3. Причини розвитку корупції в Україні

Підстави корупції знаходяться в самих принципах побудови й функціонування нинішнього політичного режиму України, у всіх галузях влади й ховаються в:

• можливості коригувати або створювати законодавство при відсутності закону про лобіювання;

• прийнятті багатьох законів з політичною метою без яких-небудь шансів його реалізації з фінансових або процесуальних причин;

• можливості різночитання законів при їх прийнятті, довільного тлумачення законодавства, спеціально створюваних прогалинах у законодавстві для ухилення від виконання його норм;

• протиріччі місцевих нормативних актів і законодавства держави (отже, чи стане чиновник їх застосовувати чи ні — природне поле для корупції);

• блокуванні прийняття життєво важливих законів, що знижують ступінь соціальної напруги в суспільстві (наприклад, маніпуляції із земельною власністю у відсутності законодавчого регулювання й т. ін.);

• існуючому для ряду владних осіб імунітеті від розшуку, переслідування або засудження за злочини, пов'язані з корупцією;

• відсутності прозорості діяльності, особливо фінансової, виконавчих структур; наявності невиправданого режиму закритості будь-якого виду керівної діяльності;

• застосуванні як підстави для зайняття посади не професійних якостей, а особистої відданості, політичної лояльності й приналежності, кумівства, що веде до падіння ефективності керування й корумпованості як ціни рішення практично будь-яких управлінських питань;

• можливості на підставі особистої позиції чиновника вирішувати питання надання пільг і привілеїв;

• можливості спровокувати або примусити порушити закон тих, кого він стосується, для того, щоб потім шантажувати їх й одержувати винагороду;

• можливості штучно організовувати банкрутство підприємств для наступної санації підприємствами, банками чи іншими економічними суб'єктами своїх родичів;

• можливості займатися на державній службі комерцією, у тому числі при посередництві родичів;

• узаконених порушеннях Конституції України, що сприяють впливу керівників виконавчих органів на співробітників правоохоронних органів (наприклад квартирна й інша залежність);

• безконтрольному функціонуванні благодійних фондів;

• закупівлі за кордоном низькоякісної й дешевої продукції, що підриває внутрішній ринок, витісняючи власних виробників.

Необхідно звернути увагу й на цілком навмисне впровадження в суспільну свідомість ідей, стереотипів, які сприяють корупції, прийняття її як способу життя більшістю громадян:

• чиновник — благодійник, а держава не служить, а робить нам ласку;

• чиновник повинен одержувати за свою працю, тобто за виконання своїх службових обов'язків, спеціальну додаткову винагороду віл кожного, кому він допоміг вирішити певне питання;

• неможливість відкупу від співробітників правоохоронних органів, суддів, прокурорів.

Незважаючи на викладене, варто відмітити, що корупція в Україні настільки проникла в систему соціально-економічних, політичних зв'язків, що її грубе знищення призведе до руйнування функціонуючої на сьогодні державної системи. В той же час відмова від соціальної хірургії продовжить болісну агонію суспільства і поглибить кризу усіх сфер його життєдіяльності.

Не варто говорити проте, що правоохоронні органи нашої держави не здатні здійснити таку хірургічну операцію із корупцією. На сайті "ОРД" періодично публікуються матеріали окремих авторів щодо незгоди із політикою власних керівників. Такі статті можна розцінювати по-різному. В той же час не потрібно до них ставитись скептично і категорично. В них є частка правди. Подібними матеріалами чесні працівники правоохоронних органів намагаються поставити бар'єр корупціонерам в органах влади.

Кримінальна спайка пронизує судові органи. Судді, що постійно виносять неправосудні вироки й рішення по кримінальних і цивільних справах, які масово скасовуються касаційними й наглядовими інстанціями, не несуть ніякої відповідальності за це. Тому необхідно законодавчо прийняти у якості одного з рішень визначення адміністративної й професійної відповідальності за чітко встановлену кількість скасованих судових рішень протягом шести місяців, одним із яких повинне стати позбавлення права бути суддею й займати посади на державній службі.