- •Тема 5. Підприємницька діяльність і поведінка виробника 44
- •Тема 1 Предмет і методи мікроекономіки.
- •1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •2. Предмет і методи мікроекономіки.
- •1. Мікроекономіка як складова частина теоретичної економіки.
- •2. Предмет і методи мікроекономіки.
- •Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінка споживача.
- •Корисність і проблема її виміру.
- •Закон спадної граничної корисності блага.
- •Рівновага споживача з кардиналістської позиції.
- •1. Корисність і проблема її виміру.
- •Закон спадної граничної корисності блага.
- •3. Рівновага споживача з кардиналістських позицій.
- •Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача
- •2. Криві байдужості, їх властивості.
- •3. Бюджетна лінія.
- •4. Оптимум споживача як модель раціонального споживацького вибору.
- •Тема 4. Аналіз поведінки споживача
- •2. Реакція споживача на зміну цін товарів.
- •3. Ефект заміщення (заміни) і ефект доходу
- •Загальний ефект ефект доходу Товар низької споживної цінності – звичайний
- •4. Використання функції корисності в ситуаціях з ризиком
- •Тема 5.Попит та пропозиція. Еластичність.
- •2. Пропозиція і закон пропозиції.
- •3. Взаємодія попиту та пропозиції. Ринкова рівновага.
- •4. Еластичність попиту та пропозиції.
- •Тема 5. Підприємницька діяльність і поведінка виробника.
- •1. Підприємство як суб'єкт ринку та виробничо-ринкова система.
- •2. Параметри підприємства як мікроекономічної моделі.
- •3. Частинна варіація факторів виробництва
- •4. Ізоквантна варіація факторів виробництва
- •5. Пропорційна варіація факторів виробництва
- •Тема 6. Витрати виробництва.
- •Витрати виробництва в короткостроковому періоді.
- •Витрати виробництва в довготривалому періоді.
- •1. Витрати виробництва в короткостроковому періоді.
- •К рива витрат у довгостроковому періоді показує мінімальні витрати виробництва будь-якого обсягу продукції, коли усі фактори виробництва змінні.
- •Тема 7. Ринок досконалої конкуренції.
- •1. Модель ринку досконалої конкуренції і її характеристики.
- •2. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді
- •3. Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді
- •1. Модель ринку досконалої конкуренції і її характеристики.
- •2. Ринкова поведінка підприємства в короткостроковому періоді.
- •3. Ринок досконалої конкуренції в довгостроковому періоді.
- •Тема 8. Монопольний ринок.
- •2.Монопольний ринок у короткостроковому і тривалому періодах.
- •3. Соціальна ціна монополії.
- •Тема 9. Олігополія.
- •Основні риси й особливості організації олігополії.
- •Теоретичні моделі олігополії.
- •1.Основні риси й особливості організації олігополії.
- •2.Теоретичні моделі олігополії.
- •Тема 9. Ринок монополістичної конкуренції
- •2. Ринкова поведінка монополістичного конкурента.
- •3. Нецінова конкуренція.
- •4. Ефективність монополістичної конкуренції
- •Тема 10. Ринок факторів виробництва .
- •3. Ринок капіталу.
- •Тема 11. Загальна рівновага та економіка добробуту
- •2. Ефективність у виробничій сфері
- •3. Рівновага в економіці обміну.
- •5. Зовнішні ефекти і їх економічний зміст
- •6. Суспільні блага і суспільний вибір.
- •7. Економічна роль держави в ринковій економіці.
- •Тема 12. Інституціональні аспекти ринкового господарства
- •2. Правові передумови для ринкових суб’єктів
- •3. Інституціональна природа сучасної фірми. Інституціональні структури у регулюванні економічної поведінки ринкових суб’єктів.
5. Зовнішні ефекти і їх економічний зміст
До цього часу вважалося, що на ринках усі витрати здійснюються виробниками, а ефекти від продукції одержують споживачі, що платять їх вартість. Але так буває не завжди.
Зовнішні ефекти (ефекти „третіх осіб”) - це ситуація, коли частина вигод або витрат, пов'язаних з виробництвом або споживанням продукту, впливає на тих, хто не є безпосереднім виробником або споживачем продукту.
Негативні зовнішні ефекти полягають у тім, що не всі витрати мають втілення в ціні (наприклад, витрати, пов'язані зі знешкодженням забруднювачів навколишнього середовища). А отже, частину витрат виробник перекладає на „третіх осіб”, зменшуючи свої власні витрати. Це приведе до надвиробництва і надспоживання таких благ, оскільки пропозиція виробника формується без урахування частини витрат, тобто крива пропозиції зміщується праворуч.
Позитивні зовнішні ефекти полягають в одержанні додаткових вигод від блага особами, що не платять за нього. Пасіка дає вигоду також фермерам, освіта, упоряджена приватна територія, протиповітряна оборона, протипожежна охорона матеріальних благ є джерелами позитивних зовнішніх ефектів. Наявність позитивних зовнішніх ефектів слугує причиною недооцінки корисності блага, тобто не усі вигоди від нього знаходять відображення в ціні, у такий спосіб не усі вигоди враховуються при формуванні попиту споживача. У результаті крива попиту зміщується ліворуч, а обсяг рівноваги буде відповідати „недоспоживанню” і „недовиробництву” блага.
Негативні зовнішні ефекти (Рис. ). Введемо такі поняття:
Сукупні зовнішні витрати (ТЕС) - витрати, що перекладаються на „третіх осіб” і не відшкодовуються виробником.
Сукупні індивідуальні витрати (ТРС) – витрати, що відшкодовуються виробником.
Сукупні суспільні витрати (TSC) – сума витрат на виробництво блага і витрат, пов'язаних з негативними зовнішніми ефектами, що виникають при цьому.
TSC = TPC + TEC
Граничні зовнішні витрати (MEC) – зміна сукупних зовнішніх витрат ТЕС, що припадає на одиницю зміни обсягу виробництва
MEC = TEC/Q
MSC = TSC/Q;
MSC = MEC + MPC.
На досконало конкурентному ринку МС – крива S; у галузі n-фірм:
S = S1 + S2 + … + Sn .
M U – крива D; на ринку n-споживачів:
D = D1 + D2 + … + Dn ...
МРС – галузева пропозиція за умови, що виробники не повинні відшкодовувати витрати на знешкодження забруднювачів. E1 – точка рівноваги.
MSC – пропозиція при обов'язковості знешкодження забруднювачів за рахунок виробників. E2 – точка рівноваги. Проте, ринкова рівновага - у т.E1, де MSC ≠ MU.
Рис. Негативний зовнішній ефект
Рівновага характеризується більшим обсягом
виробництва і меншою ціною і не є ефективною з погляду суспільства (Рис. ). Витрати – SBE2E1. Неефективність ринкового механізму названа фіаско ринку. Його причина – негативні зовнішні ефекти.
Позитивні зовнішні ефекти (Рис. ). Терміни:
Індивідуальна корисність (PU) – корисність безпосереднього споживання блага.
Зовнішня корисність (EU) – додаткова корисність для „третіх осіб” за рахунок позитивних зовнішніх ефектів.
Суспільна корисність (SU): SU = PU + EU
MPU - гранична індивідуальна корисність;
MEU – гранична корисність для „третіх осіб”, що не платять за блага;
M SU – гранична суспільна корисність.
Фіаско ринку є наслідком позитивних зовнішніх ефектів.
Е
MSU=MPU+MEU
MPU
Q
Рис. Позитивний зовнішній ефект
із суспільною рівновагою (Рис. ).
Методи виправлення недоліків ринкового механізму, причиною яких є зовнішні ефекти: адміністративні методи – квоти на виробництво і забруднювачі, податки, штрафи, заборона викидів (усе, що зсуває криву пропозиції ліворуч) – для негативних зовнішніх ефектів.
Для позитивних зовнішніх ефектів – коригувальні субсидії (усе, що зсуває криву попиту праворуч), підтримка навчальних закладів, стипендії (усе, що зсуває криву пропозиції праворуч).
Одна з причин виникнення зовнішніх ефектів – суспільна власність. Коуз: інтерналізація зовнішніх ефектів (перетворення зовнішніх ефектів у стимулюючі або стримуючі фактори поведінки кожного виробника або користувача) значною мірою досягається шляхом уведення прав власності на суспільні блага.
Теорема Коуза: коли права власності визначені, а трансакційні витрати дорівнюють нулю, проблема зовнішніх ефектів може бути знята за допомогою індивідуальних угод.
Обмеження використання теореми Коуза: невелика кількість зацікавлених осіб під час укладання угод.
Практичне використання висновків теореми Коуза.
Якщо досягнуто загальної згоди про рівень шкідливих викидів, то виникає можливість вимагати від виробників, що забруднюють навколишнє середовище, щоб вони купували ліцензію або «право» на шкідливі викиди.
Держава має можливість сформувати ринок прав на забруднення природного середовища: продаж прав на забруднення у формі ліцензій на шкідливі викиди установить ціну забруднення, що буде стимулювати фірми до його зниження.
Q – кількість ліцензій або кількість дозволених одиниць шкідливих викидів.
Захисники навколишнього середовища або суспільство мають можливість підвищувати ціну, щоб купити ліцензії в тих, хто його забруднює. Це дозволить зменшити кількість ліцензій у обігу і тим самим впливати на рівень забруднення.