4. Гуманізація та гуманітаризація освіти у вш.

У соціальну структуру світової спільноти ХХ1 ст. в одну з базових соціальних груп увійдуть робітники сфери відтворення (воспроизводства) – робочі, техніки, програмісти, вчені, конструктори, інженери, вчителі, службовці, тобто дипломовані спеціалісти. Політичні зміни створюють передумови для участі соціальних груп у суспільному житті аж до входження в управління державними справами. Тому в перехідний період підвищується роль особистості, посилюються процеси гуманізації як гаранта виживання суспільства в умовах кризи індустріальної цивілізаціії. При цьому формуються ціннісні орієнтації вищої професійної освіти.

Ціннісні домінанти української освіти:

· розвиток високих технологій, їх швидка зміна передбачають пріоритетний розвиток творчих та проективних здібностей у-сів;

· зниження інтелектуального потенціалу науки потребує підвищення якості підготовки спеціалістів, її фундаменталізації;

· всезагальна екологічна криза скерована на розробку та використання екологічно чистих технологій і виробництв;

· інформаційна революція, з одного боку, диктує необхідність формування інформаційної культури у-сів, широкого впровадження інформаційних технологій у навчальний процес, а з другого, - інформаційного захисту від шкідливих дій ЗМІ;

· відставання темпів розвитку суспільної свідомості від швидкості розвитку глобальних проблем людства потребує вирівнювання їх динаміки через освіту, тобто формування в у-сів планетарного мислення, впровадження нових дисциплін, як, наприклад, моделювання, прогностики, глобалістики, синергетики та ін.;

· вирівнювання динаміки технологічного та соціального розвитку суспільства пов¢язане з формуванням ноосферної свідомості, відмови від анропоцентризму (людина – центральна і вища мета світобудови), а формування нового цілісного світогляду, - це все не суперечить відродженню національної самосвідомості, а лише очищує її від шовіністичних нашарувань;

· всі ці процеси пов¢язані з посиленням виховної компоненти освіти, духовним і моральним вихованням молоді через знання та переконання.

Неґативні наслідки швидкого входження України в ринок, крах тоталітарного суспільства і його моральних цінностей активізували такі явища серед молоді, як егоцентризм, груповий егоїзм, моральну неповноцінність, комплекс соціальної неповноцінності, різке падіння моральних цінностей, невіру у соціальний проґрес, невпевненість... Це все доведеться долати. І знов значення гуманізації і гуманітаризації освіти відіграє велику роль і в цьому виховному процесі.

4.2. Сутність понять „гуманізація” та „гуманітаризація”.

Під гуманізацією освіти розуміють процес створення умов для самореалізації, самовизначення особистості студента у просторі сучасної культури, створення у вузі гуманітарної атмосфери, що сприяє розкриттю творчого потенціалу особистості, формуванню ноосферного мислення, ціннісних орієнтацій і моральних якостей з подальшою їх актуалізацією у професійній і громадській діяльності.

Гуманітаризація освіти, особливо технічної, передбачає розширення переліку гуманітарних дисциплін, поглиблення інтеграції їх змісту для здобуття системного знання.

Обидва ці процеси доповнюють один одний, мають розглядатися у взаємозв¢язку, інтегруючись з процесами фундаменталізації освіти.