ЗМІСТ

Лабораторна робота № 1. ОРГАНИ, ТКАНИНИ І КЛІТИНИ ІМУННОЇ СИСТЕМИ………………………………………………	4
Лабораторна робота № 2. ІМУНОГРАМА………………………..	13
Лабораторна робота № 3. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІМФОЦИТІВ (метод розеткоутворення)……………………………..	31
Лабораторна робота № 4. КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АНТИТІЛ МЕТОДОМ ЛОКАЛЬНОГО ГЕМОЛІЗУ В ГЕЛІ……..	39
Лабораторна робота № 5. ДОСЛІДЖЕННЯ ФАГОЦИТАРНОЇ ЛАНКИ ІМУНІТЕТУ (ПОЧАТОК). ВИВЧЕННЯ КИСЕНЬЗАЛЕЖНОЇ БАКТЕРИЦИДНОСТІ ФАГОЦИТІВ В НСТ-ТЕСТІ……………………………………….	51
Лабораторна робота № 6. ДОСЛІДЖЕННЯ ФАГОЦИТАРНОЇ ЛАНКИ ІМУНІТЕТУ (ЗАКІНЧЕННЯ). ВИВЧЕННЯ ПОГЛИНАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ ФАГОЦИТІВ……………………...	58
Лабораторна робота № 7. ІМУНОДІАГНОСТИКА. ПІДБІР ІМУНОКОРИГУЮЧИХ ПРЕПАРАТІВ………………………….	64
Лабораторна робота № 8. ПІДСУМКОВЕ ЗАНЯТТЯ…………..	82
Література……………………………………………………………	83
Додатки………………………………………………………………	84

Лабораторна робота № 1 органи, тканини і клітини імунної системи

Мета роботи: вивчити будову та функціонування органів, тканин і клітин імунної системи, видів імунітету; навчитися готувати фіксований препарат крові, навчитися проводити мікроскопіювання з імерсією, навчитися визначати співвідношення окремих видів лейкоцитів в крові людини або лабораторних тварин (лейкограма, формула крові).

План:

1. Правила роботи в мікробіологічній лабораторії. Порядок та правила ведення протоколів занять.

2. Визначення поняття «імунітет». Види імунітету.

3. Захисні бар’єри організму: фізичні та фізіологічні.

4. Структурна організація імунної системи. Взаємозв’язок органів імунної системи.

5. Центральні лімфоїдні органи. Кістковий мозок як джерело стовбурових клітин.

6. Тимус, сумка Фабриція, морфологічна структура, функції.

7. Периферичні лімфоїдні органи: лімфатичні вузли, селезінка, лімфоїдна тканина та її взаємозв’язок зі слизовими оболонками та шкірою, структура і функції.

8. Кров. Функції крові. Групи крові.

9. Плазма крові та її основні функції

Матеріали та обладнання: світловий мікроскоп, імерсійне масло, предметні скельця, кров людини або лабораторних тварин (або готові препарати крові для підрахунку лейкоцитарної формули), фарба Романовского-Гімзе, фарба Мая-Грюнвальда, етиловий спирт.

Загальні відомості

Правила роботи і техніки безпеки в мікробіологічній лабораторії.

Перед початком виконання лабораторної роботи кожен студент повинен ознайомитися з технікою безпеки у мікробіологічній лабораторії і поставити свій підпис у журналі з техніки безпеки.

Виконання лабораторних робіт проводять у чистих халатах, волосся слід підібрати під шапочку.

Кожен студент працює на постійному місці, виконує завдання індивідуально. На робочому місці потрібно підтримувати зразковий порядок. Особисті речі повинні зберігатися в спеціально відведеному місці.

У лабораторії забороняється вживати напої та їжу.

Після закінчення роботи студент повинен упорядкувати робоче місце, здати мікроскоп в належному вигляді, руки необхідно ретельно вимити, а за потреби обробити дезінфікуючим розчином. Слід мати індивідуальний рушник або серветки для витирання, одноразові гумові рукавички.

Природний імунітет історично став первинною ланкою захисту організму від інфекцій. Він є неспецифічним і немає пам’яті (повторна зустріч з антигеном не підсилює імунну відповідь). Імунітет, що створюється анатомічними, фізіологічними, клітинними і молекулярними факторами, які є природними складовими елементами організму , інакше називаються конституційними. Такі фактори не виникають знов при зустрічі з антигеном, тобто вони не є індуцибельними, не здатні зберігати пам’ять про первинний контакт з чужерідністю і в них немає строго специфічної реакції на антигени мікроорганізмів.

Умовно фактор неспецифічного захисту можна поділити на 4 типи: фізичні (анатомічні); фізіологічні; клітинні, які здійснюють ендоцитоз або прямий лізіс чужорідних клітин; фактори запалення.

Фізичні бар’єри. Шкіра людини і ссавців виконує в першу чергу механічну бар’єрну функцію. Крім того, шкіра пригнічує колонізацію і розмноження бактерій, оскільки має низьке значення рН (5,5) за рахунок присутності в потових виділеннях молочної і жирних кислот. Іншим фізіологічним бар’єром є слизові покриви дихальних шляхів і кишково-шлункового тракту. Епітелій цих морфологічних утворень видаляє бактерії, що туди потрапляють. Механічним бар’єром колонізації мікроорганізмів є також секрети слизу, сліз і слинних залоз. нормальна мікрофлора людини також запобігає колонізації мікроорганізмів, за рахунок конкуренції за субстрати тощо.

У безхребетних функцію фізіологічних бар’єрів виконують зовнішній скелет коралів, кальциновані раковини молюсків, а також слиз червів.

Фізіологічні бар’єри. Цей тип захисту включає температуру тіла, рН і накопичення кисню в районі колонізації мікроорганізмів, а також різні розчинні фактори. З часів Пастера відома резистентність курей до збудника сибірської виразки. Стійкість курей до Bacillus antracis обумовлена температурою їх тіла – 41 – 42°С, а у жаб температура тіла нижча ніж оптимальна для збудника.

Дог фізіологічних бар’єрів належать також кислотність шлунку, наявність лізоциму, інтерферону (ІФН), комплемент сироватки крові. ІФН – білки, які продукуються вірусінфікованими або активованими клітинами. ІФН здатні прямо пригнічувати розмноження вірусів. Комплемент – група сироваткових білків, які циркулюють в неактивній проензимній формі. Ці білки можуть бути активовані різними специфічними і неспецифічними імунологічними механізмами, які конвертують їх в активну форму. активовані компоненти комплементу приймають участь в ензиматичному каскаді реакцій, результатом дії якого є пошкодження мембрани бактерій.

Отже, фізичні та фізіологічні фактори захисту від різних збудників формують першу зовнішню лінію захисту організму від збудників і зумовлюють резистентність, як видову, так і на рівні всього організму.