- •1.Теоретичні відомості.
- •1.1.Чисельні методи. Застосування. Основні принципи побудови.
- •1.2. Чисельне розв’язання трансцендентних рівнянь. Опис методів дихотомії (половинного ділення), хорд, дотичних, комбінованого методу хорд та дотичних
- •Алгоритм методу
- •Метод хорд.
- •1.3. Чисельне інтегрування. Методи лівих, правих та середніх прямокутників. Методи трапецій та парабол.
- •1.4. Використання системи Math Cad для розв’язання технічних завдань. Основні особливості та методи роботи із системою.
- •Математичні вирази.
- •Типи даних.
- •1.5. Використання табличного процесору Excel для розв’язання технічних завдань. Основні особливості та методи роботи із системою.
- •1.6. Використання алгоритмічної мови Pascal для розв’язання технічних завдань. Основні особливості та методи роботи із оболонкою Turbo-Pascal
- •Типи даних в Паскалі
- •2. Постановка задачі, із індивідуальним завданням.
- •Завдання на практичну частину із використанням системи Math Cad.
- •2.2. Завдання на розрахункову частину із використанням системи Excel.
- •2.2. Завдання на розрахункову частину із використанням системи Excel.
- •Завдання на алгоритмічну частину із використанням мови Pascal.
- •6.Порівняння ефективності чисельних методів, згідно індивідуального завдання.
- •7.Оцінка збіжності результатів розрахунків за допомогою табличного процесору Excel із результатами, які були отримані за допомогою систем Math Cad та програм згідно індивідуального завдання.
- •8.Висновки.
1.2. Чисельне розв’язання трансцендентних рівнянь. Опис методів дихотомії (половинного ділення), хорд, дотичних, комбінованого методу хорд та дотичних
До трансцендентних функцій відносять всі неалгебраїчні функції:
Показникові ах, логарифмічні , , тригонометричні sin x, cos x, tgx, ctgx, обернені тригонометричні та інші.
Нелінійні рівняння, які містять трансцендентні функції називаються нелінійними трансцендентними рівняннями.
Розв’язком нелінійного рівняння на ЕОМ називається вектор , координати якого при підстановці в початкове рівняння перетворює його в тотожність.
В нелінійному рівнянні виду
і-та координата вектора називається і- тим коренем рівняння, а а1, а2, …, ат - коефіцієнтами рівняння. Нехай маємо рівняння , де – неперервна, монотонна нелінійна функція, яка має на відрізку єдиний корінь , тобто добуток , причому , де – задана похибка обчислень. Потрібно знайти значення кореня з заданою похибкою (рис. 1.2.1.).
Рисунок 1.2.1. – Графічна інтерпретація методу половинного ділення.
Алгоритм методу (рис.1.2.1.) оснований на багатократному ділені навпіл і звужуванні досліджуваного відрізка , який отримали в результаті попереднього дослідження функції (відокремлення коренів).
Метод половинного ділення
Метод половинного ділення – це найпростіший метод уточнення кореня рівняння. Він сходиться для будь-яких неперервних функцій , в тому числі недиференційованих. Швидкість сходження невелика
.
Алгоритм методу
1) На відрізку вибираємо точку , яка розділяє його на два рівних відрізки і , довжина яких рівна і знаходиться за формулою
2) Перевіряємо чи , якщо так, то – точний корінь початкового рівняння і переходимо до пункту 6.
3) У випадку, коли , то з двох отриманих відрізків і вибираємо той, на кінцях якого функція приймає значення протилежних знаків, тобто, якщо , тоді залишаємо відрізок і точку переносимо в точку ( ); якщо , то залишаємо відрізок і переносимо точку в точку ( ) і переходимо до пункту 1.
4) Процес ділення відрізка навпіл виконується доти, поки на якомусь етапі, або середина відрізка буде коренем, або буде виконана умова закінчення ітераційного процесу: .
5) У цьому випадку за наближене значення кореня вибирають .
6) Вивід результатів. Кінець алгоритму.
7) Відомо, що при цьому похибка не перевищує , де – число ітерацій.
Схема алгоритму розв'язання нелінійного рівняння методом половинного ділення представлена на рисунку 1.2.2.
Рисунок 1.2.2. – Схема алгоритму розв'язання нелінійного рівняння методом половинного ділення
Метод хорд.
Метод хорд є одним з найбільш поширених методів розв’язання алгебраїчних і трансцендентних рівнянь. В літературі він також зустрічається під назвою "метод лінійного інтерполювання" і "метод пропорційних частин".
Постановка задачі
Розглянемо рівняння , де неперервна нелінійна функція, яка на відрізку монотонна, диференційована і має єдиний корінь (тобто ). Потрібно знайти наближене значення кореня з заданою похибкою .
Суть методу хорд полягає в тому, що на достатньо малому відрізку дуга функції замінюється хордою ab, яка її стягує. За наближене значення кореня приймається точка х1 перетину хорди з віссю (рис.1.2.3.а).
Рисунок 1.2.3. – Графічна інтерпретація методу хорд і процедури визначення рухомого кінця хорди
Рівняння хорди, яка проходить через точки має вигляд
Знайдемо значення , для якого , тобто для нерухомого кінця:
Ця формула називається формулою методу хорд. Тепер корінь знаходиться всередині відрізка . Значення кореня можна уточнити за допомогою метода хорд на відрізку , тоді нове наближене значення кореня х2 знаходиться за формулою
.
Аналогічна для всякого -го наближення до точного значення кореня даного рівняння використовується формула:
Процес стягування хордою продовжується багаторазово доти, поки не одержано наближений корінь із заданим степенем точності
де – наближені значення коренів рівняння , відповідно на і -му ітераційному кроці; – задана точність обчислень.
Слід відмітити, що розглянутий випадок (рис.1.2.3.а) перетину функції відрізку не є єдиним. Існує ще три варіанти перетину функції, кожний з яких відрізняється напрямком побудови хорд і відповідно рухомими кінцями відрізку. Наприклад, на рис.1.2.3.а,б рухомий кінець відрізку а, а на рис.1.2.3.в,г рухомий кінець – і відповідно формула для нього має вигляд:
Для автоматизації цього алгоритму необхідно розробити правило для автоматичного вибору рухомого кінця хорди і відповідно формули для обчислення наближеного значення кореня. Існує два правила визначення рухомого кінця хорди.
Комбінований метод.
Методи хорд і дотичних дають наближення кореня з різних сторін відрізку . Тому їх часто використовують в поєднанні один з одним, і процес уточнення кореня нелінійного рівняння проходить скоріше.
Постановка задачі
Нехай дано рівняння , де неперервна нелінійна функція, яка на відрізку монотонна, диференційована і має єдиний корінь (тобто ). Потрібно знайти наближене значення кореня з заданою похибкою .
Використаємо комбінований метод хорд і дотичних з урахуванням поведінки функції на відрізку . Якщо f'(x)Чf''(x)>0, то метод хорд дає наближення кореня з недостачею, а метод дотичних – з залишком (рис.1.2.4.а,б). Якщо ж f'(x)Чf''(x)<0, то методом хорд отримуємо значення:
Рисунок 1.2.4. – Геометричний зміст комбінованого методу .
методом дотичних – з недостачею (рис.1.2.4.в,г). Однак в усіх випадках справжній корінь знаходиться між наближеними коренями, які отримані за методом хорд і методом дотичних, тобто виконується нерівність а< хn < x < хn<b, де хn – наближене значення кореня з недоліком, `- з надлишком.
Суть методу полягає в тому, що на досить малому відрізку (отриманому при відокремлені коренів) дуга функції з одного кінця відрізка стягується хордою, а з другого – дотичною. Тобто, якщо сумістити обидва методи, то після знаходження коренів відрізок на кожному кроці ітерації звужується шляхом переносу кінців відрізка в точки перетину хорди та дотичної з віссю .
Наближене значення кореня нелінійного рівняння визначається відповідно до таких правил:
Правило 1. Якщо добуток першої на другу похідну функції більший за нуль: , (рис. 1.2.4.а, б) то рухомим для методу хорд є кінець a, і наближене значення кореня з боку кінця a обчислюється за формулою хорд:
.
Для методу дотичних рухомим є кінець , і наближене значення кореня обчислюється за формулою дотичних:
.
Правило 2. Якщо добуток першої на другу похідну функції менший за нуль: (рис. 1.2.4. в, г), то рухомим для методу хорд є кінець b, і наближене значення кореня з боку кінця b обчислюється за формулою хорд:
.
Для методу дотичних рухомим є кінець a, і наближене значення кореня обчислюється за формулою дотичних:
.
Комбінований метод дуже зручний при оцінці похибки обчислень. Ітераційний процес продовжується доти, поки не стане виконуватися нерівність . За наближене значення кореня приймають , де і – наближені значення кореня відповідно з недостачею та з надлишком.