- •1. Філософія і світогляд. Структура світогляду.
- •2. Основні історичні форми світогляду.
- •3. Філософія як особлива форма суспільної свідомості. Предмет і функції філософії. Поняття «філософія»
- •4. Проблема основного питання філософії в історії філософської думки.
- •5. Протилежність діалектичного і метафізичного поглядів на світ. Основні історичні форми діалектики.
- •6..Морально-етичний характер філософії Стародавньої Індії (джайнізм, буддизм, локаята).
- •7. Соціально-етичний характер філософської думки Стародавнього Китаю. Конфуцій про людину та її виховання. Даосизм про начало буття та ідеал мудреця.
- •Конфуціанство
- •Даосизм
- •8. Основні способи і форми буття філософії
- •9. Сутність і характерні риси атомістичного матеріалізму (Левкіп, Демокріт, Епікур, Лукрецій Кар).
- •10. Система об'єктивного ідеалізму Платона.
- •13. Проблема "універсалій" у філософії Середньовіччя. Номіналізм і реалізм.
- •14. Сутність і основні риси вчення Томи Аквінського. Принцип гармонії віри і розуму, сутності і існування.
- •15. Натурфілософія епохи Відродження (м.Кузанський, б.Телезіо, Дж.Бруно) і нове природознавство (м.Коперник, л. Да Вінчі, г.Галілей).
- •16. Проблема методу пізнання у філософії Нового часу (ф.Бекон, р.Декарт). Емпіризм і раціоналізм.
- •17. Проблема субстанції у вченнях р.Декарта, б.Спінози, г.Ляйбніца.
- •18. Сутність і специфічні риси гегелівської філософії історії та філософії права.
- •19. Скептицизм д.Юма.
- •20. Сутність і характерні риси теорії суспільного договору ж.-ж.Руссо.
- •21. Географічний детермінізм ш.-л. Монтеск'є, його вчення про державу, теорія розподілу влад.
- •22. Механістичний характер французького матеріалізму XVIII ст. (Ламетрі, Дідро, Гольбах, Гельвецій).
- •23. Теорія пізнання і етика і.Канта. Категоричний імператив
- •24. Суб'єктивний ідеалізм і.Фіхте. Вчення про взаємозв'язок суб'єкта і об'єкта, теорії і практики. Сутність діалектики Фіхте.
- •25. Філософія „тотожності" ф.В.Й.Шеллінга.
- •26. Філософська система та метод г.В.Ф.Гегеля.
- •27. Ірраціоналізм а.Шопенгауера. Воля як підвалина буття.
- •28. Провідні ідеї, основні проблеми і характерні риси соціальної філософії та філософії історії Вольтера.
- •29. Філософська концепція ф.Ніцше. Ідея надлюдини в "філософії життя" Ніцше. Метафора "вічного повернення" як образ і сенс розвитку історії.
- •30. Ідея несвідомого і психоаналіз з.Фрейда. Структура психіки особистості за Фрейдом.
- •31. Виникнення позитивізму. Вчення о.Конта про три стадії розвитку людського мислення і пізнання. Класифікація наук за Контом.
- •32. Соціокультурні передумови становлення марксизму та його філософії. Розробка к.Марксом проблем відчуження людини і шляхів його подолання.
- •33. Діалектика Гегеля і Маркса, їхнє співвідношення. Концепція матеріалістичної діалектики, її зміст. Об'єктивна і суб'єктивна діалектика.
- •34. Сутність та основні течії філософії неопозитивізму.
- •35. Сутність і характерні риси філософії постпозитивізму (к.Поппер, т.Кун).
- •Історична школа філософії науки
- •36. Неотомізм, його антропоцентрична переорієнтація. Проблема співвідношення релігії і науки.
- •37. Християнський еволюціонізм п.Тейяра де Шардена.
- •38. Проблема буття людини у філософії екзистенціалізму. Різновиди сучасного екзистенціалізму.
- •39. Проблема спілкування і розуміння у філософській герменевтиці (х.-г.Гадамер).
- •40. Проблема походження держави в історії філософської думки. Основні ознаки держави, її історичні типи та форми. Шляхи становлення правової української держави.
- •Середні соціальні групи
- •42. Специфіка світогляду давніх русичів. Зародження філософської думки в Київській Русі. Розуміння філософії як "любові до мудрості" та її основні риси.
- •43. Філософська концепція г.С.Сковороди ("Філософія серця", концепція "сродної праці", принцип "нерівної рівності").
- •44. Провідні ідеї, загальні та специфічні риси релігійної філософії в Україні і Росії (п.Юркевич, в.Соловйов, м.Бердяєв).
- •45. Сутність і структура свідомості. Мислення і мова.
- •46. Онтологія як вчення про буття. Філософська категорія буття. Різноманітність форм буття.
- •47. Поняття матерії, його історичний генезис. Сучасні уявлення про матерію та її види.
- •48. Проблема походження свідомості як філософська проблема. Відображення та його форми.
- •49. Духовне життя суспільства та його структура. Суспільна та індивідуальна свідомість. Рівні і форми суспільної свідомості.
- •50. Пізнання як засіб самореалізації людини. Основні види пізнання.
- •51. Чуттєве і раціональне пізнання, співвідношення та специфіка їх форм.
- •53. Поняття науки, її соціальні функції. Специфіка наукового пізнання.
- •54. Рівні, форми та методи наукового пізнання.
- •56. Основні принципи діалектики (принцип розвитку, принцип загального зв'язку).
- •57. Закони діалектики. Сутність та методологічне значення законів діалектики.
- •58. Категорії діалектики: одиничне, особливе і загальне, сутність і явище, зміст і форма, можливість і дійсність, причина і наслідок, необхідність і випадковість.
- •59. Софістика та еклектика - альтернативи діалектики як логіки.
- •60. Особливості філософського пізнання суспільства. Специфіка предмету соціальної філософії.
- •61. Основні методологічні принципи соціально-філософського пізнання (об'єктивність, історизм, системність, єдність теорії та практики).
- •62. Суспільство як система, що саморозвивається. Поняття суспільного виробництва, його класифікація.
- •63. Основні культурологічні концепції філософії історії (м.Данилевський, о.Шпенглер, а.Тойнбі, п.Сорокін).
- •64. Ідея прогресу в історії соціальної філософії. Проблема визначення критерія прогресу,
- •65. Суб'єкти суспільного розвитку. Поняття культурно-історичного суб'єкту. Місце та роль культурно-історичного уб'єкту в умовах переходу України до громадянського суспільства.
- •66. Суб'єкт, об'єкт та предмет пізнання.
- •67. Поняття способу виробництва матеріальних благ та його структура. Діалектика продуктивних сил та виробничих відносин на різних історичних етапах.
- •69.Сутність і основні школи філософії неофрейдизму (к.Г.Юнг, е.Фромм).
- •70. Спосіб і форми існування матерії (рух, простір, час).
- •71. Догматизм і релятивізм - альтернативи діалектики як теорії пізнання.
- •72. Проблема походження людини. Діалектика природнього (біологічного) і соціального в історичному та індивідуальному розвитку людини.
- •73. Практика як критерій істини. Структура й основні форми практики.
- •74. Сутність і значення творчості у діяльності людини. Основні форми творчості.
- •75. Діяльність як спосіб існування соціального. Діяльність і спілкування.
60. Особливості філософського пізнання суспільства. Специфіка предмету соціальної філософії.
Перш за все ми звертаємо увагу на багатозначність поняття "суспільство". Існує концепція, що суспільство - це частина природи, яка відокремилась і тому продовжує жити і розвиватись за законами природи /натуралістична трактовка, теорія соціального дарвінізму - де головне в суспільстві - боротьба видів або класів , виживання сильних /. Друга концепція - феноменологічна - суспільство розглядається як середовище людини з її суперечливими зв'язками і відносинами. Третя концепція - це соціальна форма руху матерії, яка мав спеціальний статус і свої особливості. Основною категорією цього статусу є наявність суспільного буття, що розвивається під егідою людини. Четверта концепція - суспільство - це людство в цілому, це історично визначений спосіб існування і спілкування людей в їх сукупності. Існує ще і теологічне тлумачення, яке трактує суспільство, як результат божественного творіння. Найбільш доцільно поняття суспільства розглядати не як конгломерат сукупності людей та творених ними суспільних діянь, а як цілісну систему історично визначених форм суспільних відносин, що складаються в процесі діяльності людей по приведенню природи і власного життя у відповідність до своїх потреб. Але мало сказати, що суспільство - це система. До цього слід додати, що наявність розумних людей в ньому перетворює систему на живий, вічно рухомий і відновлюваний механізм, який має свій початок, розвиток, занепад і перехід до нового ступеня; тобто розглядати феномен суспільства ми повинні завжди діалектично .
Існують два - матеріалістичний та ідеалістичний - підходи до розуміння суспільства та його історії. Про це чітко говориться в праці Н.Маркса -До критики політекономії. Передмова /твори,т.13 стор.6-7/. Ідеалістичний підхід - вважати першопричиною розвитку суспільства дух, ідею, свідомість /наприклад, вчення що соціальний поступ, як результат розвитку абсолютної ідеї /. Матеріалістичний підхід - це визнавати, що суспільство розвивається в першу чергу на базі матеріальних чинників, зокрема виробництва. К.Маркс розглядає наявність у суспільстві двох факторів - матеріального та ідеального. Матеріальні фактори займають про¬відне місце, вони виражаються в наявності виробничих відносин, які в своїй сукупності складають економічний базис суспільства. Ідеальні фактори є відбитком матеріальних факторів і складають в своїй сукупності надбудову. Таким чином, К.Маркс ввів в історіографію принцип матеріалістичного розуміння історії /на відміну від ідеалістичного принципу/, суть якого зводиться до того, що не суспільна свідомість визначає суспільне буття, а, навпаки, суспільне буття визначає суспільну свідомість. Цей принцип є виразом розв'язання основного питання філософії в його першій частині /по відношенню до аналізу суспільної реальності в матеріалісти тому підході, і цим принципом ми повинні керуватись в своїй науковій та практичній роботі. З цього принципу зовсім не випливає, що буття повинно "поглинати" всю свідомість, всю духовну культуру. Навпаки, ми повинні виходити з того, що суспільна свідомість, яка має відносно самостійний характер, може і повинна активно впливати на розвиток суспільного буття. Ніякого "економічного детермінізму" не повинно бути, але пріоритет економіки над суспільним знанням /наприклад, політикою/ треба визнавати. Визначимося в суті основних категорій в соціальній філософії. Суспільне буття - це категорія, що виражає всі сторони і види матеріального життя людини /матеріальне виробництво, побут, сім’я, відпочинок тощо /. Суспільна свідомість - це духовне життя людини, це відображення суспільного буття в свідомості людини. Між цими категоріями існує нерозривний зв'язок, в якому повинно передувати буття /тобто економічна сторона /. Який характер має буття /тобто виробничі відносини/, такий характер має і суспільство, його побут, державна система тощо. Щоб вийти з кризи, слід перш за все вдосконалювати економічну систему, здійснювати приватизацію власності, налагоджувати фінансово-кредитну систему тощо.