Питання для самоконтролю знань

1. Які ризики відносяться до підприємницьких?

2. В чому полягає сутність політичного ризику?

3. З чим пов’язана необхідність страхування технічних ризиків?

4. В чому особливості проведення страхування виробничих ризиків?

5. Які види ризиків можна віднести до складу комерційних ризиків?

6. В чому полягає різниця між основним і додатковим договорами страхування від вогню?

7. Які збитки покриваються при укладанні додаткового договору страхування від вогню?

8. Від чого залежать ставки страхових внесків при страхуванні майна?

9. На підставі чого визначається страхова вартість?

10. Який механізм виплати страхового відшкодування при страхуванні майна підприємств?

11. В чому полягає особливість страхування підприємств від перерв у виробництві?

12. Які існують обмеження у виплаті страхового відшкодування при страхуванні підприємств від перерв у виробництві?

13. Що розуміють під страхуванням відповідальності виробників за якість виробленої продукції?

14. В чому полягає сутність страхування відповідальності роботодавця?

15. В чому полягає необхідність проведення екологічного страхування?

Засоби діагностики для самостійної перевірки знань

1. Підприємницькі ризики – це ризики які виникають при:

а) виконанні будівельно-монтажних робіт;

б) будь-яких видах підприємницької діяльності;

в) виготовленні та реалізації продукції.

2. Комерційний ризик - це ризик пов'язаний з:

а) реалізацією товарів і послуг, вироблених чи куплених підприємцем;

б) виробництвом продукції, товарів і послуг;

в) організацією виробництва, наявністю превентивних заходів.

3. Ризики пов’язані з платоспроможністю покупця відносяться до:

а) технічних ризиків;

б) комерційних ризиків;

в) виробничих ризиків.

4. Страхування підприємницьких ризиків - це сукупність:

а) особистого та майнового страхування;

б) страхування відповідальності та майнового страхування;

в) майнового страхування, страхування відповідальності та особистого страхування.

5. Які види договорів передбачає страхування майна підприємств від вогню:

а) основний та додатковий;

б) внутрішній та зовнішній;

в) стандартний та розширений.

6. За основним договором, страхуванню підлягає:

а) майно, одержане підприємством згідно з договором майнового найму;

б) майно, що належить підприємству;

в) майно прийняте від інших підприємств та населення для переробки, ремонту, перевезення, зберігання, на комісію.

7. Стандартний поліс вогневого страхування покриває такі ризики:

а) пожежа, удар блискавки, крадіжка зі зломом;

б) вибух парових котлів, стихійні лиха, биття скла, дзеркал, вітрин;

в) пожежа, удар блискавки, вибух газу.

8. При страхуванні приміщень, меблів, ставки страхових внесків становлять:

а) від 0,15% до 1% вартості майна;

б) від 0,05% до 0,5% вартості майна;

в) до 17 % вартості майна.

9. При страхуванні обладнання промислових підприємств, ставки страхових внесків становлять:

а) від 0,15% до 1% вартості майна;

б) від 0,05% до 0,5% вартості майна;

в) до 17 % вартості майна.

10. При страхуванні дорогих марок автомобілів, ставки страхових внесків становлять:

а) від 0,15% до 1% вартості майна;

б) від 0,05% до 0,5% вартості майна;

в) до 17 % вартості майна.

11. Страхова вартість для товарів, що виготовляє страхувальник визначається як:

а) затрати на виготовлення аналогу;

б) ціна покупки заміни;

в) витрати на придбання або відновлення застрахованого об'єкта аналогічного втраченому.

12. Страхова вартість для машин і устаткування при страхуванні майна підприємств визначається як:

а) затрати на виготовлення аналогу;

б) ціна покупки заміни;

в) витрати на придбання або відновлення застрахованого об'єкта аналогічного втраченому (за мінусом зносу).

13. Страхова вартість для товарів, якими страхувальник торгує при страхуванні майна підприємств визначається як:

а) затрати на виготовлення аналогу;

б) ціна покупки заміни;

в) витрати на придбання або відновлення застрахованого об'єкта аналогічного втраченому (за мінусом зносу).

14. Розмір збитку в разі загибелі (руйнування) будівель, споруд та іншого майна, що належить до основних засобів визначається на основі:

а) повної балансової або договірної вартості, за якої вони застраховані;

б) вартості відновлення (ремонту) і в межах страхової суми;

в) витрат на придбання або відновлення застрахованого об'єкта аналогічного втраченому (за мінусом зносу).

15. Розмір збитку в разі пошкодження будівель, споруд та іншого майна, що належить до основних засобів визначається на основі:

а) повної балансової або договірної вартості, за якої вони застраховані;

б) вартості відновлення (ремонту) і в межах страхової суми;

в) витрат на придбання або відновлення застрахованого об'єкта аналогічного втраченому (за мінусом зносу).

16. Якщо майно було втрачене або пошкоджене з вини страхувальника, то страхове відшкодування зменшується на:

а) 15%;

б) 20%;

в) 30%.

17. Страхове відшкодування у випадку повної загибелі майна виплачується:

а) на основі вартості відновлення (ремонту);

б) у розмірі дійсної (відновної) вартості з вирахуванням зносу та вартості залишків майна, придатного для подальшого використання, але в межах страхової суми;

в) у розмірі різниці між заявленою страховою сумою та вартістю залишків майна, придатних для подальшого використання.

18. Страхове відшкодування у разі часткового пошкодження майна виплачується:

а) на основі вартості відновлення (ремонту);

б) у розмірі дійсної (відновної) вартості з вирахуванням зносу та вартості залишків майна, придатного для подальшого використання, але в межах страхової суми;

в) у розмірі різниці між заявленою страховою сумою та вартістю залишків майна, придатних для подальшого використання.

19. Гарантійним строком при страхуванні підприємств від перерв у виробництві є:

а) максимальний термін зупинки господарської діяльності страхувальника, за наслідками якої страховик несе відповідальність щодо збитків;

б) мінімальний строк протягом якого страховик зобов’язується відшкодувати втрати прибутку страхувальнику;

в) період протягом якого страхувальник зобов’язується відновити господарську діяльність.

20. Гарантійний строк при страхуванні підприємств від перерв у виробництві становить:

а) до 2 років;

б) до 5 років;

в) до 1 року.