3. Рівновага в економіці обміну.

Припустимо, що трансакційні витрати дорівнюють нулю. Це означає, що обмін товарами не потребує витрат на пошук інформації, ведення домовленостей, вимірювання товарів, захист прав власності і т.п. Більше того, припустимо, що контрагенти добре знають переваги один одного.

Розподіл ресурсів ефективний тоді, коли заданий обсяг продукції, який випускається за певний період часу, розподіляється між споживачами таким чином, що стає неможливим поліпшити стан однієї особи без завдання шкоди іншій. Можна побудувати діаграму Еджворта для розподілу продуктів (Рис. ). Нехай одна з точок на кривій виробничих можливостей відповідає таким обсягам виробництва продуктів: Q_X = 400; Q_Y= 300. Ці продукти розподіляються між споживачами А та Б у пропорції, що відповідає точці С (рис. ).

Рис. . Аналіз розподілу за діаграмою Еджворта

Для визначення ступеня задоволення потреб споживачами А і Б проведемо через точку С відповідні криві байдужості U_А1 і U_Б1. Аналізуючи ситуацію, що склалася, можна дійти висновку про неефективність розподілу у точці С. Рухаючись по кривій байдужості U_А1, можна поліпшити стан споживача Б, не погіршуючи стану споживача А.

Розподіл заданого обсягу продукції між двома споживачами буде ефективним, коли він відповідатиме точкам дотику кривих байдужості цих споживачів (рис. ).

Оскільки у точках дотику нахили кривих однакові, то однакові також норми заміщення продуктів:

МRS_XY^A = МRS_XY^Б

Лінія АБ, що з'єднує всі можливі точки дотику кривих байдужості, які належать двом картам цих кривих, властивим для кожного окремого споживача, називається договірною лінією. Вона показує всі можливі ефективні варіанти розподілу двох благ між двома споживачами.

Рис. . Ефективність розподілу

Коли і ресурси, і продукція розподіляються таким чином, що неможливо поліпшити стан однієї особи без шкоди для іншої, досягається оптимальний, за Парето, розподіл ресурсів. Для досягнення такої ефективності неможливо отримання додаткового виграшу шляхом перерозподілу ресурсів або обміну продуктами між споживачами. Підкреслимо, що кожна точка на кривій контрактів є вищою не абсолютно, а відносно: тільки стосовно точок, що лежать поза кривою контрактів. Тому рух у напрямку кривої контрактів підвищує загальний добробут, у той час як рух уздовж кривої контрактів лише перерозподіляє загальний добробут між учасниками угоди.

На лінії контрактів виконується виведена нами раніше рівність:

МRS_XY^A = МRS_XY^Б = МRТ_XY

Для досягнення ефективності за Парето необхідно усунути будь-які можливості одержання додаткової вигоди від обміну. А це й припускає рівність граничних норм заміщення одного товару іншим у всіх споживачів, що беруть участь в обміні. Дотик кривої байдужості означає рівність граничних норм заміщення. У загальному виді це означає, що співвідношення цін обмінюваних товарів однакові для всіх учасників угоди.

Маючи у своєму розпорядженні безліч точок, ефективних за Парето, ми можемо побудувати криву споживацьких можливостей, або криву можливих корисностей (utility possibility curve) (Рис. ). Відкладемо на осі абсцис корисність споживача Б, а на осі ординат — корисність споживача А. Тоді крива контрактів може бути представлена як крива споживчих можливостей. Точка перетину кривої з віссю ординат відображає максимальну корисність для споживача А, а точка перетину з віссю абсцис - максимальну корисність для споживача Б. Точка нижче межі споживчих можливостей характеризує неефективний розподіл продуктів. Досягнення точки на кривій поліпшує стан обох. Точка вище кривої характеризує більш високу корисність для обох споживачів, однак при даних запасах благ вона поки недосяжна. Такий рівень корисності, можливо, буде досягнутий пізніше, але в цей час для цього не вистачає коштів.

Крива споживацьких можливостей показує, як корисність, що отримують споживачі, змінюється при всіх можливих варіантах розподілу ресурсів та виробленої продукції.

Рис. . Крива споживацьких можливостей

Кожна точка на кривій споживацьких можливостей відповідає ефективному варіанту розподілу продукту і ресурсів. Уздовж неї неможливо поліпшити стан однієї особи без заподіяння шкоди іншій.

Т

A

ільки конкурентний ринок здатний забезпечити таку ефективність. Усі інші моделі модифікують механізм розподілу, що призводить до певного недовикористання ресурсів та завищення цін на продукцію проти конкурентного ринку. Однак це не дає підстав однозначно оцінити чисту конкуренцію як взірець, а всі інші моделі як такі, що мають бути усунені. Кожна з них має певні позитивні наслідки свого функціонування, доповнює одна одну, а всі разом вони формують реальний механізм функціонування мікросистеми.