пройшла гідроліз екстрагування, рідкий екстракт, що містить пектинати або пектати лужних металів (K, Na), концентрується на ультрафільтраційних і навіть на мікрофільтраційних мембранах до отримання в’язкого розчину і з вмістом пектину до 3,5 %. Більшої концентрації досягти неможливо, тому що межа розчинності пектину за звичайних умов близько 4–4,5%. У розчиненому стані за допомогою діафільтрації пектати або пектинати очищаються від низькомолекулярних домішок при кімнатній температурі. При цьому з продукту видаляються і барвникові сполуки. Далі з в’язкого концентрату можна або осадити пектин за допомогою Са або Mg солей, а потім висушити і подрібнити чи виділити чистий сорбент розпилювальною сушкою на інертному носії. Свої переваги має й інша схема, тому що пектиновий осад Са або Mg надзвичайно важко сушиться через гідрофільність і схильність до утворення вологих капсул з підсохлою поверхнею, що погіршує видалення водяних парів. Пектинати, отримані розпилювальним сушінням, вирізняються гарною пластівчастою структурою і доброю розчинністю у рідких харчових продуктах. Вони мають відмінні сорбційні і комплексоутворювальні властивості щодо Pbі Hg. Так, 150 вагових частин отриманого за розробленою технологією препарату зв'язує одна частина свинцю, що дає право вважати його ефективним засобом для боротьби зі свинцевими інтоксикаціями

Схема розробленої технології .

Для одержання пектинів лікувально-профілактичного призначення оптимальним є лужний спосіб екстракції.

Рис. 2.1. Схема технології у виробництві сорбентів

Застосування лужної екстракції у сполученні з мембранним очищенням і концентруванням має свої переваги над традиційними схемами одержання пектинових речовин з позицій енергоресурсозберігання.

Мембранний ступінь очищення і концентрування пектинових екстрактів дає змогу створити замкнутий цикл водоспоживання, що підвищує екологічну безпеку технології виробництва пектину.