10.Поняття зайнятості і зайнятого населення.

Зайнятість характеризується як соціально-економічне явище, яке відображає раціональне використання ресурсів праці, задоволення потреб народного господарства в робочій силі, забезпечення належного рівня життя зайнятого населення, задоволення потреб працівників у підвищенні професійного рівня, у всебічному розвитку особистості.

Зайнятість — це трудова діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, що не суперечить за­конодавству і, як правило, приносить заробіток (трудовий дохід).

Згідно з Законом України "Про зайнятість населення"¹ відно­сини зайнятості в Україні ґрунтуються на таких принципах:

• виключне право громадян розпоряджатися своїми здібностя­ми до праці, заборона обов'язкової, примусової праці (крім випад­ків, спеціально встановлених законодавством). Цей принцип пере­дбачає право людини працювати чи не працювати, а якщо працю­вати — то там і стільки, де і скільки це їй потрібно. Сфера найма­ної праці стає однією з рівноправних сфер суспільно корисної діяль­ності (як наприклад, навчання, виховання дітей, ведення домаш­нього господарства, зміцнення здоров'я, громадська і благодій­ницька діяльність, спорт та інші незаборонені види діяльності);

• створення державою умов для реалізації права громадян на працю, на захист від безробіття, на допомогу в працевлаштуванні і матеріальну підтримку в разі втрати роботи згідно з Конституцією України.

Під зайнятістю як економічною категорією розуміють сукупність соціально-економічних відносин у суспільстві, які забезпечують можливості прикладання праці в різних сферах господарської діяльності, і виконують функції, пов'язані з відтворенням робочої сили на  всіх рівнях  організації суспільної праці і виробництва.

Соцiально-економiчна система зайнятостi виконує три функцiї: економiчну — як фактор створення суспiльного продукту; доходну — як засiб одержання трудових доходiв; суспiльну — як засiб задоволення потреби в працi.

Аналіз переліку категорiй населення, які законодавство України вiдносить до зайнятих, показує, що при цьому певною мірою враховувалась схема поділу економічно активного населення на зайнятих і безробітних. За цією схемою до зайнятого населення відносяться особи, яких не можна визнати безробітними.

Зайнятiсть з економiчних позицiй суспiльства — це дiяльнiсть працездатного населення, пов’язана зі створенням суспiльного продукту або нацiонального доходу. Ця зайнятiсть щодо корисностi для суспiльства має вирiшальне значення. Вона визначає як економiчний потенцiал суспiльства, так i рiвень i якiсть життя населення загалом i добробут окремих громадян. Зайнятiсть з економічних позицiй можна розглядати як продуктивну зайнятiсть.

Зайнятiсть із соцiальних позицiй — це, наприклад, зайнятiсть такими видами корисної дiяльностi, як навчання в загальноосвiтнiх школах, iнших денних навчальних закладах, служба в армiї, зайнятiсть у домашньому господарствi, виховання дiтей, догляд за хворими i людьми похилого вiку, участь у роботi громадських органiзацiй.

Цi два види зайнятостi належать до корисної дiяльностi й пов’язанi з поняттями економiчно активного i економiчно пасивного населення. За межами економiчної та суспільно корисної дiяльностi залишаються тi, хто з рiзних об’єктивних або суб’єктивних причин не змiг знайти для себе корисну сферу дiяльностi, що не суперечить закону.

Отже, зайнятiсть як соцiально-економiчна категорiя синтезує сукупнiсть вiдносин щодо участi людей в суспiльному виробництвi й пов’язана із забезпеченням масштабiв, умов i форм включення людей в суспiльно корисну працю, з процесами формування, розподiлу i використання трудових ресурсiв. Зайнятiсть вказує на рівень забезпечення працездатного населення робочими мiсцями в системi кооперацiї суспiльної працi, а також рiвень соцiального захисту в реалiзацiї права на працю. Враховуючи весь спектр вiдносин, якi проявляються i перетинаються в змiстi поняття «зайнятiсть», його можна визначити як сукупнiсть економiчних, правових, соцiальних, нацiональних та iнших вiдносин, пов’язаних із забезпеченням працездатного населення робочими мiсцями та їхньою участю в суспiльно кориснiй дiяльностi, що приносить їм заробiток або доход (прибуток).