- •1. Зародження літературозн. Як поетики та риторики в Античність.
- •2. Основні ідеї «Поетики» Аристотеля.
- •3. Унормованість поетичної творчості Горацієм у «Посланні до Пісонів».
- •4. Н. Буало як теоретик класицизму.
- •5. Розвиток нормативних поетик в Європі та в Україні.
- •6. Початок філософсько-естетичних рефлексій щодо літератури.
- •7. Зародження та розвиток академічного літературознавства.
- •8. Основні течії академічного літературознавства у першій половині 19 ст.
- •9. Академічне літературознавство в 2-й половині 19 ст.
- •10. Якісні перетворення у літературознавстві кінця 19 – початку 20 ст.
- •15. Творчість ф.Ніцше: конц. Аполонів (а). Та діонісій (д). Початків у мистецтві.
- •14. Філософські основи європейського модернізму та їхнє відображення в літературознавстві.
- •11,12 Літературознавство і літ.Критика доби модернізму і хХст.
- •13. Сучасні розгалудження науки про літературу.
- •17. Основні ідеї Бергсона: значення інтуїції для художньої творчості та пізнання.
- •20. Поступ герменевтики у працях Гадемара.
- •18. Розвиток герменевтики як методології пізнання художнього тексту.
- •16. Специфіка аналізу мистецьких творів і літературного процесу із застосуванням концептів Ніцше.
- •17. Основні ідеї Бергсона: значення інтуїції для художньої творчості та пізнання.
- •19. Концепти р. Інгардена щодо форми пізнання літературного твору.
- •16. Специфіка аналізу мистецьких творів і літературного процесу із застосуванням концептів Ніцше.
- •21. Психоаналіз з. Фройда та його вплив на літ-во
- •22. Вчення про Едіпів комплекс та науку про літ-ру
- •23. Потяг до смерті (танатос) та втілення його у практиці майстрів красного письменства
- •24. Теорія архетипів к.Г. Юнга: вплив на розвиток архетипної критики
- •31. Подальший розвиток ідей Бахтіна (концепція інтертекстуальності Крістевої)
- •32. Структуралізм як дослідницький метод у літ-стві.
- •33. Структуралістський етап творчості Барта.
- •34. Наратологія як наука про оповідні структури.
- •35. Методологія семіотичних студій у літературознавстві.
- •36. Особливості семіотики ю.Лотмана та представників Тартуської школи.
- •39. Деконструктивістські стратегії ж.Дерріди.
- •40. Роль і місце теорії літератури в контексті гуманітарних наук за Поль де Маном.
- •46 Поняття література та літературність
- •47 Образна природа мистецтва слова
- •48 Взаємовідносини худ літ ті її реципієнта в історичній площині
- •49 Основні функції художньої словесності
- •50 Основні види худ літ в історичній площині й сучасної худ літ.
- •51. Історизм поняття автор.
- •52. Автор у творі й автор як реальна особа.
- •53. Реципієнт: слухач, глядач, читач.
- •54. Що таке «історія літ-ри»: різні концепти витлумачення цього поняття.
- •55. Особл – ті визначення літературної епохи й літературної доби.
- •56. Різні концепції поняття «літературний стиль»
- •57. Традиційний науковий апарат вивчення курсу «Історія літератури» та його можливі інтерпретації.
- •58. Парадигма літературного процесу д. Чижевського
- •59. Основні стадії розвитку літератури в Європі та Америці. Специфіка ін. Регіонів
- •60. Модернізм у художній літературі кінця 19-20 ст.
52. Автор у творі й автор як реальна особа.
Кожен текст створює свій образ автора.
Всезнаючий автор все знає про своїх героїв
Може розповідати від 1 особи і ховатися за головним персонажем
Може розповідати від1 особи, а ховатися за 2-рядними персонажами
Ліричний герой не обов’язково співіснує з автором
Автор іноді містифікує себе, створює свій образ
53. Реципієнт: слухач, глядач, читач.
Реципієнт спочатку був слухачем – став глядачем – читачем, в деякій мірі залишаючись слухачем і глядачем.
Характер художньої рецепції визначається не лише художнім текстом, але й особливостями реципієнта.
Рівень реципієнта:
Елітарний (має вищу гуманітарну освіту)
Белетристика
Масова
54. Що таке «історія літ-ри»: різні концепти витлумачення цього поняття.
Сучасна гуманітарна думка ставить під питання проблему існування історії літератури, проблему на яких методологічних засадах її вивчати. Іст літ може бути історією генералів-письменників, які увійшли в (генеральний) національний канон.
Вивч іст. літ як: 1)саморух дух форми 2)каталог
Історія літуреатури вичає літературні явища, події, факти, імена з погляду їх руху в часі і просторі. «Чистого» історика літератури має цікавити насамперед літер процес: фіксація творій, подій, письменників, літературних угруповань, шкіл, напрямів, течій… однак на парктиці такого не буває, як не буває історії літер-ри в ї чистому вигляді. Адже осмислення літер процесу неможливе без узагальнень, висновків, порівнянь, спроби вивести певні закономірності тощо. А це вже функції теорії літератури.
Історія літер постійно відштовхується від тих загальних положень і принципів, що їх розробляє теорія літ. Іст літ-ри використовує понятійний і термінологічний апарат теоретика для простеження історико-літературного процесу як закономірного поступального руху від минулого до сучасності. Для історії літер бажаною є постійна взаємодія з наукою, що досліджує сучасний літер процес, тобто з критикою.
Іст літер – займається дослідженням худ літер в істор аспекті від її зародження до наших днів. Включає в себе численні історії окремих національних літератур. В поле зору іст літер потрапляють зв’язки з іншими літературами, різного виду взаємовпливи. Іст літер кожного народу поділяється на декілька періодів.
Істо́рія літерату́ри — галузь науки про літературу, яка досліджує її розвиток у зв'язку з розвитком суспільства та його культури, прагнучи виявити внутрішні закономірності літературного процесу.
Вона включає в себе численні історії окремих національних літератур, як старих, що мають багатовікову традицію, так і новітніх, розвиток яких обмежується десятками років. Спираючись на здобутки філософії, естетики, теорії літератури, ретельно простежуючи всю сукупність художніх творів, їх сприймання читачами і критичні оцінки, історики літератури описують динаміку літературно-мистецького життя, літературних напрямів і течій, виявляють значення творчості письменників, їх окремих творів для читачів епохи, в яку ці твори постали, і для наступних поколінь.