- •Тема 7. Контроль і звітність міжнародних корпорацій
- •1. Звітність в міжнародних корпораціях.
- •2. Контролінг на іноземному дочірньому підприємстві.
- •3. Індекси і системи показників
- •4. Процедура перерахунку валют.
- •5. Порівняльні методи перерахунку валют в часі та аналіз діяльності однотипних підприємств.
- •6. Альтернативні курси методів перерахунку.
- •7. Технології валютного перерахунку.
- •8. Формування розрахункових цін платежів між підприємствами концерну, котрі знаходяться в різних країнах.
- •9. Цілі формування трансферних цін.
- •10. Контролінг на транснаціональних підприємствах.
- •11. Ідеально-типові альтернативи організації.
- •12. Особливості транснаціонального контролінгу.
- •Тема 8. Технологічна політика міжнародних корпорацій
- •13.Цілі сучасного технологічної політики міжнародних корпорацій.
- •14. Особливості сучасного технологічного розвитку.
- •15. Інтернаціоналізація технологічної політики.
- •16. Типи технологічної політики: політика глобального центру, політика поліцентризму.
- •17. Розпорошена система технологічного розвитку.
- •18. Інтегрована система технологічного розвитку.
- •19. Міжнародний ринок технологій: організація досліджень і розробок.
- •20. Учасники ринку технологій.
- •21.Венчурний бізнес.
- •22.Практика сучасних корпорацій.
- •23.Передача технологій.
- •24.Структура процесу передачі технологій.
- •25.Передумови визначення ціни технології (позиція продавця, позиція покупця).
- •26. Стратегія науково – технічного співробітництва.
- •27. Матриця технологічного портфелю.
- •28. Модель Герпотта.
- •29. Модель Пирсона/Брокхофа/Бемера.
- •30. Вибір форм міжнародної співпраці.
- •31. Фінансування міжнародних проектів.
- •32. Організація міжнародних нддкр.
- •33. Національні виробничі відносини як фактор управління міжнародними нддкр.
- •Тема 9. Фінансовий менеджмент міжнародних корпорацій
- •34. Короткострокове фінансування фірми: внутрішні та зовнішні джерела фінансування.
- •35. Внутрішні джерела фінансування (пряме міжнародне внутріфірмове фінансування, компенсаційний внутріфірмовий кредит, паралельний внутріфірмовий кредит.
- •36. Торговий кредит (рахунки до оплати).
- •37. Урядове фінансування.
- •38. Банківське фінансування..
- •39. Фінансування з використанням ринку цінних паперів (внутрішні та зовнішні джерела довгострокового фінансування).
- •40. Управління оборотним капіталом фірми.
- •41. Менеджмент грошових засобів.
- •42. Управління дебіторською заборгованістю.
- •43. Управління матеріально – технічними запасами.
- •44. Порівняння вигоди вкладень в різні інструменти.
- •45. Довгострокове вкладення фірми.
- •46. Дивідендна політика фірми.
- •Тема 10. Торговельні операції міжнародних корпорацій
- •47. Фінансування зовнішньої торгівлі.
- •49. Фінансування імпорту.
- •Тема 11. Інвестиційні операції міжнародних корпорацій
- •50. Передумови міжнародних інвестицій.
- •51. Форми міжнародних інвестицій.
- •52. Вихідні моменти інвестування (проста і фондова форми інвестиційного процесу).
- •53. Критерії доцільності інвестування.
- •54. Можливості для міжнародного інвестування.
- •55. Міжнародний ринок інвестицій.
- •56. Міжнародні інвестиційні ризики.
- •57. Кореляції інвестиційних активів.
- •58. Міжнародні інвестиційні компанії.
- •59. Типи інвестиційних фондів.
- •60. Процедура розміщення та викупу часток(дольової участі).
- •Тема 12. Етика і соціальна відповідальність міжнародних корпорацій
- •61. Етика бізнесу.
- •62. Етика в міжнародному бізнесі.
- •63. Основні риси етичного ведення міжнародного бізнесу.
- •64. Міжнародний колектив.
- •66. Цінності людини і фірми.
- •67. Принципи ділової етики (принцип справедливості, принцип права, принцип утилітаризму (практицизму).
- •Тема 13. Становлення глобального менеджменту
- •68. Тенденції розвитку світового господарства.
- •69. Історичний розвиток міжнародної економічної діяльності.
- •70. Глобалізація економіки.
- •71. Причини і наслідки глобалізації.
- •72. Вплив глобалізації на міжнародну підприємницьку діяльність.
- •73. Регіональні інтеграційні процеси (Європейський Союз, Центральна і Східна Європа, Північна Америка, Центральна і Південна Америка, Тихо-азіатський регіон, Африка).
- •74. Електронна комерція (е-commerce) і її вплив на управління міжнародним підприємством.
62. Етика в міжнародному бізнесі.
Для сучасної етики бізнесу апріорними є питання корпоративної соціальної відповідальності. Думка, що фінансове благополуччя компанії найменше спонукає її до дотримання етичних норм, по суті, є невірною; саме життя і практика бізнесу підтвердила наступне твердження: «хороша етика означає хороший бізнес». Інакше негативна реакція з боку замовників і партнерів неминуче приведе до значного зниження прибутковості компанії, а розтиражована засобами масової інформації сумнівна репутація приведе до відсутності якого-небудь довір'я до неї.
Етика накладає на бізнес систему обмежень, що є сумою морально-етичних правил і традицій, що склалися в даному суспільстві. Етика бізнесу - ділова етика, що базується на чесності, відвертості, вірності даному слову, здібності ефективно функціонувати на ринку відповідно до чинного законодавства, встановленими правилами і традиціями. Досвід міжнародного бізнесу підтверджує значимість ділової етики у формуванні успіху компанії.
особливості етики в міжнародному бізнесі:
1. Менеджмент має враховувати відмінність культурних вимірів етичної поведінки однієї тієї самої компанії в різних країнах.
2. Нормативні вимоги щодо етичних аспектів дій менеджерів у приймаючій країні з боку законодавства материнської країни і штаб-квартири менш жорсткі, ніж у своїй країні, тобто існують подвійні етичні стандарти.
3. Діяльність міжнародних корпорацій спричиняє політичні страхи в країнах — реципієнтах (загроза реалізації в процесі зовнішньої торгівлі інтересів країн-донорів, а не приймаючих країн, вплив країн походження через транснаціональні корпорації на політичні процеси в приймаючих країнах, загрози політичній безпеці).
4. Загроза виникнення суперечностей між тими приймаючими країнами, в яких інтереси міжнародної корпорації можуть конфліктувати, наприклад, при переведенні бізнесу з однієї країни в іншу і втратою нею робочих місць і джерел податків, незважаючи на прагнення корпорацій зберегти основний капітал за будь-яку ціну.
5. Поширеною є практика хабарів місцевим чиновникам органів державної влади й управління з боку міжнародних корпорацій за сприяння компанії всупереч вимогам законодавства приймаючої країни. Дослідженням взаємозв’язку між корупцією та економічним розвитком, проведеним у 70 країнах світу, встановлено, що корупція справляє значний негативний вплив на темпи економічного розвитку країни [3, с. 110]. При цьому хабарі не лише погіршують інвестиційний клімат країн-реципієнтів, а й вражають тих, хто платить, а отже, руйнують менеджмент транснаціональних корпорацій.
6. Дискусії щодо етичних аспектів міжнародного менеджменту часто мають емоційний характер. Адже, з одного боку, етичні норми різних міжнародних компаній відрізняються між собою. З іншого боку, далеко не всі факти неетичних дій міжнародних корпорацій стають відомими широкій діловій громадськості і стають підставою для відповідного покарання, тому в цій сфері виникає багато чуток.
63. Основні риси етичного ведення міжнародного бізнесу.
Кращим етичним орієнтиром у всі часи вважалося «золоте правило», загальне для Старого і Нового Завітів, а також більшості релігій, зобов’язуюче поводитися по відношенню до інших так, як ми хотіли б, щоб вони відносилися до нас.
Репутація фірми утворюється з простої суми прикладів гідної поведінки її співробітників, яка демонструється:
у відношенні до майна фірми;
в ситуаціях, коли стикаються різні інтереси;
при встановленні зовнішніх ділових зв'язків;
при роботі з державними установами;
у взаємостосунках з клієнтами і конкурентами;
у вельми делікатних ситуаціях, коли перед співробітниками фірми стоїть проблема вибору: придати гласності або зберегти в таємниці приклад порушення колегами внутрішньофірмових правил і норм.
Для менеджера будь-якого рівня вкрай необхідне розуміння основ етики, оскільки він вимушений постійно ухвалювати ті або інші рішення.
Менеджеру необхідно підтримувати тривалі і взаємовигідні відносини з власниками компаній, споживачами, кредиторами, постачальниками, працедавцями. Вельми часто ці відносини складаються в ситуаціях, коли інтереси сторін не співпадають. Головне правило тут - дотримуючись етичних принципів, уникати наміру платити злом за зло. В твердості менеджера виявляється його гідність.
Американськими дослідниками сформульовані наступні принципи ділової етики:
принцип справедливості;
принцип права;
принцип утилітаризму (практицизму).
Дані принципи пропонують керівникам спосіб прямого розгляду якості вибраного рішення перш, ніж воно буде прийнято.
Обґрунтовувати ухвалене рішення в бізнесі, виходячи зі всіх трьох вищеперелічених принципів, не завжди можливо.
Діловий етикет має масу визначень. В цілому його можна охарактеризувати як основу кодексу поведінки, прийнятої в бізнес-середовищі.
Використовуючи норми і правила ділового етикету, можна прогнозувати поведінку колег і самі менеджери стають передбачуваними, що допомагає ефективно організувати процес управління. Особливо важливо вивчати всі складові ділового етикету в міжнародному бізнесі, оскільки крім єдиних норм і правил у ньому існує велика кількість національних і культурних поправок, вельми значущих в ділових відносинах.
Міжнародний бізнес-етикет - поняття вельми ємне і не обмежується питаннями дотримання ділової субординації і переговорним процесом. Основними складовими міжнародного бізнес-етикету є:
правила вітання;
правила звертання;
правила представлення;
організація ділових контактів (переговорів, зустрічей, прийомів, ділового листування);
ділова субординація;
рекомендації по формуванню зовнішнього вигляду ділової людини;
етичні норми грошових відносин;
правила обміну подарунками і сувенірами;
і, навіть, прийнятність чайових.
Міжнародний діловий етикет багато чим відрізняється від правил хорошого тону, прийнятних у приватній обстановці.