Порядок виконання роботи

1. Вивчити будову та порядок вимірювань деталей гладкими мікрометрами.

2. Освоїти прийоми та відпрацювати уміння вимірювання розмірів деталей із використанням методів безпосередньої оцінки (гладкий мікрометр).

3. Виміряти плоскопаралельні кінцеві міри довжини мікрометром, збільшуючи розмір від мінімального до максимального.

4. Обчислити похибку вимірів і, порівнявши її з допустимим, зробити висновок про результати перевірки.

5. Оформити звіт та дати усні відповіді на контрольні запитання.

Контрольні запитання

1. Описати будову гладкого мікрометра та показати його основні частини.

2. Як виконується перевірка нульового показання мікрометра?

3. Як виконується відлік показів на мікрометричних інструментах?

4. Чому дорівнює ціна поділки мікрометричних інструментів і як вона визначається?

5. На які види поділяються мікрометричні інструменти і яке вони мають призначення?

6. Наведіть приклади різних методів вимірювання.

7. Чи можна ціну поділки приладу приймати за точність вимірю­вання? Поясніть.

8. Назвати метрологічні показники засобів вимірювання.

9. Що називають похибкою вимірювання і які фактори її обумовлюють?

10. Як встановлюється індикаторна та важільна скоби на "нуль".

11. Виконайте установку мікрометра за наступними розмірами: 10,15; 18,56; 12,42; 12,92; 5,23 мм.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

Вимірювання розмірів і визначення відхилень форми циліндричних отворів за допомогою індикаторних та мікрометричних нутромірів

Мета: вивчити будову індикаторного і мікрометричного нутро­мірів; набути практичних навичок вимірювання розмірів та відхилень форми поверхонь деталей індикаторними та мікрометричними нутромірами; набути практичних нави­чок визначення придатності деталей.

Обладнання та матеріали: мікрометричний нутромір, індикатор­ний нутромір, зразки деталей.

Теоретичні відомості

Мікрометр для внутрішніх вимірювань (рис. 4.1) не має скоби. Вимірювальними поверхнями в ньому є поверхні губок 2 і 3, одна з яких з’єднана з мікрометричним гвинтом 1, а друга зі стеблом 4.

На відміну від мікрометра для зовнішніх вимірювань ну­льова позначка поздовжньої шкали мікрометра для внутрішніх вимірювань розташована не зліва, а справа, а цифри йдуть справа на ліво, тому потрібно набути певних вмінь відліку показів за шкалами такого мікрометра.

Рис. 4.1. Мікрометр для внутрішніх вимірювань: 1 – мікрометричний гвинт; 2 і 3 – вимірювальні поверхні губок; 4 – стебло.

Мікрометри для внутрішніх вимірювань виготовляють з межами вимірювань від 5 до 30 мм і від 30 до 55 мм.

Для вимірювання внутрішніх розмірів понад 50 мм застосовують мікрометричні внутрішньоміри.

Мікрометричний внутрішньомір (рис. 4.2.) застосо­вується для вимірювання внутрішніх розмірів. Він являє собою звичайну мікрометричну головку А і складається з стебла 4, мікрометричного гвинта 7, з’єднаного з корпусом барабана 5 гайкою 6. Мікрометричний гвинт закріплюється стопором 3. На різьбу наконечника 1 нагвинчується захисна гайка 2 і змінні подовжувачі для збільшення межі вимірювання (рис. 4.3).

Рис. 4.2. Мікрометричний внутрішньомір. 1 – нерухомий наконечник; 2 – захисний ковпачок; 3 – стопор; 4 – стебло; 5 – барабан; 6 – ковпачкова гайка; 7 – мікрометричний гвинт.

Межа вимірювання мікрометричною головкою знаходиться в межах від 75 до 88 мм (при вимірюванні розмірів до 600 мм) і від 75 до 100 мм (при вимірюванні розмірів понад 600 мм).

Рис. 4.3 Рис. 4.4

Для встановлення мікрометричної головки внутрішньоміра на нуль передбачена спеціальна установочна міра у вигляді скоби (рис. 4.4) відстань між поверхнями скоби дорівнює нижній межі вимірювання внутрішньоміра (75 мм).

Перевірка внутрішньоміра і установка його на нуль виконується аналогічно перевірці мікрометра.

Правильне положення мікрометричного нутроміра знахо­дять його похитуванням при легкому контакті вимірювальних поверхонь з деталлю (рис. 4.5).

Рис. 4.5

При вимірюванні внутрішньомір вставляють в отвір, відсто­поривши мікрометричний гвинт, обертанням барабана приводять вимірювальні наконечники у дотикання з стінками отвору. Правиль­не положення внутрішньоміра в отворі визначається найменшим розміром у площині його осі (у площині, паралельній до осі отвору) і найбільшим розміром у площині, перпендикулярній до осі внутрішньоміра (перпендикулярній до осі отвору) (рис. 4.6).

Рис. 4.6. Положення внутрішньоміра в отворі

Для визначення відхилення форми отвору в поперечному перерізі, потрібно виміряти його розміри в декількох напрямах І–І, II–II і т.д., а для визначення відхилення форми отвору у поздовжньому перерізі – в перерізах 1–1, 2–2 і 3–3 (рис. 4.6).