- •Страхові послуги
- •Тематичний план дисципліни
- •Змістовий модуль і мета, сутність та види страхових послуг
- •Тема 1 «страхові послуги та особливості їх реалізації»
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Питання для самоконтролю знань
- •Засоби діагностики для самостійної перевірки знань
- •Тема 2 «порядок укладання і ведення страхової угоди»
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Питання для самоконтролю знань
- •Засоби діагностики для самостійної перевірки знань
- •Змістовий модуль іі особисте страхування
- •Тема 3 «страхування життя і пенсій»
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Питання для самоконтролю знань
- •Засоби діагностики для самостійної перевірки знань
- •Тема 4 «страхування від нещасних випадків»
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Питання для самоконтролю знань
- •Засоби діагностики для самостійної перевірки знань
- •1. Нещасний випадок на виробництві – це:
- •Тема 5 «медичне страхування»
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Питання для самоконтролю знань
- •Засоби діагностики для самостійної перевірки знань
- •Змістовий модуль ііі майнове страхування та страхування відповідальності
- •Тема 6 «страхування підприємницьких ризиків»
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Питання для самоконтролю знань
- •Засоби діагностики для самостійної перевірки знань
- •Тема 7 «сільськогосподарське страхування»
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Питання для самоконтролю знань
- •Засоби діагностики для самостійної перевірки знань
- •Тема 8 «страхування технічних ризиків»
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Питання для самоконтролю знань
- •Засоби діагностики для самостійної перевірки знань
- •1. Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків - це:
- •Тема 9 «страхування фінансово-кредитних ризиків»
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Питання для самоконтролю знань
- •Засоби діагностики для самостійної перевірки знань
- •Тема 10 «автотранспортне страхування»
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Питання для самоконтролю знань
- •Засоби діагностики для самостійної перевірки знань
- •1. Предметом страхування автотранспорту є:
- •2. До обмежень страхування автотранспорту не належить:
- •3. При страхуванні автотранспорту не відшкодовуються збитки в таких випадках:
- •4. Страхування засобів автомобільного транспорту може здійснюватися від таких страхових ризиків:
- •6. До чинників, які не впливають на розмір страхових платежів при страхуванні автотранспортних засобів належать:
- •7. Страхувальникам, які безаварійне експлуатують транспортні засоби при безперервному щорічному страхуванні, може встановлюватися знижка страхового платежу в розмірі:
- •8. Страховий збиток при страхуванні транспортних засобів, у випадку крадіжки, визначається:
- •9. Страховий збиток при страхуванні транспортних засобів, у випадку знищення, визначається:
- •10. Страховий збиток при страхуванні транспортних засобів, у випадку пошкодження, визначається:
- •11. До страхових випадків при страхуванні автотранспортних засобів не належать:
- •12. Які непрямі збитки та інші видатки, що можуть бути спричинені страховим випадком не відшкодовуються страховиком при страхуванні автотранспортних засобів:
- •Тема 11 «морське страхування»
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Питання для самоконтролю знань
- •Засоби діагностики для самостійної перевірки знань
- •9. Угода cif (вартість, страхування, фрахт) при страхуванні вантажів передбачає, що:
- •10. Угода fas (вільний вздовж борту) при страхуванні вантажів передбачає, що:
- •11. Угода fob (вільний на борту) при страхуванні вантажів передбачає, що:
- •12. Угода caf (вартість, фрахт) при страхуванні вантажів передбачає, що:
- •13. Вантажі страхуються на час:
- •14. За умовами страхування Генерального полісу при страхуванні вантажів:
- •15. Страхова сума при страхуванні вантажу встановлюється:
- •Тема 12 «авіаційне страхування»
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Питання для самоконтролю знань
- •Засоби діагностики для самостійної перевірки знань
- •2. Особливості проведення авіаційного страхування зумовлені такими чинниками:
- •3. Гвадалахарська конвенція, що регулює питання відповідальності повітряного перевізника щодо міжнародного перевезення пасажирів, багажу та вантажу передбачає:
- •4. Варшавська конвенція, що регулює питання відповідальності повітряного перевізника щодо міжнародного перевезення пасажирів, багажу та вантажу передбачає:
- •5. Римська конвенція, що регулює питання відповідальності повітряного перевізника щодо міжнародного перевезення пасажирів, багажу та вантажу передбачає:
- •Тема 13 «страхування майна і відповідальності громадян»
- •Методичні рекомендації до вивчення теми
- •Питання для самоконтролю знань
- •Засоби діагностики для самостійної перевірки знань
- •1. Страхування майна, що належить громадянам, здійснюється:
- •2. Об'єктами страхування майна, що належить громадянам є:
- •Зміст самостійної роботи студентів
- •Критерії оцінювання знань з курсу
- •Система нарахування балів
- •Шкала оцінювання:
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Нормативні матеріли
Змістовий модуль іі особисте страхування
Тема 3 «страхування життя і пенсій»
3.1. Економічні особливості страхування життя та пенсій.
3.2. Організація роботи страхової компанії, пов’язаної із здійсненням страхування життя та пенсій. Порядок укладення і обслуговування страхового договору.
3.3. Визначення розміру і порядок здійснення страхових виплат.
Методичні рекомендації до вивчення теми
При вивченні питання «Економічні особливості страхування життя та пенсій» студенту варто розглянути історичні аспекти становлення та розвитку страхування життя, визначити спільні риси та відмінності між страхуванням життя та соціальним страхуванням.
Студенту слід запам’ятати, що до особистого страхування належать:
· страхування життя та пенсій;
· страхування у разі нещасних випадків;
· медичне страхування.
Звернемо увагу на те, що в світовій страховій практиці страхування життя поділяється на страхування капіталів та страхування рент. У свою чергу, страхування капіталів передбачає можливість укласти договори страхування з умовою виплати певної суми при дожитті страхувальника до зазначеного в договорі строку (події) або в разі його смерті. Якщо йдеться про рентне страхування, то певна обумовлена договором частка виплачується страхувальникові (застрахованому) у вигляді регулярних періодичних виплат, а загальна сума останніх залежить від тривалості його життя.
Крім того, студенту необхідно ознайомитися з причинами слабкого розвитку особистого страхування в Україні, серед яких: інфляційні процеси в країні, недовіра населення до life-компаній та інші.
При розгляді питання страхування пенсій, студенту потрібно вивчити суб'єкти недержавного пенсійного забезпечення, які здійснюють накопичення і виплату пенсій, згідно з Законом України "Про недержавне пенсійне забезпечення":
- недержавні пенсійні фонди (НПФ), яким надано право на укладення пенсійних контрактів і здійснення недержавного пенсійного забезпечення з моменту прийняття пенсійних внесків до моменту здійснення пенсійних виплат, крім виплат довічної пенсії;
- банківські установи, які уклали договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків для накопичення пенсійних заощаджень;
- страхові організації, які уклали договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті учасника фонду.
Окрему увагу студенту необхідно приділити вивченню переваг пенсійного забезпечення за участю страхових компаній.
При розгляді питання «Організація роботи страхової компанії, пов’язаної із здійсненням страхування життя і пенсій. Порядок укладання і обслуговування страхового договору» студент повинен запам’ятати, що страхування життя передбачає відповідальність страхової компанії в разі смерті страхувальника (застрахованого) під час дії договору страхування або дожиття до певного обумовленого в договорі строку.
Студент повинен звернути увагу на те, що договори довгострокового страхування життя можуть бути укладені на 10, 20, 40 років.
Студенту необхідно приділити увагу особливостям договорів страхування життя. Так, у разі страхування життя відповідальність страхової компанії настає, якщо страхувальник (застрахований) помер з будь-якої причини (а не тільки від нещасного випадку, як це передбачено при страхуванні від нещасних випадків). Договір страхування вважається договором приєднання, оскільки цей договір, і особливо загальні його умови, виробляється лише страховиком. Страхувальник погоджується на умови, які пропонує йому страховик. Це договір доброї волі, бо в його основу покладено довіру між страховиком і страхувальником. Наприклад, страхувальник, укладаючи договір, зобов’язаний відповідати на поставлені запитання, і відповідати чесно. Інакше договір страхування вважається недійсним.
Студенту важливо знати фактори, які впливають на смертність населення.
До таких факторів можна віднести вік, професію, місце проживання, стать. Страховикові при розробці умов страхування необхідно врахувати, що найбільше людей помирає в дитячому віці, у проміжку до 25 років смертність зменшується, а далі поступово зростає. Залежно від професії громадянин може підлягати більшому або меншому ризику втратити здоров’я і життя. Так, наприклад, ризик каліцтва або навіть смерті в акробата вищий, ніж у службовця. Страховикові необхідно врахувати і стать потенційних страхувальників. Як свідчить статистика, з ряду причин чоловіча смертність вища, ніж жіноча. Місце проживання людини також має неабиякий вплив на тривалість її життя. Різні умови проживання складаються в сільській і міській місцевостях, у відносно чистих і забруднених з погляду екології зонах. Отже, розробляючи умови страхування і визначаючи розмір плати за страхову послугу, страховик має взяти до уваги розглянуті щойно фактори.
Окрему увагу студенту слід приділити змішаному страхуванню життя, яке дає змогу поєднувати в одному договорі і на одну особу страхування капіталу на випадок дожиття до закінчення строку страхування і страхування капіталу на випадок смерті від будь-якої причини.
Студенту варто запам’ятати, що в змішаному страхуванні життя страхувальник, який сплачує внески, і застрахований є однією й тією самою особою.
Договори змішаного страхування життя довгострокові й укладаються на строк 3, 5, 10, 15 і 20 років. Необхідно звернути увагу на те, що при укладенні договору страхування враховується вік застрахованого. Він становить від 16 років.
При укладенні договору страхування важливе значення має і стан здоров’я страхувальника, оскільки договори страхування, як правило, не укладаються з непрацюючими інвалідами І групи. Можуть бути передбачені й інші обмеження (стосовно інвалідів ІІ групи, хворих онкологічними, тяжкими хронічними захворюваннями або на СНІД).
Студенту доцільно більш конкретно ознайомитися з порядком встановлення страхової сума при укладенні договору страхування.
Варто звернути увагу на те, що страховий внесок, який має бути сплачений страхувальником страховій компанії, залежить від розміру страхової суми і тарифної ставки, яка, в свою чергу, залежить від строку страхування і його варіанта (якщо страхова компанія пропонує страхувальникові можливість вибору), віку страхувальника, і має бути сплачений за один раз, щорічно, щоквартально або щомісячно готівкою або безготівково.
Студенту необхідно запам’ятати, що дія договору страхування починається з того дня, коли страхувальник сплатив перший (одноразовий) внесок готівкою працівникові страхової компанії або з дня надходження внеску на рахунок страховика в установі банку.
При вивченні страхування дітей, студенту необхідно запам’ятати, що страхувальниками з цього виду страхування є батьки та родичі дитини, які укладають договори страхування і сплачують страхові внески. Вік і стан здоров’я страхувальника взагалі не має значення при укладанні договору страхування, але страхові компанії можуть щодо них зробити певні застереження.
Студенту варто звернути увагу, що при укладенні договору страхування враховується вік застрахованої дитини. На страхування приймаються діти віком від дня народження до 15 років (страхова компанія може обумовити й інші вікові межі).
Договором страхування передбачається також виплата страхової суми у випадку смерті застрахованої дитини, при втраті нею здоров’я від нещасного випадку, який стався в період дії договору страхування тощо. При укладанні договору страхування за домовленістю сторін визначається розмір страхової суми. При цьому страхова компанія може обумовити й мінімально можливий її розмір.
Студенту необхідно більш докладніше вивчити механізм визначення розміру страхового внеску.
При розгляді сутності страхування до вступу в шлюб, студенту необхідно звернути увагу на те, що при укладанні договору з фізичною особою страхова компанія оговорює її вік (наприклад, від 18 до 72 років з умовою, що на момент закінчення договору цій особі буде не більш як 75 років) і стан здоров’я. Так, договори страхування не можуть бути укладені з непрацюючими інвалідами І групи. Договори страхування можуть укладатися відносно дітей віком від дня народження до 15 років на випадок дожиття застрахованого до закінчення строку страхування і вступу в зареєстрований шлюб або досягнення 21 року.
Окрему увагу, студенту доцільно приділити вивченню довічного страхування. Необхідно звернути увагу на те, що більшість договорів довічного страхування укладаються з метою полегшення фінансового тягаря тих, хто залишився живим після смерті страхувальника, і повинен його поховати або сплатити його борги. Договори довічного страхування поширюються на фізичних осіб, які перебувають у певних вікових межах, наприклад у віці від 20 до 70 років, і не укладаються з інвалідами І (і ІІ) групи.
Студент повинен запам’ятати, що розмір страхового внеску залежить від віку страхувальника на день подання заяви про страхування, страхової суми і встановлюється окремо для чоловіків і жінок за спеціальною таблицею, яка прикладається до правил страхування.
У разі припинення сплати внесків договір діє довічно, якщо страхувальник сплатив усі внески, або протягом певного часу, якщо внески сплачені за два роки і більше (строк виплати залежить від віку страхувальника на день подання заяви про страхування і кількості років і місяців, за які були сплачені внески).
Крім того, студент повинен більш докладніше ознайомитися зі страхуванням рент (ануїтетів), під яким розуміється виконання страховою компанією своїх обов’язків із дожиттям страхувальника (застрахованого) до певного віку або строку, визначеного в договорі страхування.
Страхування ренти передбачає, що страхувальник вносить до страхової компанії за один раз або розстроченими платежами певну суму, яку вона використовує для цілей інвестування. Після визначеного в договорі страхування часу (віку) страхувальник одержує певні виплати сам (якщо живий) або їх одержує особа, на користь якої був укладений договір страхування (чи спадкоємці).
При розгляді питання «Визначення розміру і порядок здійснення страхових виплат» студент повинен з’ясувати порядок виплати страхової суми при змішаному страхуванні життя, страхуванні дітей та страхуванні рент.
Звернемо увагу, що при дожитті застрахованого до закінчення дії договору страхування страхова компанія виплачує йому обумовлену в договорі страхову суму. Виплати, які були пов’язані із наслідками нещасних випадків під час дії договору, не впливають на її розмір. Якщо протягом дії договору застрахований помер, це також тягне за собою обов’язок страховика виплатити обумовлену в договорі суму. Але страхова компанія не несе відповідальності з виплати страхової суми, якщо смерть застрахованої особи сталася протягом перших 6 місяців дії договору від злоякісних пухлин або серцево-судинного захворювання. Страхова компанія не несе відповідальності і в тому випадку, коли смерть застрахованої особи є наслідком скоєння умисного злочину або пов’язана із керуванням ним транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп’яніння, самогубства тощо. Виплачувана в цьому випадку сума залежить від фактично сплаченого внесками періоду страхування на день смерті застрахованого.
Студенту варто запам’ятати, що у випадках, коли застрахований помер до одержання страхової суми за дожиттям, або у зв’язку із втратою здоров’я, страхова сума виплачується призначеній ним особі чи спадкоємцям, якщо вони не причетні до його смерті.
При розгляді страхування рент, студенту необхідно з’ясувати форми ануїтету, до яких належить:
Строковий ануїтет передбачає, що страховий внесок буде сплачений за один раз і натомість страхувальникові (застрахованому) протягом усього його життя страхова компанія здійснюватиме щорічні виплати.
Ануїтет з відстроченням виплат характерний тим, що виплати страховик здійснює з певної дати в майбутньому, тобто передбачається період відстрочки між укладенням договору страхування і виплатами. При цьому страхувальникові надається можливість сплачувати платежі одним внеском або регулярно протягом обумовленого періоду відстрочки.
Тимчасовий ануїтет передбачає, що в договорі між сторонами оговорюється конкретна дата, після якої договір припиняє свою дію (якщо до цього моменту смерть не настала).
Гарантований ануїтет являє собою строковий ануїтет, який не пов’язується із смертю клієнта і гарантується для мінімального періоду часу.
Ануїтет спільного життя має на меті забезпечити виплати одному з подружжя в пенсійному віці (тому, хто залишився живий). Після смерті страхувальника виплати можуть тривати в повному або у зменшеному обсязі.
Індексований ануїтет дає змогу зменшити вплив інфляції і підвищити цінність ануїтету. При цьому розмір початкових внесків нижчий порівняно з ануїтетом з фіксованим рівнем виплат.
Ануїтет захисту капіталу дорожчий, ніж строковий, і передбачає забезпечення гарантії клієнтові страхової компанії або його спадкоємцям одержати суму виплачених внесків повністю.