20.Цінові стратегії.

Стратегії цін на товари-новинки: 1.стратегія “зняття вершків” - встановлення максимально високої ціни на новий товар. Стратегія дає можливість підприємству швидко відшкодувати витрати на виробництво та реалізацію продукції, а в подальшому стабільно отримувати прибуток протягом тривалого часу. 2. Стратегія проникнення на ринок - встановлення низької ціни на новий товар з метою завоювання високої частки ринку. Її часто використовують підприємства, які виходять на нові ринки і прагнуть привернути увагу до своїх товарів та сформувати коло постійних покупців.

Умови встановлення високої ціни на новий товар: висока репутація підприємства, надзвичайно висока якість та унікальність його продукції, загальне визнання його товарної марки. Підприємство, що випускає на ринок захищену патентом новинку, може встановити високу ціну на неї за умов: спостерігається високий рівень поточного попиту з боку достатньо великої кількості покупців; висока ціна підтримає образ високої якості товару; висока початкова ціна не буде приваблювати нових конкурентів.

Щодо цін на нові товари-імітатори, аналоги яких вже існують на ринку, можуть бути використані різні стратегії по відношенню до показників «ціна – якість» з урахуванням кон'юнктури конкретного ринку

Якість/Ціна	Висока	Середня	Низька
Висока	Стратегія преміальних націнок	4. Стратегія глибокого проникнення	7. Стратегія переваг
Середня	Стратегія показного блиску	5. Стратегія середнього рівня	8. Стратегія доброякісності
Низька	Стратегія пограбування	6. Стратегія завищеної ціни	9. Стратегія дешевих товарів

Стратегії 2, 3 і 6 передбачають створення цінових переваг і

спрямовані на витіснення конкурента з діагональних позицій 1, 5, 9.

На відміну від них, стратегії 4, 7, 8 ілюструють завищення цін

відносно корисного ефекту продукції. Якщо фірма використає такі

стратегії в умовах розвинутого ринку, її клієнти відчують себе

уведеними в оману, що зашкодить репутації фірми

21. Встановлення остаточної ціни

Встановлення остаточної ціни товару - це процес, що складається з ряду взаємозалежних етапів, протягом яких підприємство обов'язково бере до уваги не тільки економічні, фінансові, а й психологічні чинники ціни.  Крім того, при встановленні остаточної ціни керівництво повинно зважати на реакцію на ціну з боку інших учасників ринкової діяльності (дистриб’юторів, власного персоналу фірми, конкурентів, постачальників, державних органів).

Складовою частиною процесу ціноутворення є система знижок, вживаних при встановленні остаточної ціни. Знижка – це доля ціни кінцевого продажу, який отримує підприємство (агент), що забезпечив цей продаж. Основна мета надання різного роду знижок – стимулювання збуту (великих об'ємів замовлень), зниження витрат на зберігання, залучення нових покупців і збереження постійних клієнтів, у відповідь дії на зниження цін конкурентів. Сьогодні підприємства використовують більше 20 видів різноманітних знижок. Розмір знижки (її верхня межа) повинен визначатися продавцем з врахуванням зіставлення приросту товарообігу і прибутку з втратами, що отримуються за рахунок зниження ціни.

перед призначенням остаточної ціни фірма повинна розглянути низку додаткових умов, до яких також належить психологія ціноутворення. Продавець повинен враховувати не тільки економічні, а й психологічні чинники ціни. Багато споживачів дивляться на ціну як на показник якості. Багатьом фірмам вдається збільшувати збут своєї продукції підвищенням ціни на свої товари, і ці товари будуть вважатися престижними. Існує ще неписаний закон, якого дотримуються майже всі продавці: ціна обов'язково повинна виражатися непарним числом. Наприклад, замість ціни $200 встановлюють ціну $ 199, і тоді для багатьох споживачів цей товар буде здаватися дешевшим.