- •1. Зародження літературозн. Як поетики та риторики в Античність.
- •2. Основні ідеї «Поетики» Аристотеля.
- •3. Унормованість поетичної творчості Горацієм у «Посланні до Пісонів».
- •4. Н. Буало як теоретик класицизму.
- •5. Розвиток нормативних поетик в Європі та в Україні.
- •6. Початок філософсько-естетичних рефлексій щодо літератури.
- •7. Зародження та розвиток академічного літературознавства.
- •8. Основні течії академічного літературознавства у першій половині 19 ст.
- •9. Академічне літературознавство в 2-й половині 19 ст.
- •10. Якісні перетворення у літературознавстві кінця 19 – початку 20 ст.
- •15. Творчість ф.Ніцше: конц. Аполонів (а). Та діонісій (д). Початків у мистецтві.
- •14. Філософські основи європейського модернізму та їхнє відображення в літературознавстві.
- •11,12 Літературознавство і літ.Критика доби модернізму і хХст.
- •13. Сучасні розгалудження науки про літературу.
- •17. Основні ідеї Бергсона: значення інтуїції для художньої творчості та пізнання.
- •20. Поступ герменевтики у працях Гадемара.
- •18. Розвиток герменевтики як методології пізнання художнього тексту.
- •16. Специфіка аналізу мистецьких творів і літературного процесу із застосуванням концептів Ніцше.
- •17. Основні ідеї Бергсона: значення інтуїції для художньої творчості та пізнання.
- •19. Концепти р. Інгардена щодо форми пізнання літературного твору.
- •16. Специфіка аналізу мистецьких творів і літературного процесу із застосуванням концептів Ніцше.
- •21. Психоаналіз з. Фройда та його вплив на літ-во
- •22. Вчення про Едіпів комплекс та науку про літ-ру
- •23. Потяг до смерті (танатос) та втілення його у практиці майстрів красного письменства
- •24. Теорія архетипів к.Г. Юнга: вплив на розвиток архетипної критики
- •31. Подальший розвиток ідей Бахтіна (концепція інтертекстуальності Крістевої)
- •32. Структуралізм як дослідницький метод у літ-стві.
- •33. Структуралістський етап творчості Барта.
- •34. Наратологія як наука про оповідні структури.
- •35. Методологія семіотичних студій у літературознавстві.
- •36. Особливості семіотики ю.Лотмана та представників Тартуської школи.
- •39. Деконструктивістські стратегії ж.Дерріди.
- •40. Роль і місце теорії літератури в контексті гуманітарних наук за Поль де Маном.
- •46 Поняття література та літературність
- •47 Образна природа мистецтва слова
- •48 Взаємовідносини худ літ ті її реципієнта в історичній площині
- •49 Основні функції художньої словесності
- •50 Основні види худ літ в історичній площині й сучасної худ літ.
- •51. Історизм поняття автор.
- •52. Автор у творі й автор як реальна особа.
- •53. Реципієнт: слухач, глядач, читач.
- •54. Що таке «історія літ-ри»: різні концепти витлумачення цього поняття.
- •55. Особл – ті визначення літературної епохи й літературної доби.
- •56. Різні концепції поняття «літературний стиль»
- •57. Традиційний науковий апарат вивчення курсу «Історія літератури» та його можливі інтерпретації.
- •58. Парадигма літературного процесу д. Чижевського
- •59. Основні стадії розвитку літератури в Європі та Америці. Специфіка ін. Регіонів
- •60. Модернізм у художній літературі кінця 19-20 ст.
50 Основні види худ літ в історичній площині й сучасної худ літ.
Висока, канонічна класика; белетристика;масова – 19ст.
Для греків масові вистави – поєд 3 видів мистецтва; з’являється друкарський станок – кожна людина може придбати книгу, освіта стає масова, всі вміють і хо читати, з’яв. висока, сер. і масова літ-ра.
Висока – світова класика (для європейців европ. класика); регіональна класика – національна клас., канон нац.. літ-ри, до фр лір-ри звертається японська; світова – рос- Толстой, достоєвський, Чехов – входять до світов класики+ Пушкін з Євгенієм Онєгіним і Піковою дамою+ Гоголь; Національна не пов’язана з програмою в школі, ун-ті
Белетристика – 19ст з’яв. Значить літ-ра, яка друкується зараз, Бальзак. Діккенс, Твен, По, – заробляли літературою на життя,
З’яв. жанри масової літератури – пригодницько-істор роман, жанр-детектив, істор тексти, фентезі, жіночий роман, на масовій лір-рі – заробляти! Найбільш розвин в Росії, Америці+ весь англомовний світ, Індії. Китаї, де є свій вн ринок, ; масова літ-ра – індустріальне виробництво, дуже часто колективна
51. Історизм поняття автор.
До того, як критика стала предметом індустрії, було відсутнє поняття авторського права(інтертекстуальність)
Мішель Фуко, Барт – концепція смерті автора(повна інтертекстуальність)
Фуко «Що таке автор»
Автор не «виражає себе» у письмі
Автор помер і трактується Фуко як «що», а не як «хто»
автор усмертнює власний текст, я якому зникає авторська індивідуальність і разом з нею щось таке, як «твір» і «письменство», відавторське письмо.
«автор» є тільки певною функціональною засадою(автор-функція – своєрідний вимір дискурсу, в якому діють обмеження, вибір, винятки, тобто вільна циркуляція значень)
Суспільство може обійтися без автора особи
Авто – ідеологічна фігура, що може характеризувати стиль
Ім’я автора виконує певну роль щодо наративного дискурсу, утверджуючи класифікаційну функцію. Таке імя припускає групування в цілісність певної кількості текстів, їх визначення та розрізнення методом протиставлення іншим текстам.
Барт «Смерть автора»
В письмі руйнується будь-яке уявлення про голос,джерело. В письмі втрачається сам ототожніть, і в першу чергу тілесна тотожність того, хто пише.
Якщо про будь-що розповідається заради розповіді – голос відривається від совог джерела, для автора наступає смерть і починається письмо.
Сучасний текст створюється та читається таким чином, що автор усувається на всіх його рівнях
Сучасний скриптор народжується одночасно з текстом, в нього немає ніякого буття до та поза письмом, віен не той суб’єкт, по відношеню до якого книга була в предикатом
Будь-який текст завжди пишеться тут і зараз
Рука скрип тора втрачає зв'язок з голосом, виконує лише суто начертальний жест
Коли тексту присвоюється автор – він наділяється кінцевим значенням, тобто замикається