Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичка_для_лабораторных_2011 ост.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
03.05.2019
Размер:
1.56 Mб
Скачать

Визначення масової частки жиру рефрактометричним методом

Рефрактометричний метод (прискорений) базується на видаленні жиру з виробу розчинником і визначенні його масової частки за різницею коефіцієнтів заломлення розчинника і розчину жиру у розчиннику.

Прилади, обладнання, матеріали: технічні ваги, набір різноваг, рефрактометр, плоскодонні та мірні колби, циліндри склянки, піпетки, пікнометри, фарфорові ступки, зворотні холодильники.

Коефіцієнт заломлення розчинника температурою 20 °С визначають, наносячи 1…2 краплі на призму рефрактомет­ра. Густину розчинника визначають пікнометрично. Подрібнену наважку продукту 2 г, що взята з похибкою не більше 0,01 г, кладуть у ступку, доливають 4 см3 розчинника з піпетки, енергійно розтирають протягом 3 хв. Суміш переносять із ступки на складчастий фільтр. За допомогою рефрактометра визначають коефіцієнт заломлення фільтрату. Бубличні і сухарні вироби, а також хлібобулочні вироби з борошна з міцною клейковиною аналізують таким чином: подрібнену наважку продукту 2 г, взяту з похибкою не більше 0,01 г, кладуть у ступку, додають 2 г чистого сухого піску і 2 см3 80 %-ї оцтової кислоти, розтирають протягом 2 хв і витримують на киплячій водяній бані 3 хв. При аналізі сухарів, сушок перед доданням піску наважку змочують 1 см3 води. Масу охолоджують, доливають точно 4 …6 см3 розчинника, розтирають 3 хв, додають 2 г безводного карбонату натрію, перемішують і фільтрують крізь складчастий фільтр. За допомогою рефрактометра визначають коефіцієнт заломлення, наносячи на його призму 2…3 краплі фільтрату. Визначення проводять при температурі 20 ± 0,2 °С. При будь-якій іншій температурі показник заломлення розчину приводять до температури 20 °С.

За результат приймають середнє арифметичне не менше трьох визначень.

Масову частку жиру (X), % на СР, обчислюють за формулою:

Х =

де VР — об'єм розчинника, взятий для вилучення жиру, см3;

δж — відносна густина жиру температурою 20 °С, г/см3;

Зр — коефіцієнт заломлення розчину жиру у розчиннику;

Зж — коефіцієнт заломлення жиру;

g — наважка речовини, г;

W — вологість продукту, %.

Розбіжність результатів при паралельних визначеннях не повинна перевищувати 0,5 %, а при визначенні в різних лабораторіях — 1,0 %. При обчисленні масової частки жиру корис­туються показниками заломлення та густини жирів, наведеними у табл. 8.3.

Таблиця 8.3. - Коефіцієнти заломлення і густини жирів

Назва жиру

Коефіцієнт заломлення

Густина, кг/м3

Кунжутна олія

1,4730

919

Соняшникова олія

1,4736

924

Арахісова олія

1,4696

914

Гірчична олія

1,4769

918

Коров'яче масло

1,4605

920

Маргарин

1,4690

928

Line 2 Якщо виріб містить невідомий жир або суміш жирів, роблять таким чином: 5…10 г подрібненого продукту заливають потрій­ною кількістю розчинника, збовтують 15 хв, витяжку фільт­рують, розчинник відганяють, залишок підсушують та визна­чають його коефіцієнт заломлення.

Для суміші жирів або невідомого жиру густина приймається рівною 925 кг/м3.

При хорошому розтиранні наважки з розчинником у ступці дозволяється наносити краплі розчину жиру на призму рефракто­метра, не чекаючи, коли профільтрується уся суміш.

Вся робота з органічними розчинниками повинна здійснюва­тись у витяжній шафі або у добре вентильованій камері.

Одержані результати порівнюють з нормативними і роблять висновки про відповідність зразків вимогам нормативної документації, які оформлюють аналогічно табл. 8.2.