3. Фундаменталізація освіти у во.

Злам тисячоліть розглядається сучасною наукою як перехідний період від цивілізації індустріальної до цивілізації постіндустріальної.

Ядром постіндустріального технологічного способу виробництва служать базові напрями: мікроелектроніка, інформатика і біотехнологія. Але всі досягнення в цих галузях мають спиратися на ноосферне мислення, загальнолюдські цінності, захист людської особистості від неґативних наслідків технологізації. (Ноосферне мислення – ноосфера – (гр. ноос – разум + сфера) – новий еволюційний стан біосфери, при якому нова розумна діяльність людини стає провідним фактором її розвитку. Поняття ноосфери введено фр. вченими Леруа і Тейяром де Шарденом (1927 р.). Вл.Ів.Вернадський розвинув вчення про ноосферу як про якісно нову форму організованості, що виникає при взаємодії природи і суспільства. Для ноосфери характерний тісний взаємозв¢язок законів природи із законами мислення і соціально-економічними законами).

Виховання багатомірної творчої особистості у вузі має реалізовуватися через оптимальне об¢єднання фундаментального, гуманітарного і професійного блоків дисциплін (їх взаємопроникнення на підставі міжпредметних зв¢язків, інтегрованих курсів, міждисциплінарних форм контролю), що забезпечать формування цілісної свідомості на підставі системного знання.

3.1. Актуальність фундаменталізації во.

Підготовка висококваліфікованих професіоналів завжди залишається найважливішим завданням вш. Але таке завдання вже неможливо виконувати без фундаменталізації освіти, бо саме результати фундаментальних досліджень забезпечують високий темп розвитку виробництва, виникнення зовсім нових галузей техніки, оснащення виробництва засобами вимірювання, дослідження, контролю, моделювання та автоматизації, які раніше використовувались виключно в спеціалізованих лабораторіях.

Все ширше залучаються у виробництво досягнення таких галузей знань, що раніше вважалися далекими від практики, таких як релятивістська фізика, квантова механіка, біологія, лазерна і плазменна фізика, фізика елементарних частинок і т.д. Все більше фундаментальних теорій починають використовуватися для практичних цілей, трансформуючись в інженерні теорії. Конкурентноспроможність найбільш відомих фірм значною мірою забезпечується фундаментальними розробками в дослідних лабораторіях при фірмах, університетах, у різноманітних науково-технічних центрах аж до великих технопарків. Все більше фундаментальних досліджень передбачають вихід на конкретні прикладні і комерційні цілі.

Крім того, фундаменталізація освіти ефективно сприяє формуванню творчого інженерного мислення, ясного уявлення про місце своєї професії у системі загальнолюдських знань і практики. Не сформує вуз у студентів здатності засвоювати досягнення фундаментальних наук і творчо їх використовувати в інженерній діяльності, то він не забезпечить своїм підопічним необхідну конкурентоспроможність на ринку праці. Тому в сучасному вузі уже з першого курсу має культивуватися стремління студентів до глибокого засвоєння фундаментальних знань.

За останні 2-3 роки остаточно сформувався новий науковий напрям – сучасне природознавство (естествознание). Завдяки йому сформована нова модель Всесвіту. Сучасна модель дає людині ясне уявлення про світ, про місце і роль людини в світі. На основі космологічного принципу єдності неживого, живого і мислячого вона успішно створила наукову базу для високої моралі, що спирається на тверді знання. Отже, сучасна наукова картина світу, побудована фундаментальними науками, стала невід¢ємною частиною загальнолюдської культури, зміцнивши взаємозв¢язок між сферами культури і науки в рамках сучасної цивілізації. Тому має бути укріплений взаємозв¢язок між гуманітарною та фундаментальною складовими вищої технічної освіти. Тільки на цій основі вш стане спроможною формувати високі моральні якості випускника, необхідні йому для професійної діяльності у сучасних умовах.

3.2. Вихідні теоретичні положення.

Як вихідне теоретичне положення фундаменталізації освіти береться ідея єдності світу, що виявляється у всезагальному взаємозв¢язку у сфері неживого, живого й духовного. Єдність світу проявляється в єдності культурної, наукової і практичної сфер цивілізації, як наслідок взаємодії природничо-наукових, гуманітарних і технічних наук. Ці зв¢язки мають відбитися в програмах, планах, підручниках... Звідси необхідність формування нової моделі освіти у технічному вузі, у-ті, що основана на переосмисленні взаємозв¢язку фундаментальної і технічної складових.

(панорамне мислення особливо важливе для «технічних» людей, бо вони змінюють світ більше, ніж гуманітарії; гуманітарії підготовлюють ґрунт, а вже ліплять вони).

Фундаментальні науки – це природничі науки (про природу в усіх її проявленнях) – фізика, хімія, біологія, науки про космос, про землю, людину і т.д., а також математика, інформатика, філософія, без яких неможливо глибоке осмислення знань про природу.

Через те що здебільшого прикладні науки виникли і розвиваються на підставі законів природи, то фундаментальну складову мають практично всі інженерні дисципліни.

Те саме можна сказати і про гуманітарні науки.

Через те що здебільшого гуманітарні науки виникли і розвиваються на підставі законів природи, то фундаментальну складову мають практично всі гуманітарні дисципліни.

Тому до процесу фундаменталізації мають бути залучені всі дисципліни, що вивчаються студентами протягом навчання у вузі. Аналогічна думка справедлива і для гуманітаризації.

До процесу гуманітаризації мають бути залучені всі дисципліни, що вивчаються

студентом протягом навчання у вузі.

Вищевикладене лежить в основі принципової можливості і практичної доцільності інтеграції гуманітарної, фундаментальної та професійної складових підготовки інженера.

Фундаменталізація во передбачає її (освіти) постійне збагачення досягненнями фундаментальних наук.

Ще одне зауваження. Фундаментальні науки пізнають природу, а прикладні створюють дещо нове на підставі фундаментальних законів природи. Отже, до процесу фундаменталізації мають бути залучені, поряд з природничо-науковими, загальнопрофесійні та спеціальні дисципліни. Такий підхід забезпечить фундаменталізацію навчання студента від першого до п¢ятого курсів.