10. Принцип дозованої педагогічної допомоги.

Одним із засобів досягнення успішного розв’язання учнем завдання є підказка – допоміжне завдання, яке є більш простим за змістом, але містить в собі принцип вирішення основного завдання (Дункер К., Пономарьов Я.О. та ін.). В навчально-виховному процесі в класах для дітей з ПМР особливо важливим є врахування ряду закономірностей, пов’язаних з умовами ефективності підказки в залежності від моменту її пред’явлення. Перш за все, науковцями встановлено, що підказка, яка надається учням до основного завдання, не має “навідного” впливу на його вирішення. Підказка ж після того, як учні деякий час працювали (хоч і безуспішно) над основним завданням, у 50% випадків приводила до успіху. Тому важливо дати учням змогу спочатку вирішити пред’явлене завдання самостійно.

Поряд з цим вчителеві також необхідно враховувати те, що в частини учнів із ПМР весь час потрібно підтримувати і зберігати інтерес до завдання та забезпечувати відносну новизну навідної підказки.

Серйозне значення для вчителя, який працює з дітьми з ПМР, для дітей є вміння правильно застосовувати пряму і непряму підказку. Пряма підказка стимулює учня до пошуку вирішення на основі узагальнення та переносу принципу з підказки на основне завдання. Непряма ж підказка стимулює несвідоме використання принципу розв’язання, викликаючи ефект творчого переживання при його знаходженні й усвідомленні.

У цьому розумінні застосування прямих підказок відповідає педагогічному методу навчання “за зразком”, а застосування непрямих в більшій мірі відповідає методам навчання, спрямованим на розвиток продуктивного (творчого) мислення. Звичайно, розв’язання завдань з використанням непрямої підказки для дітей із ПМР дуже складна робота, хоч і здійснюється з допомогою вчителя. Однак для дітей непряма підказка суб’єктивно виступає як їхнє самостійне досягнення, що має педагогічне значення. У початковій школі в роботі з дітьми із ПМР непряма підказка може вводитись, але поступово, починаючи з 2-3 класу, в залежності від рівня ЗНМ у дітей.

В роботах багатьох дослідників підкреслюється, що діти із ПМР відрізняються від дітей-олігофренів, перш за все, саме здатністю “брати допомогу”, значно підвищуючи під її впливом рівень виконання завдань. Тому розв’язання навчальних завдань за допомогою спеціально розробленої вчителем системи прямих і непрямих підказок повинно стати одним з психологічних принципів навчання дітей з ПМР.

Розробка системи педагогічної допомоги включає в себе також роботу з формування в учнів здібності до адекватного переносу засвоєних способів виконання завдань на розв’язання аналогічних. Операція вузького переносу в середині однієї теми дітям із ПМР (на відміну від більшості розумово відсталих) виявляється доступною і її необхідно якомога частіше застосовувати на уроці. Однак при цьому зазначимо, що здійснення широкого адекватного переносу в межах розділу проходить дуже складно. Це пояснюється тим, що у дітей, як правило, недостатньо сформованим є багатоаспектний аналіз, завдяки якому (у поєднанні з засвоєним способом дії) здійснюється широкий перенос.

На відміну від учнів з ПМР більшість розумово відсталих школярів не здатні як до вузького, так і до широкого адекватного переносу.

11. Принцип формування психологічного рівня розуміння мовлення як передумови осмисленого засвоєння навчального матеріалу.

Якщо діти з первинним порушенням розуміння мовлення є нечастим явищем у шкільній практиці, то з частковими і легкими розладами імпресивної сторони мовлення у всіх її ланках педагог зустрічається досить часто. Різноманітність проявів недоліків розуміння мовлення у дітей з ПМР є досить значною. Так, у складніших випадках при достатньому розумінні дітьми значень окремих слів і словосполучень може спостерігатись нерозуміння їх на фоні розгорнутого висловлювання. Іноді розуміння окремих слів утруднює дитину більше, ніж розуміння смислу фрази, тобто загальний смисл фрази сприймається нею легше, ніж ізольованих слів. Вловлюючи у звернені не всі звуки або слова з їх відтінками, дитина неадекватно на них реагує. В ряді випадків діти недостатньо розуміють слова, що мають однакову складову структуру і наголос, а також близькі за звучанням; відчувають труднощі в розумінні мовлення при зміні темпу висловлювання. Іноді діти просять повторити звернене до них мовлення і точно розуміють тільки те, що повторюється кілька разів, тобто одноразова інструкція є недостатньою для їх сприймання. У деяких випадках у них спостерігається знижена можливість охопити всю граматичну структуру (всі слова речення з їх граматичними зв’язками) і об’єднати їх в єдине ціле – в смисл речення. В результаті учні з труднощами проникають в смисл повідомлення, в його підтекст, що забезпечується особливою побудовою речення (тексту), а також його особливою інтонацією або мімікою й жестами, що супроводжують висловлювання.

Зрозуміло, що ці особливості мовлення дітей з ПМР не можуть не проявитись в їхній навчальній діяльності: від не завжди точного розуміння інструкції й невірного відтворення навчального матеріалу до відмови виконувати пред’явлені (класні чи домашні) завдання.

У зв’язку з цим вчителям, які працюють з дітьми з ПМР, необхідно обов’язково передбачити роботу з розвитку чи корекції в учнів процесу розуміння мовлення і розглядати цю роботу як формування у них передумов осмислення і розуміння навчального матеріалу. З цією метою застосовується система спеціальних завдань та ігор для розвитку різних рівнів розуміння мовлення, яка включає завдання з подолання недостатнього розвитку: 1) обсягу пам’яті, уваги і сприймання; розподілу уваги; 2) безпосереднього розуміння слів, словоформ, граматичних категорій, а також відношень, що приховані за граматичними конструкціями словосполучень і речень; 3) уміння визначати цілісність і зв’язність тексту, висловлювання, проникати в його прихований підтекст. Застосування таких завдань дасть змогу підвищити в учнів з ПМР рівень здібності точно розуміти семантику окремих слів, граматичних категорій та форм, словосполучень і різних видів речень; розвинути вміння “читати” міміку, паузи, інтонацію.

Отже, розглянуті психофізіологічні та психолого-педагогічні принципи є науковою основою навчання дітей з ПМР. Головними характеристиками принципів навчання, що застосовуються в навчальному процесі є їхня адекватність механізму вади