Структура суспільного виробництва
Суспільне виробництво
Матеріальне виробництво
Нематеріальне виробництво
Виробництво
матеріальних благ
Виробництво
матеріальних
послуг
Виробництво
нематеріальних
послуг
Виробництво нематеріальних благ
Сфера послуг
Інфраструктурне виробництво
Рис. 1 Структури суспільного виробництва
Сектори (ланки) матеріальної сфери поділяють на галузі – крупні і вузькі. Наприклад, промисловість складається з металургії, хімічної, машинобудівної галузей, а сільське господарство – з рослинництва і тваринництва. У нематеріальній сфері виділяють п’ять ланок:
апарат органів державного та громадського управління;
житлово-комунальне господарство і побутове обслуговування;
охорона здоров’я, спорт, соціальне забезпечення;
освіта, культура, наука, мистецтво;
сфера фінансів, кредитування, страхування.
Найголовніші з них – освіта, наука, охорона здоров’я та ін. Кожна з цих сфер виконує певні функції. Матеріальна – забезпечує саму себе, невиробничу сферу та населення різноманітними засобами виробництва, товарами та послугами, а нематеріальна – в основному, послугами матеріального та нематеріального характеру. Співвідношення між цими сферами, як правило, характеризується показниками (кількісними, абсолютними та відносними) зайнятості. У розвинених країнах світу це співвідношення має тенденцію до збільшення питомої ваги невиробничої (до 55 - 65%) і зменшення виробничої сфери в усьому народному господарстві. У невиробничій сфері України і нині зайнято працівників набагато менше, ніж у розвинених країнах – близько 26%. Це свідчить про недосконалість структури господарства України. Адже саме рівень розвитку невиробничої сфери є важливим показником соціально-економічного прогресу.
Міжгалузеві територіальні комплекси – це підсистеми інтегральних територіально-господарських комплексів і, в багатьох випадках, відповідних їм народногосподарських комплексів. Так, паливно-енергетичний комплекс Донбасу є одночасно елементом галузево-компонентної структури цього економічного району і підсистемою паливно-енергетичного комплексу України.
Серед територіальних міжгалузевих комплексів виділяють спеціалізовані та багатогалузеві. Вони поділяються на регіональні та локальні. Так, в багатогалузевому агропромисловому комплексі Київського регіону взаємопов’язано функціонують такі галузеві утворення (підсистеми): льонопереробний, овочепереробний, хмелепереробний, цукропереробний, картоплепереробний, зернопереробний, молокопереробний, м’ясопереробний. Будь-який спеціалізований агропромисловий комплекс виступає елементом міжгалузевої структури багатогалузевого АПК.
Регіональні міжгалузеві комплекси розглядаються на макро-, мезо- і мікрорівнях. Міжгалузевий регіональний комплекс можна визначити як сформоване територіальне поєднання взаємопов’язаних галузей і виробництв у економічних районах, вузлах, центрах, завдяки яким може забезпечуватися максимальний ефект при найменших витратах.
Досягнення таких результатів з урахуванням закономірності комплексності потребує якомога раціональнішого підбору взаємопов’язаних галузей, підприємств і виробництв, забезпечення економічно ефективних пропорцій їхнього розвитку, оптимальних розмірів підприємств з урахуванням державних інтересів та відповідно до наявних на місцях природних і економіко-географічних умов.
Міжгалузевий комплекс – це сукупність галузей і виробництв, що об’єднані спільною господарською функцією, тісно взаємопов’язані та потребують комплексного і цільового планування і управління.
У господарській практиці традиційно виділяють такі міжгалузеві комплекси:
паливно-енергетичний, який займається видобутком і переробкою паливних ресурсів та виробництвом електроенергії;
металургійний – видобутком і переробкою руд чорних і кольорових металів, а також виплавкою чавуну, сталі та прокату;
хіміко-технологічний – займається видобутком і переробкою хімічної сировини та виробництвом хімічних речовин;
машинобудівний – виробництвом засобів праці для господарства країни;
агропромисловий – займається вирощуванням с/г продукції, її переробкою та збутом;
будівельний – виробництвом будівельних матеріалів та спорудженням промислових і соціальних споруд;
транспортний – перевезенням вантажів та пасажирів;
комплекс товарів народного споживання – виробництвом предметів споживання;
комплекс обслуговування населення
Останнім часом цей перелік розширюється і виділяються нові комплекси господарства: рекреаційний, туристичний, інформаційний, управлінський та ін.
Міжгалузеві комплекси мають певні взаємозв’язки та доповнюють один одного. Наприклад, сільськогосподарське машинобудування є одночасно складовою машинобудівного комплексу і агропромислового.
Такі взаємозв’язки мають для аналізу господарства регіонів відповідну змістовну орієнтацію: чим більше перекривають один одного міжгалузеві комплекси регіону, тим більш взаємопов’язаним та комплексним э його господарство, і навпаки.