- •Передмова
- •Вимірювання фізичних величин. Розрахунок результатів та похибок вимірювань
- •Теоретичні відомості
- •Класи точності приладів вимірювання
- •Порядок виконання роботи
- •Приклади розв’язування задач
- •Задачі і вправи для самостійної роботи студентів
- •Контрольні запитання
- •Контроль лінійних розмірів за допомогою штангенінструментів
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Вимірювання розмірів і визначення відхилень форми поверхонь гладких циліндричних деталей з допомогою гладких мікрометрів
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Вимірювання розмірів і визначення відхилень форми циліндричних отворів за допомогою індикаторних та мікрометричних нутромірів
- •Теоретичні відомості
- •Читання показів
- •Підрахунок дійсних розмірів
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Вивчення засобів і методів вимірювання кутів деталей
- •Теоретичні відомості
- •Відлік показань
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Повірка засобів вимірювальної техніки по плоскопаралельним кінцевим мірам довжини
- •Теоретичні відомості
- •Міри лінійних і кутових величин
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Визначення номінальних розмірів, граничних відхилень та допусків
- •Теоретичні відомості
- •Посадки з зазором
- •Посадки з натягом
- •Позначення допусків на кресленнях
- •Порядок виконання роботи
- •Вибір квалітетів (допусків)
- •Вибір посадок
- •Вибір посадок з використанням таблиць допусків і посадок
- •Вибір посадок методом аналогії
- •Вибір посадок розрахунковим методом
- •Порядок виконання роботи
- •Складання геометричної схеми розмірного ланцюга
- •Задачі розмірного аналізу
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Вивчення основних параметрів різьбового з’єднання та їх впливу на взаємозамінність
- •Теоретичні відомості Основні параметри різьбового з’єднання та їх вплив на взаємозамінність
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Вивчення засобів і методів вимірювання та контролювання точності різьби метричної циліндричної
- •Теоретичні відомості
- •Методи і засоби контролю різьб
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Вибір посадок шпонкових з’єднань
- •Теоретичні відомості
- •Система допусків і посадок шпонкових з’єднань
- •Шпонкові з’єднання з призматичними шпонками
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Вибір посадок підшипників кочення на вали та в корпуси
- •Теоретичні відомості
- •1 − Зовнішнє кільце;
- •3 − Шарик; 4 – сепаратор
- •Види і характер навантаження кілець підшипників
- •Допуски і посадки підшипників кочення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Система показників якості. Методи визначення показників якості. Управління якістю
- •Теоретичні відомості Система показників якості
- •Контроль якості. Методи визначення показників якості
- •Управління якістю
- •Контрольні запитання
- •Література
- •14013, Вул. Гетьмана Полуботка, 53, к. 208.
Читання показів
75мм+3мм+0,21мм=78,21мм 75мм+200мм+100мм+6мм+0,16мм=381,16 мм.
75мм+200мм+150мм+50мм+25мм+11мм+0,5мм+0,26мм=511,76мм.
Рис. 4.7
Індикаторні внутрішньоміри застосовуються для вимірювання отворів відносним методом. Індикаторний внутрішньомір (рис. 4.8) складається з індикаторної головки 1, вставленої в трубку 3 корпуса 7, в якому розташований вузол передавального механізму. Вимірювальний стержень 9 зв’язаний з проміжним вимірювальним рухомим стержнем 4 через двоплечий Г-подібний важіль 5, який обертається на осі шарніра 6. Якщо натиснути на вимірювальний стержень 9, то він переміститься вправо і подіє на нижнє плече двоплечого важеля 5, поверне його проти напрямку руху стрілки годинника і своїм верхнім плечем перемістить проміжний стержень 4 вгору, який в свою чергу подіє на вимірювальний стержень 2 вимірювальної головки, перемістить його також вгору, що викличе переміщення стрілки індикатора вправо. Величину переміщення рухомого вимірювального стержня 9 відлічують за показами стрілки вимірювальної головки 1.
Рис. 4.8. Індикаторний внутрішньомір:
1 – індикаторна головка;
2 – вимірювальний стержень індикатора;
3 – трубка корпуса;
4 – проміжний вимірювальний стержень;
5 – двоплечий Г-подібний важіль;
6 – вісь двоплечого важеля;
7 – корпус;
8 – центрувальний місток;
9 – рухомий вимірювальний стержень;
10 – трійник;
11 – контргайка;
12 – переставний вимірювальний стержень;
13 – затискний гвинт індикатора;
14 – стопорний гвинт.
З протилежного боку корпуса 7 внутрішньоміра розташований переставний стержень 12, який затискається контргайкою 11 і служить для встановлення внутрішньоміра на необхідний розмір Б. Повний комплект переставних стержнів дає змогу вимірювати розміри отворів діаметром від 18 до 1000 мм.
Для того, щоб вимірювальна головка спрацьовувала, розмір Б повинен бути більшим за діаметр вимірюваного отвору, тобто вимірювальному приладові повинен бути наданий певний натяг (півтора оберту стрілки індикатора). Натяг потрібний для того, щоб індикатор міг показувати як додатні так і від’ємні відхилення діаметра отвору.
При застосуванні внутрішньомірів з індикаторами годинникового типу з ціною поділки і=0,01мм гранична похибка вимірювання за нормою становить 1,5і – при межах вимірювання від 18 до 50 мм і 2і – при межах вимірювання понад 50 до 1000 мм.
Перш ніж вимірювати внутрішні розміри індикаторний внутрішньомір потрібно встановити на номінальний (або на найменший граничний) розмір виробу. Встановлення внутрішньоміра на заданий розмір можна провадити за атестованим кільцем (рис. 4.9), за блоком кінцевих мір довжини з боковичками, закріпленим у струбцині (рис. 4.10) чи за мікрометром (рис. 4.11).
Рис. 4.9 Рис. 4.10 Рис. 4.11
При встановленні внутрішньоміра в нульове положення за гладким мікрометром, мікрометр потрібно закріпити в стояку. Перевірити і, при необхідності, встановити мікрометр на нуль.
Після цього повертанням барабана мікрометра за тріскачку, встановити на шкалах мікрометра номінальний (або найменший граничний) розмір вимірюваного отвору і затиснути стопор мікрометричного гвинта мікрометра. Ввести вимірювальні стержні внутрішньоміра між поверхнею п’ятки і гвинта мікрометра.
Нерухомий вимірювальний стержень внутрішньоміра потрібно легенько притиснути до п’ятки, рухомий – привести в дотикання з вимірювальною поверхнею гвинта мікрометра, загвинчуючи чи відгвинчуючи змінний стержень внутрішньоміра. Стрілка індикатора при цьому повинна здійснити півтора оберти, щоб при вимірюванні вона працювала в межах другого оберту. У внутрішньомірів зі змінними вставками без різьби слід підібрати з набору вставок вставку відповідно до вимірюваного розміру.
При похитуванні необхідно відшукати точку повертання стрілки індикатора від крайнього правого її відхилення і в цьому положенні встановити індикатор на нуль. Для цього слід повернути циферблат за ободок до збігання нульової позначки шкали з кінцем стрілки індикатора. Після цього ще раз похитати внутрішньомір і переконатися, чи в крайньому правому положенні стрілки вона збігається з нульовою позначкою шкали. При необхідності знову індикатор встановити на нуль. Після цього вивести внутрішньомір з мікрометра.
Для вимірювання діаметра отвору внутрішньомір вводять у вимірюваний отвір з невеликим нахилом до осі отвору. Спочатку вводять рухомий вимірювальний стержень з центрувальним місточком, а потім, випрямляючи внутрішньомір, вводять переставний вимірювальний стержень. Незначним похитуванням внутрішньоміра знаходять крайнє праве положення стрілки індикатора, що відповідає дійсному діаметру отвору.
Покази стрілки індикатора в цьому разі можуть бути як додатні (якщо стрілка відхиляється вліво від нуля), так і від’ємні (якщо стрілка відхиляється вправо від нуля). Діаметр отвору в такому разі дорівнюватиме алгебричній сумі установочного розміру за мікрометром або за блоком кінцевих мір і величини відхилення стрілки, визначеної за шкалою індикатора.
Індикаторні внутрішньоміри використовують не тільки для вимірювання відхилень розмірів отворів, але й для вимірювання відхилень їх форми.
Для вимірювання відхилення форми отвору в поперечному перерізі (овальність), потрібно виміряти діаметр отвору в декількох напрямах до одержання найбільшого або найменшого значення. Потім внутрішньомір (або деталь) повернути ще на 90° і визначити розмір в цьому напряму. Овальність визначають як різницю одержаних найбільшого і найменшого значень діаметра отвору.
Для визначення відхилень форми циліндричного отвору в повздовжньому перерізі: відхилення від паралельності твірних (конусоподібність) і відхилення від прямолінійності твірних (бочкоподібність чи вгнутість) вимірювання слід провадити в трьох перерізах, які рівномірно розташовані вздовж осі отвору. За величину відхилення форми отвору в поздовжньому перерізі приймають алгебраїчну різницю між найбільшим і найменшим показами індикатора.