36. Торговий кредит (рахунки до оплати).

Торговий кредит є найширше поширений джерело короткострокового фінансування бізнесу. Замість займати для розрахунків за продукцію та поставки матеріалів, компанія у тому разі в постачальника в кредит. Ступінь офіційного оформлення такої угоди може варіювати від простого рукостискання до скріпленого печатками і підписами договора.

Цей кредит надається у товарній формі постачальниками як відстрочки платежу за продані товари протягом звичайній господарської деятельности.

Торговий позику перший погляд видається безплатним, але він містить витрати постачальника, пов'язані з інвестуванням в дебіторську заборгованість. Постачальник, зазвичай, включає дані витрати на ціну, яка від умов ринку й взаємних домовленостей сторін.

У нещасних випадках оплати товару фактично чи авансом, зазвичай, постачальником надаються суттєві знижки, тому, перш, ніж прийняти торговий кредит, необхідно визначити розмір цієї знижки і порівняти такий варіант фінансування коїться з іншими формами.

Комерційний кредит (Торговий кредит; Кредит постачальника; Фірмовий кредит) - кредит, наданий у товарній формі продавцем покупцю в вигляді відстрочки платежу за продані товари. Комерційний кредит надається в вексельної формі або з відкритого рахунку

Дві найпоширеніші форми торгового кредиту - це відкритий кредит та простий вексель.

Відкритий кредит (рахунок) - форма розрахунково-кредитних відносин, коли він продавець відвантажує товар покупцю безоплатно і водночас направляє у його адресу товаророзпорядчі документи (рахунок на оплату), відносячи суму заборгованості дебет рахунки, відкритого їм у ім'я покупця - відкритого рахунки. Покупець зобов'язаний обумовлені терміни погасити заборгованість з відкритого рахунку.

Якщо платежі виробляються вчасно до місяці, то угода вважається завершеною за розрахунок готівкою, а за більш тривалому терміні - формою кредита.

У доповіді міжнародної торгівлі відкриті рахунки використовується під час розрахунків між постійними контрагентами: між фірмами та його філіями, під час розрахунків з брокери, при комісійної продажу товару у вигляді консигнації або за багатократних поставках однорідної товара.

Більшість товарних угод на бізнесі фінансується через відкритий кредит, що перепадав іноді називають також відкритим рахунком. Це неофіційне угоду, у якого покупцю дають можливість отримувати продукцію доти, як і заплатить ми за неї. Цю процедуру дозволяє мінімізувати розрив припливом і відпливом наличности.

Виробникові це теж вигідно. Погодившись на відстрочку оплати, він тим самим одержує у вашій особі надійного постійного покупця, який гарантовано віддасть перевагу купувати товарів в нього, а чи не у якогось іншого поставщика.

Простий вексель - цінний папір, яка містить безумовне зобов'язання векселедавця зробити платіж зазначеної цифру обумовлений термін векселедержателю (бенефіціару); виписується і підписується векселедавцем (боржником). Платником є сам векселедавець

37. Урядове фінансування.

Фінансування зовнішньої торгівлі можуть здійснюватися за рахунок урядових джерел (в основному бюджету), усіляких установ (банків, фондів), самих учасників зовнішньої торгівлі і банків, які їх обслуговують. Особливе місце приділяється державі, що стимулює зовнішню торгівлю через субсидування, податкові пільги, пільгове кредитування й страхування експортних кредитів.

Хоча правилами ГАТТ/СОТ і заборонене субсидування національного виробника (експортера) як складової зовнішньої торгівлі, в ряді країн експортерові після здійснення ним експортної операції видаються державні субсидії на суму різниці між отриманим доходом і витратами. Це пряма участь держави в стимулюванні зовнішньої торгівлі.

Субсидії повинні надаватися виробникам-експортерам (учасникам зовнішньої торгівлі — експортна субсидія), а також може розглядатися можливість надання субсидій учасникам зовнішньої торгівлі з інших країн, взаємодія з якими в подальшому може привести до отримання значних вигод для вітчизняної економіки. Експортні субсидії заборонені правилами ВТО, тому їх можна маскувати під експортні кредити.

Що стосується кредитування, то держава при кредитуванні зовнішньої торгівлі може виступати як кредитор, гарант або позичальник. Державні кредити можуть надаватися своїм національним учасникам зовнішньої торгівлі (субсидовані кредити національним експортерам) та іноземним учасникам зовнішньої торгівлі. Останнє — за умови закупівлі товарів тільки у фірм країни, що надала кредит (зв’язані кредити). У цьому випадку кредити даються урядом однієї країни урядові іншої, для того щоб створити для своїх підприємств сприятливі умови для реалізації товарів на ринку даної країни. Оскільки державний кредит надається урядом країни експортера, то можливість участі суб’єктів господарювання в поставках по даній кредитній лінії реалізується тільки з дозволу урядових структур. Дозвіл на ведення переговорів про висновок угоди по державній кредитній лінії повинен видаватися в письмовій формі на певний період часу, протягом якого має бути підписаний договір з імпортером кооперованої продукції. Кооперант (експортер) зобов’язаний представити підписаний договір на затвердження урядовій структурі.

Схожу процедуру повинен проходити кооперант (імпортер), для того щоб увійти до числа учасників кредитної лінії. Слід зазначити, що досить важливим моментом при відкритті кредитних ліній є питання конкретизації товарів і послуг, що включають у ці лінії, тобто за допомогою цього держава буде стимулювати пріоритетні галузі економіки. Фактично держава буде стимулювати національний експорт через кредитування імпортерів.

Перевага спеціалізованого державного банку в тому, що в держави буде можливість використати кредитно-банківські механізми для регулювання процесів розвитку зовнішньої торгівлі та визначення їх основних напрямів. Основним завданням банків повинно стати надання пільгових кредитів. У ньому можуть розміщуватися також кошти фонду підтримки зовнішньої торгівлі, що являє собою рахунок у банку, на якому будуть акумулюватися кошти, призначені для підтримки зовнішньої торгівлі, тобто їх учасників.