4. Евристичні технології навчання.

5. Евристичні методи педагогіки

Термін “евристика” зобовязаний своїм походженням Архімеду.

Що таке евристика?

1. Означення “евристики” таке: це наука про те, як здійснювати дослідження, щоб вони вели до відкриття нових знань, до відкриття, як правильно розв'язувати виникаючі проблеми, як організувати свою мисленнєву діяльність, щоб вона була цілеспрямованою і продуктивною.

2. У сучасному розумінні – це наука про закономірності процесів творчого (продуктивного) мислення.

Іншими словами, це наука про те, як має бути організована творча діяльність, які методи, прийоми, правила лежать в основі творчого процесу.

Всім відомо, що “insight” – осяяння (озарение) – центральний елемент творчості, а підводить нас до осяяння евристика, правда, не завжди.

Звернемося до типового прикладу евристичного рішення, випадку з Карлом Фридрихом Гауссом.

Одного разу і дитинстві майбутній король математики розвязував задачу про додавання ряду чисел від одного до 20. Вчитель, мабуть, хотів відпочити, тому дав дітям нелегку задачу. Маленький Гаусс розвязав її ще до того, як інші учні приступили до роботи, причому його швидке рішення виявилося єдино правильним. Це виявив учитель, коли всі учні віддали роботи.

Припустімо, як Гаусс дійшов істини. Ніхто ніколи це не узнає, як дійсно це зробив Гаусс, але уява має підказати щось правдоподібне, а саме:

Він вбачив, що будь яка пара чисел, равновіддалених від кінців ряду 1,2,3 -...18,19, 20 дає в сумі одне й те саме число = 21, тому сума ряду дорівнює 21 х 10 = 210.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Цей приклад добре показує суть проблеми евристики. Щоб розвязати задачу є багато шляхів, крім “лобового”, тривалого додавання чисел.

Що ви чули про ефект “перебірного вибуху”?

Перебір всіх варіантів побудови рішення без будь-якої головної, принципово важливої ідеї закінчується тим, що в науці дістало назву ефекту “перебірного вибуху”.

Приклад: пошук шифра замка сейфа у разі відсутності якоїсь інформації про принцип організації цього шифру. Кількість комбінацій зростає лавиноподібно, розвязати таку задачу неможливо.

Як уникнути ефекту “перебірного вибуху”?

Отже, евристичне рішення повязане із зменшенням перебору варіантів шляхів рішення. А як зменшити кількість варіантів?

Розглянемо евристичні рекомендації для шахістів:

1. контролювати 4 центральні поля;

2. організувати гру так, що убезпечити короля;

3. не розкривати свої вертикалі;

4. захищати фіґури...

Ці рекомендації не є точними алгоритмами, вони лише спрямовують дії шахіста у правильному напрямку і тим самим зменшують поле потенційно можливих дій.

Евристичні міркування.

Евристичні міркування підвищують ймовірність наближення правильного рішення, тобто вони скеровані на роботу з відносно вузьким класом понять і фактів цій зони. Евристика не призначена для відшукання точних рішень всередині зони, тобто мета евристики - “закинути шайбу в зону”, але не провести її у ворота.

Що таке евристична педагогіка?

Евристична педагогіка допомагає відповісти на запитання: як навчити евристичній діяльності?

Сьогодні під евристикою розуміють спеціальні методи розв'язання завдань, які протиставляються формальним методам, що, в свою чергу, спираються на математичні моделі. Причому здобуті рішення стосуються не найкращих, а багатьох допустимих рішень. Викор-ня евристичних методів не завжди забезпечує досягнення поставленої мети.

Але навчальна евристична діяльність розвиває оціночні мисленнєві дії, навчає раціональності та економії дій: не робіть за допомогою більшого те, що можна зробити за допомогою меншого. Ще одна порада: у своєму пошуку тримайтеся якомога ближче до завдання, але будьте готові відійти від нього настільки далеко, наскільки примушують обставини.

Під час евристичного пошуку людина вибирає інформацію, яка сприятиме розв'язанню задачі. Використання актуальної інформації наз. актуалізацією мислення, пристосування інформації до розв'язання задачі – організацією мислення. Механізми актуалізації та організації: розпізнавання у завданні знакомих елементів, які вже зустрічались при розв'язанні інших завдань, ізоляція елементів, деталей завдання, комбінація їх у потрібному напрямку.

Закони евристики, радше, принципи, з чітко визначеними умовами використання. Це настанови, які мають загальний вигляд припису до дії (рос. предписание). Добрим прикладом можуть бути прислівя і приказки:

1. Природа, час і терпеливість – добрі лікарі.

2. Де ліниво працюється, там пожитку не чується.

3. Хто малого не шанує, той великого не вартує.

4. До чужого проса не пхай свого носа.

5. Де тебе не просять, хай там тебе чорти не носять.

6. Радься всіх, слухай лиш одного, а то себе самого.

7. Коли з розумним говорю, то розуму наберуся, а як з дурним, то і свій втрачу.

Прислівя не дають конкретних наказів, але вказують в якому напрямі діяти. Наприклад, рекомендують проявляти волю, наполегливість, продумувати ситуації і такі прислівя (про науку):

1. Без науки й часу не зготуєш і квасу.

2. Без навчання нема пізнання.

3. Вбиті в голову знання – полова.

4. Руки працюють, а годує голова.

5. Освіта – наш гість, а розум – господар.

6. До торби грамоти потрібно ще й мішок розуму.

7. Без наук як без рук.

8. Без терпіння нема уміння.

9. Всяке напівзнання гірше невігластва.

10. Кожна робота любить свого майстра, і погане те ремесло, якого в чужий хлів занесло.

11. Вчення в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.

12. Вчення – ясний світ, а невчення – маків цвіт.

13. Грамоті вчиться – завжди пригодиться.

14. Шануй учителя, як родителя.

15. Чоловік розуму вчиться цілий вік.

16. Хист і розум – дар, тільки будь в них господар.

Всі рекомендації Д. Карнегі евристичні ( “Девять способів змінити погляди людей, не викликаючи при цьому образи чи гніву (обурення)”). Про поведінку керівника на виробництві:

1. Починайте свою бесіду з похвали та щирого захоплення.

2. Не говоріть людині відверто про її помилки.

3. Перше, ніж критикувати інших, вкажіть на свої власні помилки.

4. Запитуйте замість того, щоб віддавати накази.

5. Дайте можливість іншій людині зберегти свою репутацію.

6. Хваліть людину за її найменші досягнення. Будьте щирі і щедрі у похвалах.

7. Створюйте людині добру репутацію, яку вона могла б виправдати.

8. Вдавайтеся до заохочень. Старайтеся показати людині, що зроблену ним помилку легко виправити, що те, чого ви від неї хочете добитися, легко здійснити.

9. Робіть так, щоб людина була щаслива зробити те, що Ви їй пропонуєте.

Іміджологія пропонує:

1. Ніхто не створить за вас ваш імідж! (Самоаналіз, самооцінка, самовдосконалення зовсім не зайві для його створення).

2. Запобігайте можливих втрат, адаптуйтеся до нових реалій, будьте готові до змін.

3. Будьте вихованим, ерудованим професіоналом, будьте впевнені в собі, творчо активні і доброзичливі (“Робіть все гарно, погано воно само виходить!»)

4. Робіть щось за межами виживання (беріть участь у суспільно-політичному житті, публікуйтеся в пресі, займайтеся спортом, колекціонуйте...).

5. Будьте щасливі. Щаслива людина поєднує 4 риси: самоповагу, самоконтроль, оптимізм і товариськість. Щастя – це не тільки проблема отримання того, чого ми бажаємо, скільки вміння зберегти те, що ми маємо.

6. Негайно створюйте свій імідж, а потім імідж працюватиме на вас. При необхідності коригуйте свій імідж.

7. Головне під час навчання – гідність! А в житті – досягнення успіху!!!

Помилки, що завдають відчутної шкоди іміджу людини

1. Постійна жадоба уваги.

2. Нереалістичні цілі призведуть до розчарувань.

3. Повільність або відкладання справ!

4. Емоційна інфантильність, яка підштовхує грати роль клоуна або все сприймати трагічно.

5. Часті запізнення або відсутність сприймаються негативно.

6. Необовязковість для оточення: не обіцяйте того, чого не можете виконати, але якщо пообіцяли, треба виконати.

7. Мстивість часто виходить боком.

8. Намагання подобатись всім.

9. Постійне самозневаження, недбале ставлення до своїх здібностей та досягнень.

10. Конфлікти з начальством у вигляді хамства.