Тема 4 «страхування від нещасних випадків»

4.1. Економічна необхідність, сутність і значення стра­хового захисту громадян від нещасних випадків.

4.2. Обов 'язкові та добровільні види страхування від нещасних випадків та їх характеристика.

4.3.Особливості роботи страхової компанії при прове­денні страхування від нещасних, випадків в обов'язковій і добровільній формах.

Методичні рекомендації до вивчення теми

При розгляді питання «Економічна необхідність, сутність і значення страхового захисту громадян від нещасних випадків» студенту варто запам’ятати, що нещасні випадки класифікують: нещасні випадки на виробництві та нещасні випадки невиробничого характеру.

Нещасний випадок на виробництві (англ. accident in production) — це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, унаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Студенту варто звернути увагу, що нещасний випадок визнається пов'язаним з роботою працівника у таких випадках:

• при виконанні трудових обов'язків, у тому числі під час відряджень, при перебуванні на робочому місці, на території підприємства або на іншому робочому місці протягом робочого часу, включаючи встановлені перерви;

• під час проїзду на роботу та з роботи на транспорті підприємства (на власному транспорті, який використовується в інтересах підприємства);

• під час аварій, пожеж тощо та їх ліквідації на виробничих об'єктах.

Нещасні випадки невиробничого характеру не пов'язані з виконанням трудових обов'язків, це травми, в тому числі внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіку, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілого.

Нещасними випадками невиробничого характеру є такі, що сталися під час:

• прямування на роботу чи з роботи пішки, у громадському, власному чи іншому транспортному засобі, що не належить організації і не використовується в інтересах цієї організації;

• переміщення повітряним, залізничним, автомобільним транспортом, метрополітеном та іншими видами транспорту;

• участі в громадських акціях, спортивних змаганнях тощо;

• використання газу в побуті;

• вчинення протиправних дій проти особи, її майна;

• користування або контакту зі зброєю та вибуховими матеріалами;

• виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;

• стихійного лиха тощо.

Розглядаючи страхування від нещасних випадків, студенту слід мати на увазі, що Закон України «Про страхування» чітко визначає види та поняття добровільного і обов’язкового страхування.

Крім того, студенту необхідно розглянути індивідуальне та колективне страхування від нещасних випадків і звернути увагу, що індивідуальне добровільне страхування у разі нещасних випадків можна класифікувати на:

• повне страхування у разі нещасних випадків: страхування приватного і професійного життя особи протягом дії договору;

• часткове страхування: страхування лише певного періоду життєдіяльності особи (наприклад, страхування від нещасних випадків під час поїздки);

• додаткове страхування: використання його як складової різноманітних комбінованих чи пакетних страхових полісів (наприклад, страхування від нещасних випадків у межах автотранспортного страхування).

При виченні питання «Обов'язкові та добровільні види страхування від нещасних випадків та їх характеристика» студенту варто з’ясувати особливості

страхування медичних і фармацевтичних працівників, страхування працівників відомчої та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд), страхування спортсменів вищої категорії, страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини.

Особливу увагу студенту необхідно приділити вивченню страхування від нещасних випадків на транспорті. Студенту варто запам’ятати, що страхуванню підлягають:

• пасажири залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного і електротранспорту (крім внутрішнього міського) під час поїздки або перебування на вокзалі, в порту, на станції, пристані;

• працівники транспортних підприємств незалежно від форм власності та видів діяльності, які безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях (далі — водії), а саме:

• водії автомобільного, електротранспорту, машиністи і помічники машиністів поїздів (електровозів, тепловозів, дизель-поїздів);

• машиністи поїздів метрополітену, провідники пасажирських вагонів, начальники (бригадири) поїздів;

• поїздові електромонтери;

• кондуктори;

• працівники вагонів-ресторанів, водії дрезин та інших одиниць рухомого складу;

• механіки (начальники) рефрижераторних секцій (поїздів);

• працівники бригад медичної допомоги.

Студенту варто звернути увагу, що пасажири вважаються застрахованими з моменту оголошення посадки в поїзд, морське або річкове судно, автобус чи інший транспортний засіб до моменту завершення поїздки, а водії — тільки на час обслуговування поїздки.

При вивченні цього питання студенту необхідно з’ясувати суб’єкти страхових відносин.

При розгляді порядку встановлення та сплати страхового платежу, студент повинен вивчити, що для пасажирів при поїздках на лініях залізничного, морського, внутрішнього водного, автомобільного та електротранспорту на міжобласних і міжміських маршрутах у межах однієї області страховий платіж становить в розмірі до двох відсотків, а на маршрутах приміського сполучення — до п’яти відсотків вартості проїзду. Страховий платіж за водіїв визначається у розмірі до одного відсотка страхової суми за кожного застрахованого.

Крім того, студенту варто приділити увагу страховим випадкам, які мають місце при страхуванні від нещасних випадків та порядку виплати страхового відшкодування.

При розгляді питання «Особливості роботи страхової компанії при прове­денні страхування від нещасних, випадків в обов'язковій і добровільній формах» студент повинен знати, що страхові компанії, які отримали ліцензію на здійснення добровільного страхування у разі нещасних випадків при укладенні договорів, ураховують такі чинники:

• професію та умови роботи застрахованої особи;

• вік та стан здоров'я;

• час і місце дії договору страхування, географічну територію дії договору страхування.

При вивченні даного питання студент повинен детально ознайомитися з обмеженнями страхування. Тобто, не можуть бути застрахованими особи, що визнані в установленому порядку недієздатними, інваліди І та непрацюючі інваліди ІІ групи, а також хворі на тяжкі нервові та психічні захворювання і СНІД.

Особливу увагу студенту необхідно приділити вивченню формування страхових тарифів. Відмітимо, що тарифи встановлюються на підставі актуарних розрахунків і коливаються в основному від 0,5 до 1,5 %. При укладанні короткострокових договорів (на строк менше 1 року) розмір страхового платежу та страхової суми за договором страхування визначається з урахуванням коефіцієнта короткостроковості залежно від строку дії договору страхування.

Студенту необхідно вивчити різні варіанти виплат страхового відшкодування, які обираються страхувальником при укладенні договору страхування від нещасних випадків.